ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"30" січня 2020 р. Справа № 300/2400/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,
представника позивача - Волосянка Р.О.,
представника відповідача - Юрчука Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про вирішення питання про судові витрати у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №21688-13 від 12.08.2016,-
ОСОБА_1 , 15.01.2020 звернувся до суду з заявою про стягнення з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заява мотивована тим, що до закінчення розгляду справи позивача заявив про подання протягом п'яти днів, після ухвалення рішення суду, доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу та подав такі докази.
Представник позивача в судовому засіданні заявлену заяву підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення заяви позивача заперечив з підстав, зазначених в запереченні на заяву про розподіл судових витрат.
Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши в судовому засіданні подану суду заяву про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази, суд встановив наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №300/2400/19 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №21688-13 від 12.08.2016. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн. (а.с. 60-66).
У даному рішенні судом не вирішено питання розподілу судових витрат в частині стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
Суд, дослідивши договір про надання правової допомоги №20/10-2019 від 14.10.2019 та додаткову угоду №2 від 14.10.2019 до договору про надання правової допомоги №20/10-2019 від 14.10.2019; квитанцію про оплату послуг правової допомоги №0.0.1544739257.1 від 06.12.2019; квитанцію про оплату послуг правової допомоги №0.0.1588307222.1 від 20.01.2020 (а.с.70-76), встановив, що відповідно пункту 1 договору про надання правової допомоги №20/10-2019 від 14.10.2019, укладеного між адвокатським бюро "Романа Волосянка" та позивачем (клієнт), викладено пункт 3.1 даного договору в наступній редакції: гонорар є формою винагороди Бюро за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту за цим договором. Пунктом 3.2 договору зазначено, що розмір гонолрару, який клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Згідно додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №20/10-2019 вартість послуг витрат на правничу допомогу: консультація первинна - 500 грн., повторна - 300,00 грн., ознайомлення з матеріалами справи тривалістю до 30 хв. - 250,00 грн., тривалістю понад 60 хв. - 350,00 грн., збір доказів, а саме підготовка та подача адвокатського запиту - 300,00 грн./од, вивчення проблеми, аналіз документів і законодавства, підготовка пропозицій щодо можливих перспектив вирішення спору (погодинна оплата) - 500,00 грн/1 од., представництво інтересів в суді (складання процесуальних документів) (позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив та ін. - 1000,00 - 2500,00 грн., участь у судовому засіданні - 600,00 грн./од.
Згідно акту приймання -передачі наданих послуг (професійної допомоги) від 17.01.2020 вартість послуг витрат на правничу допомогу становить повторна консультація - 300,00 грн., підготовка та подача адвокатського запиту - 300,00 грн., вивчення проблеми, аналіз документів і законодавства, підготовка пропозицій щодо можливих перспектив вирішення спору - 1500,00 грн., складання позовної заяви - 2000,00 грн., складання відповіді на відзив - 1000,00 грн., участь у судовому засіданні - 600,00 грн.
Частинами 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходив зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Відповідно до п. 6 ч.6 ст.12 КАС України, незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів та представництво інтересів у судовому засіданні не потребує значного часу, такі послуги не є послугами значного обсягу, а також те, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за 2015 рік у розмірі 3942,67 грн. через що суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3700 грн., що є співмірною до позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3700 (три тисячі сімсот) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Микитюк Р.В.