Справа № 726/1511/19
Провадження №2/726/19/20
Категорія 38
(заочне)
17.01.2020 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Байцар Л. В., при секретарі Біднов Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В позові посилається на те, що 25 жовтня 2017 року вона дала в борг ОСОБА_2 . 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, що станом на 01 серпня 2019 року згідно курсу НБУ становить 300 240 (триста тисяч двісті сорок) гривень, про що свідчить письмова розписка від 25 жовтня 2017 року.
Зазначає, що відповідач зобов'язався повернути вказані кошти 31 липня 2018 року.
Вказує на те, що відповідач не віддав борг, чим порушив виконання свого зобов'язання та на її прохання повернути гроші жодним чином не реагував.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь суму боргу, що становить 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, що станом на 01 серпня 2019 року згідно курсу НБУ становить 300 240 (триста тисяч двісті сорок) гривень
Представник позивача ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення згідно позовних вимог, які просили задовольнити.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що є знайомим сторін по справі та був присутній при складанні розписки від 25.10.2017 року про що свідчить його підпис на розписці.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час розгляду справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно розписки від 25.10.2017 року ОСОБА_2 взяв у борг 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США у ОСОБА_1 , які зобов'язався повернути до 31.07.2018 року. Розписка складена у присутності двох свідків ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .
Відповідач свої боргові зобов"язання згідно договору позики (розписки) не виконав, суму боргу по даний час не повернув. Зазначена обставина нічим не спростована.
Суд, дослідивши надані йому письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.
Ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ч.3 ст.12 ЦПК України, передбачено що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч.1.ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
ч.1 ст.95 ЦПК України передбачено, що письмові докази є документи, які містять дані для правильного вирішення справи
Стаття 81. ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вищезазначена Розписка від 25.10.2017 року надана Позивачем відповідає вимогам п. 2, ст. 1047 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-ІУ (далі - ЦК України), яка вказує, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної, грошової суми або визначеної кількості речей.
Між позивачем та відповідачем 25.10.2017 року був укладений договір позики (розписка від 25.10.2017 року) відповідно до якого Позивач надав відповідачу в борг (власність) грошові кошти в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, а відповідач зобов'язався повернути дані кошти до 31.07.2018 року.
Станом на момент подання позовної заяви сума позики за розпискою від 25.10.2017 року 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, що станом на 01 серпня 2019 року згідно курсу НБУ становить 300 240 (триста тисяч двісті сорок) гривень.
Згідно офіційного курсу НБУ на момент подачі даного позову до суду, а саме: 01.08.2019 року 1 долар США - 25,02 грн.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Дана правова позиція відображена у постанові ВСУ у справі за № 6-487цс17.
Досліджена боргова розписка від 24.08.2017 року судом встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві, таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.137ЦПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката, підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Також з відповідача слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 3354 грн. 00 коп., що сплачені ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до суду, згідно дублікату квитанцій № 0.0.1411568025.1 від 17.07.2019 року
За таких обставин позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.526, 551, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 заборгованість в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, що станом на 01 серпня 2019 року згідно курсу НБУ становить 300 240 (триста тисяч двісті сорок) гривень
Стягнути з ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 понесені судові витрати, судовий збір у розмірі 3354 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя Л. В. Байцар