Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"28" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/929/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства "П'ятигірське"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агрозахід"
про стягнення 180 610,57 грн.
секретар судового засідання: Коваль С.М.;
Представники:
Від позивача: Кулай О.І.;
Від відповідача: не з'явився;
Фермерське господарство "П'ятигірське" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агрозахід" про стягнення 180 610,57 грн., з яких: 171 279,36 грн. заборгованості, 816,50 грн. 3% річних, 8 343,42 грн. пені, 171,29 грн. інфляційних втрат.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №05-ФГ-19-06-06/1 від 06 червня 2019 року в частині оплати наданих послуг.
Позивач зазначає, що надав відповідачу послуги з оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем на суму 171 279,36 грн., яка відповідачем не оплачена. У зв'язку з прострочення оплати наданих послуг позивач, у відповідності до пункту 9.2.1. договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі 8 343,42 грн. А також, керуючись статтею 625 ЦК України, позивач нарахував інфляційні втрати за листопад 2019 року в сумі 171,29 грн. та 3% річних за період з 22 жовтня 2019 року по 17 грудня 25019 року в розмірі 816,50 грн.
Відповідач відзиву на позов із відображенням своєї правової позиції суду не надав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про місце дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі №918/929/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання на 16 січня 2020 року.
В судовому засіданні 16 січня 2019 року оголошено перерву до 28 січня 2019 року.
17 січня 2019 року позивачем подано клопотання про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви, відповідно до якої позивач зазначив, що в позовній заяві помилково вказав неправильну назву відповідача. У зв'язку з наведеним позивач просив вважати правильним найменування відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агрозахід".
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
06 червня 2019 року Фермерським господарством "П'ятигірське" (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агрозахід" (відповідач, орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №05-ФГ-19-06-06/1 (надалі договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, що визначена у цьому договорі (надалі іменується "об'єкт оренди"), та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату відповідно до умов цього договору.
Згідно з умовами пункту 1.2. договору, відомості про об'єкт оренди наведено у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 1.3. договору, перехід права власності на майно (сільськогосподарську техніку), надане орендодавцем у користування орендарю, не відбувається.
Як визначили сторони в положеннях пункту 1.4. договору, управління та технічна експлуатація об'єктом оренди, що передається у користування орендареві за цим договором, здійснюється обслуговуючим персоналом (екіпажем), який не припиняє трудових або договірних відносин із орендодавцем та не вступає у трудові або договірні відносини з орендарем.
Техніка, яка передається в оренду може належати орендодавцеві на праві власності, на праві договору оренди, або інших цивільних чи господарських договорів (пункт 1.5. договору).
Згідно з наданим позивачем актом надання послуг №188 від 16 жовтня 2019 року позивач надав відповідачу послуги за договором №5-ФГ-19-06-06/1 від 06.06.2019 року на суму 171 279,36 грн.
Згідно з умовами пункту 5.2. договору, з метою фіксації факту надання послуг оренди за цим договором, сторони поетапно (етап складає 7 днів) складають (підписують та скріплюють печатками) Акт прийому-передачі наданих послуг (оренда сільськогосподарської техніки).
Відповідно до пункту 5.4. договору, орендна плата сплачується орендарем протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг, на умовах, узгоджених сторонами, які наведено в додатку №1 до цього договору, в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, на підставі рахунків, які надаються орендодавцем.
В матеріалах справи відсутні докази оплати наданих послуг в сумі 171 279,36 грн.
Згідно з умовами пункту 9.2.1. договору, у випадку прострочення у сплаті орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за весь період прострочення.
За період прострочення оплати з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року позивач нарахував відповідачу 8 343,42 грн. пені.
Також позивач, керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу інфляційні втрати за прострочення грошового зобов'язання за листопад 2019 року в розмірі 171,29 грн. Окрім того позивач нарахував 3 відсотки річних за період з 22 жовтня 2019 року по 17 грудня 2019 року в розмірі 816,50 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються надання послуг з оренди сільськогосподарської техніки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг.
Щодо позовних вимог в частини стягнення основної заборгованості судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов'язання.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивач виконав договірні зобов'язання надавши відповідачу послуги з оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем. А тому суд погоджується з аргументами позивача стосовно належного виконання ним договірних зобов'язань.
Водночас твердження позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості наданих відповідачу послуг не спростовані. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати вказаних послуг.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (така ж позиція викладена у статті 611 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд бере до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснив перевірку правильності розрахунку позивача щодо нарахованої пені, 30% річних та інфляційних втрат та на підставі такої перевірки робить висновок, що виконаний позивачем розрахунок пені містить неточності. Так, за розрахунком суду, за період нарахування з 22 жовтня 2019 року по 17 грудня 2019 року на суму заборгованості 171 279,36 грн. правильний розмір пені становить 8 226,10 грн. А тому в задоволенні вимог про стягнення 117,36 грн. пені необхідно відмовити.
Розрахунок інфляційних втрат позивач здійснив правильно, а відтак до задоволення підлягають вимоги про стягнення 171,29 грн. інфляційних втрат.
Водночас розрахунок 3% річних позивач здійснив не правильно. За розрахунком суду за період з 22 жовтня 2019 року по 17 грудня 2019 року правильний розмір 3% річних нарахованих на суму заборгованості становить 802,43 грн. А отже в задоволенні вимог про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 14,07 грн. необхідно відмовити.
Зазначені розрахунки суд здійснив за допомогою сервісів інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН". Розрахунок суду щодо нарахування правильних розмірів 3% річних та пені долучено до матеріалів справи.
Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду
На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем умов договору в частині оплати отриманих послуг свідчать про порушення відповідачем прав позивача.
Позивач належним чином виконав договірні зобов'язання, відтак, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд робить висновок, що позивач правомірно звернувся з позовними вимогами до відповідача.
Суд погоджується з аргументами позивача стосовно наявної заборгованості відповідача перед позивачем, а також щодо обґрунтованості вимог про стягнення 8 226,10 грн. пені, 171,29 грн. втрат від інфляції та 802,43 грн. відсотків річних.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з приписами частини 9 статті 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог, та враховуючи те що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача повністю.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агрозахід" (35053, Рівненська область, Костопільський район, с.Деражне, вул. Шевченка 49а, код ЄДРПОУ 38059155) на користь Фермерського господарства "П'ятигірське" (35764, Рівненська область, Здолбунівський район, с.П'ятигори, код ЄДРПОУ 24170468) 171 279 (сто сімдесят одна тисяча двісті сімдесят дев'ять) грн. 36 коп. заборгованості, 8 226 (вісім тисяч двісті двадцять шість) грн. 10 коп. пені, 802 (вісімсот два) грн. 43 коп. три відсотки річних, 171 (сто сімдесят один) грн. 29 коп. інфляційних втрат та 2 709 (дві тисячі сімсот дев'ять) грн. 16 коп. судового збору.
3. В задоволенні позову в частині вимог про стягнення 117,36 грн. пені та 14,07 грн. трьох відсотків річних відмовити.
Позивач (Стягувач): Фермерське господарство "П'ятигірське" (35764, Рівненська область, Здолбуніський район, с.П'ятигори, код ЄДРПОУ 24170468).
Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок-Агрозахід" (35053, Рівненська область, Костопільський район, с.Деражне, вул. Шевченка 49а, код ЄДРПОУ 38059155).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складено 30 січня 2020 року.
Суддя Качур А.М.