Справа № 128/1359/19
Провадження № 22-з/801/12/20
Доповідач:Матківська М. В.
30 січня 2020 рокуСправа № 128/1359/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Міхасішина І. В., Сопруна В. В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Встановив:
Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2019 року залишено без змін.
24 січня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на його користь судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн., понесені ним у зв'язку із апеляційним оскарженням. При цьому зазначив, що докази на підтвердження таких витрат ним було подано разом із відзивом на апеляційну скаргу, в якому він просив понесені ним судові витрати покласти на позивача. Проте при винесенні 16 січня 2020 року постанови апеляційним судом не було вирішено зазначене питання.
Перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін та інших учасників справи в судове засідання, враховуючи те, що апеляційним судом справа розглядалась в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та суд не вбачає необхідності їх виклику в судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Апеляційний суд вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до пункту «в» частини першої статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Як свідчать матеріали справи 16 грудня 2019 року, у межах встановленого апеляційним судом строку для подання відзиву, відповідач ОСОБА_1 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача АТ КБ «Приватбанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2019 року, в якому просив покласти на позивача судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу, які він поніс у зв'язку із апеляційним переглядом справи.
Проте при прийнятті апеляційним судом 16 січня 2020 року постанови питання про розподіл таких судових витрат не вирішено.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною шостою цієї статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином у зв'язку з прийняттям апеляційним судом постанови про відмову в задоволенні апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» та залишення без змін рішення суду першої інстанції, витрати відповідача на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з апеляційним переглядом справи, підлягають стягненню на його користь з позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як свідчать матеріали справи до відзиву на апеляційну скаргу відповідач додав докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи, а саме: ордер адвоката Миколасюка Р. А. серії ВН № 059699 від 16 грудня 2019 року (а. с. 208), копію договору № 07-04 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та АБ «Миколасюка Романа «ІНСІГНІС» (а. с. 209-210), акт № 2 надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 13 грудня 2019 року на суму 2500 грн. (а. с. 211) та квитанцію № 99 від 14 грудня 2019 року про сплату ОСОБА_1 2500 грн. за надання послуг з правової (правничої) допомоги (а. с. 212).
Разом з зазначеними доказами відповідач надав суду докази надіслання позивачу відзиву на апеляційну скаргу із доданими матеріалами - доказами на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи (а. с. 213-215).
Позивач не подав до апеляційного суду заперечень щодо розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи чи клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що з позивача на користь відповідача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500 грн., про що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України ухвалити додаткове судове рішення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд,
Постановив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 2500 грн. (дві тисячі п'ятсот грн.) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіІ. В. Міхасішин
В. В. Сопрун