Номер провадження: 33/813/251/20
Номер справи місцевого суду: 495/10292/19
Головуючий у першій інстанції Савицький С.І.
Доповідач Дрішлюк А. І.
28.01.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дрішлюка А.І.
при секретарі судового засідання - Павлючук Ю.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 , -
16 грудня 2019 рокупостановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (суддя Савицький С.І.) визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП; притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 384,20 грн. на користь держави(а.с. 12-13).
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області, яка була отримана судом першої інстанції 08 січня 2019 року. Апелянт вказує, що постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2019 року прийнята з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки судді, викладені в постанові, на думку апелянта, не відповідають обставинам справи. Апелянтка зазначає, що в матеріалах справи про притягнення її до адміністративної відповідальності міститься копія заяви про притягнення її колишнього чоловіка ОСОБА_2 до відповідальності за домашнє насильство та копії їхніх пояснень. Оригінали вказаних документів містяться у матеріалах іншої справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_2 (№495/10293/19). Тому, за твердженнями апелянтки, суд першої інстанції розглядав справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі копій документів, які є доказами вини іншої особи у іншій справі. Також апелянтка посилається на ряд порушень при складанні протоколу щодо неї та неповідомлення її про розгляд справи у суду першої інстанції (а.с. 11-13).
В судове засідання з'явились ОСОБА_1 та її представник - адвокат Оськін М.Д., які підтримали апеляційну скаргу. ОСОБА_1 по суті справи пояснила, що 16 листопада 2019 року з колишнім чоловіком ОСОБА_2 та їхньою спільною дитиною пішли в кінотеатр. Після перегляду фільму між нею та її колишнім чоловіком виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 її вдарив. У зв'язку з цим, вона звернулась до органів поліції з відповідною заявою та вимогою притягнути до адміністративної відповідальності її колишнього чоловіка, однак матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 стали підставою для складання протоколу щодо неї. Окрім того, ОСОБА_1 зазначила, що 17 листопада 2019 року вона стала себе погано почувати і звернулась до лікаря, з 17.11.2019 р. по 21.11.2019 року знаходила на стаціонарному лікуванні, оскільки у неї було діагностовано струс головного мозку. В ході судового засідання до матеріалів справи була долучена також копія заяви ОСОБА_1 про скоєння кримінальних правопорушень з додатками, в якій апелянтка просить розпочати досудове розслідування за фактом її побиття ОСОБА_2 та нанесення їй тілесних ушкоджень, які призвели до ряду розладів здоров'я, зокрема струсу головного мозку, забою шийного відділу хребта та закритого перелому остистого відростку.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу АПР18 № 346820 від 20.11.2019 року ОСОБА_1 16.11.2019 року приблизно о 22.30 год., знаходячись по АДРЕСА_1 Білгород АДРЕСА_2 Дністровський АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насилля по відношенню до колишнього чоловіка ОСОБА_2 , в ході конфлікту голосно кричала, ображала його нецензурною лайкою, за що передбачена відповідальність згідно із ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову, виходив з того, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 346820 від 20 листопада 2019 року та іншими матеріалами справи.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає своїм обов'язком звернути увагу суду першої інстанції, що протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є єдиним оригіналом документу в матеріалах справи, переданих суду першої інстанції, усі копії не є належним чином завіреними. Загалом, з аналізу наявних матеріалів справи неможливо зробити висновок щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим, надані апеляційному суду докази свідчать про те, що ОСОБА_1 зверталась до органів національної поліції з метою притягнути свого колишнього чоловіка не лише до адміністративної, але і до кримінальної відповідальності.
В свою чергу, суд першої інстанції на вказані обставини увагу не звернув, формально підійшов до розгляду справи та маючи можливість направити протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 для доопрацювання та належного оформлення, дійшов до передчасного висновку про його винуватість, чим допустив неповноту судового розгляду. Разом з тим, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб. Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користується гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів) ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо скасування оскаржуваної постанови, як такої, що винесена з порушенням норм процесуального права та неповним дослідженням обставин справи.
Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядалися апеляційним судом, не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки за описаними обставинами справи не виявляється належним чином встановити наявність чи відсутність вини у діях ОСОБА_1 , апеляційний суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП вважає за необхідне повернути матеріали справи до органу, який склав протокол, для доопрацювання та належного оформлення. Однак, частиною 2 статті 38 КУпАП встановлено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2019 року - задовольнити.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2019 року -скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 - закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду А.І. Дрішлюк