36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
23.01.2020 р. Справа № 917/1945/19
За позовною заявою Решетилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, вул. Покровська, 16, м. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400
до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000
про стягнення 90 521,58 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Отюгова О.І.
Представники учасників справи:
від позивача: Кошкалда С.В.;
від відповідача: Чайка М.Г..
02.12.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Решетилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про стягнення 90 521,58 грн.
Ухвалою від 04.12.2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
16.12.2019 року від відповідача до суду надішли наступні клопотання:
- про залучення до участі у справі як співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області;
- про передачу даної справи на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю;
- про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміни засідання для розгляду справи №917/1945/19по суті підготовчим засіданням.
Суд ухвалою від 19.12.2019 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Проте, з метою з'ясування всіх обставин справи, суд прийшов до висновку про необхідність здійснення розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі № 917/1945/19 призначено на 23.01.2020 року на 10:00 год.
23.12.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позов №571/16-31-10-02-09 (вх. № 14255), відповідно до якого відповідач заперечує проти позову.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про передачу даної справи на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що спір, який виник у даній справі між сторонами підлягає розгляду за правилами Кодексу про адміністративне судочинство.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначені у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (абз. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України);
спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (абз. З ч. 1 ст. 19 КАС України).
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у справі №917/1945/19 спірні відносини виникли між суб'єктами, що є органами державної влади, а спір стосується правовідносин щодо виконання ними владних управлінських функцій, а отже справа має ознаки публічно-правового спору.
Так, зокрема відповідно до вимог п.п. 191.1.1, 191.1.2, 191.1.22 ст. 191 ПК України контролюючі органи виконують наступні функції : здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;
Згідно п.п. 14.1.11 ст. 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
На виконання вищевказаних функцій та вимог п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом, Мінфіну України 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.05.2015 № 508/26953 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
П. 4 розділу VI Інструкції передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).
Відповідно до п. 8 розділу VI вказаної Інструкції за рахунок сум, що надходять і платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внесу зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з ГУ ДФС у Полтавській області кошти що спрямовані і погашення боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП Рибалко А.В. (в матеріалах справи наявні платіжні доручення на підставі яких відбулось перерахування коштів згідно вимог про сплату боргу (недоїмки): №0-0059661701 л 27.03.2015 (доручення на суму 7 934,14 грн. (платіжне доручення від 12.04.17 №855), №Ф 1812-25У від 21.05.2015 на суму 710,11 грн. (платіжне доручення від 12.04.17 №853) та №Ф 0051961701 від 10.03.20915 на суму 81877,33 грн. (платіжне доручення від 12.04.17№854).
Вказані кошти, відповідно до вимог п. 8 розділу VI вказаної Інструкції спрямовані на погашення заборгованості платника.
Відносини щодо зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів у відповідності до вимог статей 9 та 11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не містять ознак приватного спору, оскільки випливають зі здійснення владних управлінські функції на основі чинного законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відносини у даній справі є адміністративними (публічно-правовими), оскільки виникли за участі державних органів та під час реалізації ними владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
З урахуванням встановлених вище обставин, спір у справі за даним позовом не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
У відповідності із п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення з Державного бюджету України на користь Решетилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 1921 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 3939 від 05.09.2019 року.
Керуючись ст.ст. 20, 231,234 ГПК України, суд, -
1. Закрити провадження у даній справі.
2. Повернути Решетилівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Покровська, 16, м. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область,38400, ідентифікаційний код 34689318) з Державного бюджету України 1921 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 3939 від 05.09.2019 року.
Ухвала підписана 28.01.2020 року
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Суддя Тимощенко О.М.