30 січня 2020 року Справа № 915/2333/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін справу № 915/2333/19
за позовом державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”,
вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032;
в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”,
адреса для листування: промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001;
до товариства з обмеженою відповідальністю “В Вікторія”,
просп. Перемоги, 2, оф. 24, м. Київ, 01135;
про стягнення грошових коштів у сумі 17887 грн. 20 коп.
Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі - ВП “ЮУАЕС”) пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “В Вікторія” про стягнення грошових коштів у сумі 17887 грн. 20 коп. - пені, з посиланням на неналежне виконання за укладеним між ними договором на постачання товару від 04.04.2019 № 53-123-01-19-05272, а саме, зобов'язань щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано пеню у порядку п. 4.1 договору.
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито провадження в даній справи та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується підписом уповноваженого представника ТОВ “В Вікторія” на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 02.12.2019, відзив на позовну заяву не надійшов.
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір на постачання товару від 04.04.2019 № 53-123-01-19-05272 (далі - договір), згідно умов якого ТОВ “В Вікторія” (постачальник) зобов'язалося передати державному підприємству “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “ЮУАЕС” (покупцю), а покупець ? прийняти та оплатити товар - код CPV 39710000-2 по ДК 021:2015 - електричні побутові прилади (витратні матеріали для водопідготовчого устаткування), у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у специфікації № 1 (додаток до договору № 1), які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору, місцем виконання договору є м. Южноукраїнськ.
Загальна вартість товару складає 616800 грн. з ПДВ; оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 договору (п.п. 2.1, 2.2 договору).
Постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro по 20.05.2019 на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП “Складське господарство” відповідно до Правил Інкотерме-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1 договору).
Приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості” і П-7 “Про порядок приймання продукції по якості”, СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС” (п. 5.1 договору).
Згідно п. 3.2 договору, з товаром постачальник надає покупцю: 1) видаткову накладну; 2) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ; разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; 3) документ, підтверджуючий якість продукції (паспорт або сертифікат якості оригінал або копія завірена постачальником).
Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 договору).
Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2020 (п.п. 12.1, 12.2 договору).
Специфікацією № 1, яка є додатком № 1 до договору, сторони визначили найменування, технічні характеристики, кількість, та ціну товару, а саме: витратні матеріали для водопідготовчого устаткування та електричний фланцевий нагрівач у кількості 1 шт. та за ціною 616800 грн. з ПДВ.
На виконання умов договору ТОВ “В Вікторія” 19.06.2019 поставлено позивачу товар на суму 616800 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 18.06.2019 № 1, підписаною сторонами та скріпленою печатками сторін.
Отже, поставка товару відбулася з простроченням, а саме, 19.06.2019 при погодженому сторонами граничному терміні поставки до 20.05.2019.
За твердженнями позивача, ним у зв?язку з порушенням ТОВ “В Вікторія” обумовленого договором строку поставки товару направлено відповідачу претензію від 05.07.2019 № 32/11561 про сплату пені та штрафу за прострочення постачання товару, проте зазначену претензію відповідачем залишено без реагування та виконання; пеню за прострочення поставки товару відповідачем не оплачено й досі, і таке є підставою для звернення ВП “ЮУАЕС” до суду з позовом у даній справі.
Господарським законодавством визначено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
У відповідності до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що в разі порушення зобов'язань за договором, а саме порушення термінів постачання товару, які передбачені договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення; крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1 договору).
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано пеню в порядку п. 4.1 договору. Поданий позивачем розрахунок пені за період прострочення 21.05-18.06.2019 (29 днів) у сумі 17887 грн. 20 коп. суд визнає вірним, а зазначену суму - підлягаючою до стягнення з ТОВ “В Вікторія”.
Отже, позовні вимоги ВП “ЮУАЕС” підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ВП “ЮУАЕС” на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 05.11.2019 № АЭС/9726 у сумі 1921 грн., яка, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, є мінімальною сумою судового збору для позовних вимог майнового характеру, належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд
1. Позов державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “В Вікторія”, просп. Перемоги, 2, оф. 24, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 32985275, на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, грошові кошти у сумі 17887 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 20 коп. - пеню, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М. Давченко