30 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/12026/19
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєва В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні їй пенсії за віком на умовах, визначених нормою ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку на п'ять років, як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 1 січня 1993 року прожила у цій зоні не менше чотирьох років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити їй пенсію на умовах визначених нормою статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на п'ять років, як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 1 січня 1993 року прожила у цій зоні не менше чотирьох років, починаючи з 01 липня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовило їй у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Позивач вважає, що має встановлені законодавством пільги по виходу на пенсію, а тому просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву вказано, що відмова у зменшенні пенсійного віку позивачу на підставі ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обгрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 від 11.04.2007 є особою, яка має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони на 01 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років (а.с.13).
Як встановлено з матеріалів, позивач 03.07.2019 зверталась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.33-34).
Рішенням від 12.07.2019 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років у зв'язку з відсутністю підстав (а.с.35-36).
Листом від 12.07.2019 за № 75/03.12 відповідач повідомив позивачу про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для призначення пенсії із застосуванням норм ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування. Відповідно поданих документів, а саме довідки № 1722 від 03.07.2019, виданої Малинським виробничим комунальним житлово-ремонтним експлуатаційним підприємством, позивач станом на 01.01.1993 проживала у зоні посиленого радіологічного контролю 2 роки 2 місяці 6 днів. В довідці, виданій Пиріжківською сільською радою про проживання позивача з 26.04.1986 по 26.10.1990 року в селі Баранівка, що відноситься до зони посиленого, радіологічного контролю (4 зона) відсутні підстави видачі, що суперечить Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії. Окрім того, в трудовій книжці зроблений запис про роботу в м.Києві з 01.09.1982 по 05.07.1990, що не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (а.с.18-19).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Нормами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: - паспорт і довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера або копію сторінки паспорта з позначкою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; - документи про стаж (трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання тощо); - довідка про заробітну плату особи за 60 місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000; - документи про місце проживання (реєстрації) особи; - документи, які засвідчують особливий статус особи.
Приписами п.п.5 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до документів, які засвідчують особливий статус особи відноситься посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документи на підтвердження наявності необхідного періоду для зменшення пенсійного віку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони на 01 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років(а.с.13).
Основними документами, наданими позивачем на підтвердження права призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є наступні документи: особистий паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, потерпілого від Чорнобильської катастрофи, трудова книжка, довідка про заробітну плату за період до 01.07.2000 та довідка про зміну назви організації.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 позивач з 01.09.1982 року прийнята ученицею в Профтехучилище, з 09.08.1983 переведена в робочу групу заготувальником верху взуття 3 розряду та з 01.03.1988 отримала 4 розряд заготувальника верху взуття, з 05.07.1990 звільнена у зв'язку з переводом на Малинську швейну фабрику "Київського виробничого швейного об'єднання "Спецодяг" (а.с.23-26).
Довідкою КП "Добробут" підтверджено факт роботи та проживання позивача в м. Малин з 26.10.1990 (а.с.22).
В обґрунтування права на отримання пенсії зі зменшенням пенсійного віку позивачем до матеріалів справи надано копію довідки Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області від 04.06.2019 №367 за підписом сільського голови. Зі змісту якої видно, що ОСОБА_1 постійно проживала в селі Баранівка (яке було віднесено до зони посиленого радіологічного контролю) в період з 26.04.1986 по 26.10.1990 (а.с.21).
З метою підтвердження дійсності інформації, що зазначена у довідці Пиріжківської сільської ради від 04.06.2019 № 367 відділ з питань призначення та перерахунку пенсії №11 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 10.09.2019 сформував акт № 511/03.12. Зі змісту якого встановлено, що за результатами перевірки факту проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 в період з 26.04.1986 по 26.10.1990 роки встановлено, що довідка № 367 від 04.06.2019 Пиріжківської сільської ради видана на підставі свідчень сусідів (а.с.37).
Судом з метою встановлення обставин до Пиріжківської сільської ради направлено запит з метою отримання довідки про місце проживання громадянки ОСОБА_1 у 1986-1992 роках та інших доказів, що можуть підтвердити або спростувати факт її проживання (а.с.40).
Листом від 27.01.2020 №35/02-01 Пиріжківська сільська рада Малинського району Житомирської області повідомила, що довідкою від 03.06.2019 № 367 підтверджено факт проживання ОСОБА_1 в с. Баранівка в період з 1986 по 1992 рік на підставі свідчень сусідів (а.с.41).
Суд звертає увагу на невідповідність наданої Пиріжківською сільською радою інформації в довідці від 04.06.2019 № 367 та листі від 27.01.2020 №35/02-01. Так, у довідці підтверджено період проживання ОСОБА_1 з 26.04.1986 по 26.10.1990, а в листі на запит суду вказано, що особа проживала в селі Баранівка з 1986 по 1992 рік (а.с.21, 41).
Крім того, у довідці, що видана на підставі свідчень сусідів, під час зазначення періоду проживання вказано конкретні дати, з якої і до якої проживала ОСОБА_1 в с.Баранівка.
Слід також звернути увагу, що у трудовій книжці вказано, що в цей період позивач працювала в Києві.
З огляду на наведене, судом не може бути взято до уваги інформацію, що зазначена в довідці сільської ради.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. N 106 визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, зокрема с.Малин Малинського району Житомирської обл. відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Довідкою комунального підприємства "Добробут" Малинської міської ради підтверджено факт роботи та проживання позивача в м. Малин з 26.10.1990 по 03.04.1992 (а.с.22).
Згідно з нормами ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
З огляду на наведене, на підставі долучених документів у відповідача не було законних підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності з ст.55 вказаного Закону.
Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем обгрунтовано відмовлено у зменшенні пенсійного віку позивачу на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не обґрунтовано право призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, у зв'язку з чим, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.
З урахуванням відмови у задоволенні позову, суд не розглядає питання про розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інд. код НОМЕР_3 ) відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва