24 січня 2020 року Справа № 280/5628/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А; код ЄДРПОУ 38284929)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945),
Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
15.11.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (далі - позивач або ТОВ «Машинобудівний Завод «Квік») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач-1 або ГУ ДПС у Запорізькій області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2 або ДПС України), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1313702/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 29.03.2019; №1313698/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №45 від 29.03.2019, №1313699/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 29.03.2019, №1313701/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №47 від 29.03.2019, №1313700/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 29.03.2019;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» код ЄДРПОУ 38284929 та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №44 від 29.03.2019, №45 від 29.03.2019, №46 від 29.03.2019, №47 від 29.03.2019, №48 від 29.03.2019.
Ухвалою суду від 19.11.2019 позовну заяву у справі №280/5628/19 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позовної заяви усунені у визначений судом строк.
Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/5628/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклик (повідомлення) сторін.
Ухвалою суду від 27.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представників відповідачів про розгляд справи з викликом сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ним документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства, у зв'язку із чим просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представники відповідачів проти задоволення заявлених позовних вимог заперечили з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх.№53714 від 18.12.2019). Зазначають, що реєстрація податкових накладних виписаних позивачем №44 від 29.03.2019, №45 від 29.03.2019, №46 від 29.03.2019, №47 від 29.03.2019, №48 від 29.03.2019 були зупинені у зв'язку з тим, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Зазначає, що Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних у зв'язку із ненадання платником податку копій первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладні. За таких обставин, відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржувані рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
26.12.2019 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№54916), в якій зазначено, що відповідачами не спростовано жодного обґрунтування позивача по суті позовних вимог, зокрема, щодо реєстрації спірних податкових накладних.
Крім того, відповідачем 08.01.2020 подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» зареєстроване як юридична особа 17.07.2012, основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).
Під час здійснення господарських операцій позивач у відповідності до вимог законодавства, складав та подавав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №44 від 29.03.2019, №45 від 29.03.2019, №46 від 29.03.2019, №47 від 29.03.2019, №48 від 29.03.2019, проте в їх реєстрації було відмовлено.
З матеріалів справи, судом встановлено, що 17.01.2019 між Позивачем (Виконавець) та РФ «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» (Замовник) був укладений договір №ПЗ/Т-1904/НЮ, за умовами якого Виконавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, надати Замовнику послуги з капітального ремонту механічного обладнання тепловозів, а Замовник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити ці послуги. Зміст та комплекс послуг визначаються у додатку №1, які є невід'ємною частиною Договору.
29.03.2019 на виконання умов Договору, Позивач надав Замовнику послуги з капітального ремонту турбокомпресора 6ТК в кількості 2 одиниці та турбокомпресора PDH-50 в кількості 4 одиниці. Факт надання послуг засвідчено актами здачі - приймання робіт (надання послу) №0329.8, 0329.9, 0329.10,0329.11 та 0329.12 від 29.03.2019.
За даним фактом були виписані та відправлені на реєстрацію податкові накладні №44; №45; №46; №47; №48 від 29.03.2019.
Транспортування турбокомпресорів для проведення ремонту та після його проведення до місця призначення здійснювалось транспортом та за рахунок Замовника.
Приймання обладнання після виконаного ремонту проводилась на території Виконавця - це приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5, що перебуває у користуванні у Позивача згідно умов договору позички №1 від 01.11.2016 року. Після чого деяке обладнання було залишено на відповідальне зберігання у Виконавця, що оформлено відповідними актами приймання - передачі обладнання на відповідальне зберігання після ремонту, та було вивезено Замовником пізніше.
Рплата за надані послуги від Замовника на час звернення до суду не надходила, оскільки відповідно п. 4.1. Договору вона здійснюється не раніше дня реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.
Виробником даної продукції є ТОВ «Машинобудівний завод «Квік».
ТОВ «Машинобудівний завод «Квік» має трудові ресурси (підтверджується штатним розкладом), приміщення (підтверджується Договором Позички №0416.1 від 16.04.18р.; Договором Позички №1 від 01.11.16р., Договір №19/16-а від 01.04.2016р.) устаткування (оборотно-сальдовою відомістю по рах.10.), а також необхідний матеріал.
