Ухвала від 27.01.2020 по справі 509/2555/19

Номер провадження: 11-п/813/59/20

Номер справи місцевого суду: 509/2555/19

Головуючий у першій інстанції

Доповідач ОСОБА_1

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення до іншого суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018160240002459 від 28 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2020 року обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до Одеського апеляційного суду з клопотанням про направлення до іншого суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018160240002459 від 28 липня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України, посилаючись на те, що був порушений порядок визначення суду для розгляду даного кримінального провадження.

Доводи клопотання обґрунтував тим, що 27 травня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_7 , суддів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_6 було направлено на розгляд до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Разом з тим, ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі: головуючого судді ОСОБА_10 , суддів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було задоволено самовідводи вказаних суддів від розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 лютого 2019 року про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, оскільки раніше зазначена колегія суддів приймала участь у даному провадженні в якості слідчих суддів. Таким чином, на думку обвинуваченого, зазначена колегія суддів не мала права постановляти 27 березня 2019 року ухвалу про направлення обвинувального акту за підсудністю до іншого суду.

З цих підстав, обвинувачений ОСОБА_6 вважає неможливим здійснення даного кримінального провадження Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, у зв'язку з чим ним було заявлено відвід колегії суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі суддів: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та присяжних ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у задоволенні якого, на думку ОСОБА_6 , йому було відмовлено з надуманих підстав.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що вказане кримінальне провадження на даний час по суті не розглядалося, жодні докази не досліджувалися, а під час судових засідань, які відбулися, йому лише продовжували строк тримання під вартою.

Прокурор в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.34 КПК України про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

З огляду на вказану норму права апеляційний суд дійшов висновку про можливість розглянути клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 без участі прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_5 , який підтримав клопотання свого підзахисного про направлення кримінального провадження до іншого суду, дослідивши надані до апеляційного суду матеріали, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Частиною 1 ст.34 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, за яких суд апеляційної інстанції має право передати кримінальне провадження до іншого суду, зокрема, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

В своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_6 не наводить будь-яких підстав встановлених ст.34 КПК України для передачі кримінального провадження №12018160240002459 до іншого суду.

Апеляційний суд вважає, необґрунтованими доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що колегія суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_7 , суддів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не мала права передавати кримінальне провадження №12018160240002459 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, оскільки раніше 12 березня 20019 року вказані судді заявляли самовідводи від розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 лютого 2019 року про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.

Так, статтею 76 КПК України встановлені випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні, а саме:

1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Апеляційний суд зазначає, що під час розгляду подання місцевого суду, направленого в порядку ст.34 КПК України, судді апеляційної інстанції не розглядають кримінальне провадження по суті, не досліджують фактичні обставини та не дають оцінку наявним у провадженні доказам, а лише вирішують питання про наявність або відсутність підстав для направлення кримінального провадження до іншого суду.

В свою чергу стаття 76 КПК України не встановлює будь-яких заборон суддям апеляційного суду для розгляду подань місцевих судів про направлення тих кримінальних проваджень до іншого суду, від розгляду яких по суті судді раніше заявляли собі самовідводи.

Крім того, на теперішній час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 знаходиться на стадії судового розгляду, а зі змісту ст.34 КПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції має право передати кримінальне провадження до іншого суду до початку судового розгляду, якщо виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018160240002459 до іншого суду

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 34, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018160240002459 від 28 липня 2018 року до іншого суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2