Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року м. Херсон
справа № 766/8537/19
провадження № 22-ц/819/359/20
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого - Радченка С.В.,
суддів: Вейтас І.В., Кузнєцової О.А.,
секретар: Кутузова А.В.
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_1 Олег Вікторович,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 листопада 2019 року, у складі судді Сіянко В.М., в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції
У травні 2018 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач по справі є батьком їхньої спільної доньки ОСОБА_4 , 2001 р.н. Донька проживає разом з позивачем та знаходиться на її забезпеченні. З вересня 2018 року ОСОБА_4 вступила до Київського університету ім. Бориса Грінченка та навчається на денному відділенні за рахунок коштів державного бюджету. Також донька сторін за рахунок власних коштів навчається на заочному відділені Херсонського національного технічного університету. В зв'язку з навчанням ОСОБА_4 потребує матеріального забезпечення. Відповідач не бажає добровільно виконувати свого обов'язку щодо утримання доньки на період її навчання. В зв'язку з цим, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання доньки у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку, починаючи з моменту подачі позовної заяви та до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Також ОСОБА_4 , вважаючи навчання доньки розвитком її здібностей, просила суд стягнути з відповідача половину оплати вартості за навчання Віоли на заочному відділенні в сумі 16360,00 грн. згідно положень ст.. 185 СК України.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду - 02.05.2019 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
На зазначене рішення суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині визначеного судом розміру аліментів скасувати і ухвалити в цій частині нове яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, не дослідивши його матеріальний стан. Зокрема посилається на те, що він ніде не працює, ніякого доходу немає, крім того з нього також стягуються аліменти у розмірі ј від всіх видів доходів на утримання доньки ОСОБА_5 , 2010 р.н.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_6 , посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі всебічно оцінених доказів, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 (а.с.3,4).
Згідно довідки №69, виданої деканом факультету інформаційних технологій та управління Київського університету імені Бориса Грінченка від 09.04.2019р. ОСОБА_7 є студенткою І курсу вказаного факультету за спеціальністю «072, Фінанси, банківська справа та страхування». Форма навчання - денна. Навчання здійснюється за кошти місцевого бюджету. Термін навчання становить з 01.09.2018 по 30.06.2022 року (а.с.7).
Також між ОСОБА_4 та ректором Херсонського національного технічного університету було підписано Типовий договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною особою №415. За умовами цієї угоди, навчальний заклад взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити надання освітньої послуги, а саме підготовки понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу на заочній формі навчання бакалавра ОСОБА_7 за спеціальністю «121 Інженерія програмного забезпечення». Строк надання освітньої послуги становить 4 роки (а.с.8).
З ОСОБА_3 також стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (а.с.65).
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, із ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199,200,201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно врахувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження тощо.
За таких обставин, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів із одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку з наведеними обставинами та враховуючи вище наведені норми Закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Проте, колегія суддів не погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром аліментів, які підлягають стягненню. На думку колегії суддів, судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів не в повній мірі враховано всі обставин справи, у зв'язку з чим вважає, що доводи апеляційної скарги позивача заслуговують на увагу.
Так, ухвалюючи оскаржуване рішення та визначаючи розмір аліментів у розмірі 1/4 частини доходів відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що донька ОСОБА_3 - ОСОБА_7 є повнолітньою та продовжує навчання, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги, яку може надавати відповідач у визначеному позивачем розмірі.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду.
Так, при визначені розміру аліментів у розмірі ј від всіх видів доходу, судом першої інстанції не враховано, що з ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання його неповнолітньої дитини Емілії у розмірі ј всіх видів доходу. Доказів отримання ОСОБА_3 будь-якого доходу, що свідчить про можливість сплати також ј частини доходу на повнолітню дитину матеріали справи не містять. Разом з тим, відповідачем не надано доказів неможливості утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Так відповідач є працездатною здоровою людиною, який повинен дотримуватися свого обов'язку по утриманню дітей.
У зв'язку із зазначеним, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню та зменшити їх з 1/4 до 1/6 частини всіх видів доходів відповідача.
Суд вважає, що такий розмір аліментів є об'єктивним, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому не переглядається судом на предмет його законності та обґрунтованості.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 листопада 2019 року змінити в частині розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , зменшивши розмір аліментів, що стягнуто з 1/4 до 1/6 частини, зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 30 січня 2020 року.
Головуючий С.В. Радченко
Судді І.В. Вейтас
О.А. Кузнєцова