Необхідний матеріал для вироблення даної продукції був придбаний: частково в липні 2018 року у ТОВ «Екотсхніка Трейд» на підставі усного договору поставки, а саме Мастило для заправлення відремонтованого обладнання, що підтверджується рахунком на оплату №2623 від 03.07.2018р., видатковою накладною №2597 від 09.07.2018р., та товарно-транспортною накладною №2597 від 09.07.2018р.
Транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ «ЕКОТЕХНІКА ТРЕЙД» Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджує платіжне доручення №4606 від 05.07.2018 року.
Частково у ТОВ «Постполіграф центр» на підставі усного договору поставки, а саме Таблички, що підтверджується рахунком №СФ-0000020 від 12.02.2019р., видатковою накладною №РН-0000019 від 12.02.2019р.
Транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ «Постполіграф центр».
Сплата за поставлений товар викопана в повному обсязі, що підтверджує платіжне доручення №5607 від 13.02.2019р.
Частково придбано у ТОВ «Компанія «АРМ» за договором від 16.08.2018 року №16/08/2018-2, що підтверджується рахунками на оплату №190, №191, від 03.12.2018р., №242, №269, №270 від 17.12.2018р.; №7 від 18.01.2019 р., видатковими накладними №179, №180, від 03.12.2018р., №230, №258, №259 від 17.12.2018р., №7 від 18.01.2019р., та товарно- транспортними накладними №Р179, №Р180, від 03.12.2018р., №Р230, №Р258, №Р259 від 17.12.2018р., №Р7 від 18.01.2019р.
Перевезення здійснювалось за рахунок ТОВ «Компанія «АРМ» на умовах DDP м.Запоріжжя, вул. Новобудов 5, що визначено додатковою угодою №2 від 03.12.2018 року до договору №16/08/2018-2. 28.12.2018р.
Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що засвідчують платіжні доручення № 5413 від 08.01.2019р., № 5525 від 29.01.2019р.
Частково використані матеріали були придбані у ТОВ «ГРЕИТ» на підставі договору поставки від 01.07.2018 року №0701.4, що підтверджується виставленим рахунком №04032019.2 від 04.03.2019 року, видатковою накладною №04032019.2 від 04.03.2019 року, та товарно- транспортною накладною №Р04032019.2 від 04.03.2019 року.
Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №6043 від 22.04.2019р.
Перевезення здійснювалось за рахунок Позивача власним транспортом.
Продукція приймалась безпосередньо директорами підприємств, а отже не потребує додаткового підтвердження. Інформація про керівників є в базах ДФС.
Використані для виконання капітального ремонту сировина, матеріали та запасні частини списані з балансу виробничими актами №0331.24, №0331.26 від 31.03.2019 року.
Наявність та рух сировини, матеріалів та запасних частин на складі підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали» та 207 «Запасні частини» за грудень 2018 - березень 2019.
Відповідно до 15 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідно до п.14 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117, Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції:
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції. складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Зовнішньоекономічні контракти не укладались. Інвентаризація підприємством не проводилась згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142.
Наявність та рух сировини, матеріалів та запасних частин на складі підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали» та 207 «Запасні частини» за грудень 2018 - березень 2019.
На думку позивача, ним надано до Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області вичерпний пакет документів для реєстрації податкової накладної.
23.10.2019 комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення: № 1313702/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 44 від 29.03.2019р.; № 1313698/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 45 від 29.03.2019р.; № 1313699/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 46 від29.03.2019р.; № 1313701/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від29.03.2019р.; № 1313700/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 29.03.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції. складські документи /інвентаризаційні описи), v тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових (Ьорм та галузевої специфіки, накладні».
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
В абз. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1-2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У Листі Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».
При цьому, у Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».
Крім того, суд зазначає, що у листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчаво окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стада відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018/пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018/ пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 оскаржувані Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять.
У п.18-п.21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: «18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».
Відповідно до п. 21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 117 (надалі - «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»), комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Відповідачем-1 не надано до суду доказів додержання вимог п. 21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.
У п. 17 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зокрема, зазначено: «… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії. …»
Відповідачами не надано до суду копій протоколів засідання Комісії під час прийняття оскаржуваних Рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріалів роботи комісії, тощо.
