30 січня 2020 року
м.Суми
Справа №592/9110/17
Номер провадження 22-ц/816/266/20
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року в складі судді Князєва В.Б., постановленої у м. Суми
за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет застави, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми у справі № 592/9110/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Ідея Банк», до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що постановою Апеляційного суду Сумської області від 24 січня 2018 року в рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь АТ «Ідея Банк» за договором про відкриття кредитної лінії № 910.75900, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , в сумі 161027,77 грн, яка складається з наступних чинників: основний борг - 23568,89 грн; прострочений борг - 36023,51 грн; прострочені відсотки - 23051,19 грн; строкові відсотки - 1488,02 грн; нарахована комісія - 0 грн; прострочена комісія - 0 грн; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 75718,91 грн; інші штрафні санкції - 1177,25 грн, звернуто стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль FORD Fiesta 1.3, 2011 року випуску, колір білий, шляхом продажу зазначеного автомобіля Акціонерним товариством «Ідея Банк» будь-якій третій особі - покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати АТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо).
Посилаючись на обставини того, що вказане судове рішення взагалі не підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки повинно виконуватися безпосередньо Акціонерним товариством «Ідея Банк», а посвідчення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем здійснюється нотаріусом, тому виконання органами Державної виконавчої служби вказаного рішення взагалі не передбачено при обраному кредитором способі захисту, боржник просила визнати виконавчий лист, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми у даній справі таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вказану ухвалу суду представник боржника оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нове судове рішення про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції не врахував обставин того, що рішення суду, яким звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль шляхом його продажу АТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі - покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової взагалі не підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки повинно виконуватися безпосередньо АТ «Ідея Банк», тому виконавчий лист був виданий помилково за судовим рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню.
У відзиві на апеляційну скаргу стягувач АТ «Ідея Банк», посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. При цьому, банк зауважив, що виконавчий лист був виданий на підставі рішення суду, що набрало законної сили, тому його не можна вважати помилково виданим. Крім того, виконання судових рішень покладено законом на Державну виконавчу службу України, а виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, тому, подавши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник, на думку стягувача, намагається уникнути відповідальності за кредитним договором, який вона належним чином не виконує.
Від інших учасників справи в установлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не надходив, письмові заперечення також.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що постановою Апеляційного суду Сумської області від 24 січня 2018 року скасовано рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2017 року та прийнято нову постанову, якою задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Ідея Банк». Вилучено у ОСОБА_1 транспортний засіб, який є предметом застави, а саме автомобіль FORD Fiesta 1.3, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 (колишній реєстраційний № НОМЕР_3 ), та передано АТ «Ідея Банк» на період до його реалізації. В рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» за договором про відкриття кредитної лінії № 910.75900, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , в сумі 161027,77 грн, яка складається з наступних чинників: основний борг - 23568,89 грн; прострочений борг - 36023,51 грн; прострочені відсотки - 23051,19 грн; строкові відсотки - 1488,02 грн; нарахована комісія - 0 грн; прострочена комісія - 0 грн; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 75718,91 грн; інші штрафні санкції - 1177,25 грн, звернуто стягнення на предмет застави, а саме автомобіль FORD Fiesta 1.3, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , (надалі - транспортний засіб/предмет застави), реєстраційний № НОМЕР_2 (колишній реєстраційний № НОМЕР_3 ), шляхом продажу зазначеного автомобіля Акціонерним товариством «Ідея Банк» будь-якій третій особі - покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надано АТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 4015 грн 42 коп. (а.с. 126-129).
На виконання вказаного судового рішення за заявою АТ «Ідея Банк» були видані виконавчі листи (а.с. 132, 141).
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції послався на відсутність для цього законних підстав, так як рішення суду набрало законної сили і підлягає обов'язковому виконанню. При цьому, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять даних про добровільне та в повному обсязі виконання відповідачем у справі судового рішення про звернення стягнення на предмет застави, тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, так як матеріалами справи доведено, що рішення суду, яким вилучено у боржника транспортний засіб, що є предметом застави і передано АТ «Ідея Банк» на період його реалізації, а також на який звернуто стягнення на предмет застави, набрало законної сили, отже, є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню. У свою чергу, боржник не надала, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів щодо добровільного виконання вказаного рішення суду, що свідчило би про припинення її матеріального обов'язку, що виник після ухвалення вказаного судового рішення.
Крім того, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду взагалі не підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону).
При цьому, частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Таким чином, ураховуючи обставини того, що постанова Апеляційного суду Сумської області від 24 січня 2018 року, якою вилучено у ОСОБА_1 транспортний засіб, який є предметом застави і передано АТ «Ідея Банк» на період його реалізації, а також на який звернуто стягнення шляхом продажу АТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі - покупцю, набрала законної сили, на виконання якої АТ «Ідея Банк» були видані виконавчі листи, тобто, вказана постанова апеляційного суду є рішенням, яке в розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню, тому, виходячи з вимог частини 1 статті 5 цього Закону примусове виконання вказаної постанови суду апеляційної інстанції покладається на органи державної виконавчої служби.
За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Оскільки у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовлено, тому відсутні підстави для відшкодування боржнику судових витрат зі сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 353 ЦПК України, пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 1; 375; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 грудня 2019 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 30 січня 2020 року.
Головуючий: О.І. Собина (суддя - доповідач)
Судді: О.Ю. Кононенко
В.І. Криворотенко