Відтак, відповідачами документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації податкових накладних з огляду на те, що лист ДФС України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, Лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, Лист Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом.
Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних №44 від 29.03.2019, №45 від 29.03.2019, №46 від 29.03.2019, №47 від 29.03.2019, №48 від 29.03.2019.
Між тим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції щодо постачання товару, зазначеного у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.
Проте, комісія регіонального рівня - Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла рішення про відмову у реєстрації зазначених накладних.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
При цьому, як вбачається зі змісту вказаних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладні.
Стосовно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладні, суд зазначає, що в приписі до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, рішення відповідача не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
У відзиві контролюючий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних також посилається на те, що платником податку не у повному обсязі надано документи відповідно до п. 14 Порядку № 117, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи).
Суд не приймає до уваги вказані доводи, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання ( ст. 957 ЦК України).
Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.
Більш того, суд зауважує, що характер спірних відносин між позивачем та його контрагентом (надання послуг) не пов'язаний з необхідністю надання будь-яких складських документів, оскільки податкові накладні виписувались за фактом надання послуг.
Відтак, вимоги щодо надання складських документів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Щодо ненадання інвентаризаційних описів, суд зауважує, що інвентаризація згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142 є правом, а не обов'язком підприємства. При цьому, інвентаризаційний опис не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію. З огляду на викладене, ненадання такого документу не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.
Отже, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливим із огляду на ненадання позивачем складських документів (інвентаризаційних описів). Крім того, відповідачами не доведено, яким саме чином не проведення інвентаризації впливає на неможливість реєстрації спірних податкових накладних.
У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагентів, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.
В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з його контрагентами які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З 01.01.2018 пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017) (надалі - «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних»), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з п. 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН.
Відтак, оскільки рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №44 від 29.03.2019, №45 від 29.03.2019, №46 від 29.03.2019, №47 від 29.03.2019, №48 від 29.03.2019.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, у зв'язку із чим заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 28210 грн., з яких 19210,00 грн. - судовий збір (сплачений платіжним дорученням №7272 від 14.11.2019), 9000,00 грн. - витрати на правничу допомогу (платіжне дорученням №7271 від 14.11.2019).
Як свідчать матеріали справи, 12.11.2019 між адвокатом Хілько А.С. та ТОВ «МЗ «Квік» укладено договір №8 про надання правничої допомоги.
У відповідності до попереднього опису робіт (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, адвокатом повинні бути виконані наступні послуги:
Підготовка позовної заяви з додатками - 4500 грн.;
Збір та ознайомлення з доказами у справі та аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з клієнтом - 2000 грн.;
Участь у судовому засіданні - 1000 грн.;
Відповідь на відзив - 1500 грн.
Платіжним дорученням №7271 від 14.11.2019 позивачем здійснено оплату правової допомоги за договором від 12.11.2019 №8 у розмірі 9000,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
При цьому, згідно із ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
08.01.2020 відповідачем до суду надано клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу по справі.
Розглянувши клопотання, суд знайшов підстави для його часткового задоволення з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Договір №8 від 12.11.2019 таких умов не містить.
Крім того, попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, містить послуги, що не надавались клієнту.
Так, наприклад, оплата послуг з участі у судовому засіданні не є доречною з огляду на розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Також, на думку суду, «збір та ознайомлення з доказами у справі та аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з клієнтом» є складовою частиною підготовки позовної заяви, а тому суд критично оцінює її виокремлення адвокатом в якості окремої послуги, що коштує 2000 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу по справі до 6000 грн., що включає: підготовка позовної заяви з додатками - 4500,00 грн.; відповідь на відзив - 1500,00 грн.
Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору та професійну правничу допомогу, мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А; код ЄДРПОУ 38284929) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1313702/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 29.03.2019; №1313698/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №45 від 29.03.2019, №1313699/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 29.03.2019, №1313701/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №47 від 29.03.2019, №1313700/38284929 від 23.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 29.03.2019.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» код ЄДРПОУ 38284929 та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №44 від 29.03.2019, №45 від 29.03.2019, №46 від 29.03.2019, №47 від 29.03.2019, №48 від 29.03.2019.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24.01.2020.
Суддя М.С. Лазаренко