Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"28" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/864/19
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., за участі секретаря судового засідання Фесюка О.В. розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт"
про стягнення заборгованості в сумі 100 158 грн. 33 коп.
В засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Описова частина:
В грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт" про стягнення заборгованості в сумі 100 158 грн. 33 коп.
Свої позовні вимоги ТОВ "Юнайтед Форест" обґрунтовує неналежним виконання ТОВ "Пропринт" взятих на себе зобов'язань, згідно договору № 20/10-19 від 28 травня 2019 року, за умовами якого останній отримав товар, проте не розрахувався в повній мірі, тому позивач просить суд позов задоволити та стягнути заборгованість в сумі 88 432 грн. 01 коп., також три відсотка річних в сумі 254 грн. 39 коп., штраф в сумі 8 843 грн. 20 коп. та пеню в сумі 2 628 грн. 73 коп.
Ухвалою суду від 09 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/864/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт" про стягнення заборгованості в сумі 100 158 грн. 33 коп. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24 грудня 2019 року.
23 грудня 2019 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові документи від 19 грудня 2019 року № 19/12 в яких останній зазначає про часткову оплату основної суми боргу в розмірі 25 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року відкладено розгляд справи по суті на 28 січня 2019 року.
26 грудня 2019 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ТОВ "Пропринт" надійшла заява про долучення документів до справи.
21 січня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшло повідомлення, в якому останній зазначає, що після відкриття провадження у справі ТОВ "Пропринт" сплатило суму основної заборгованості в розмірі 63 432 грн. 01 коп., 2 628 грн. 73 коп. пені та 3% річних в розмірі 254 грн. 39 коп. та просив суд стягнути з останнього штраф в сумі 8 843 грн.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент відкриття провадження по справі та припинив існування в процесі розгляду справи.
Як свідчать матеріали справи, після порушення провадження по справі, відповідачем сплачено для позивача 88 432 грн. 01 коп., 2 628 грн. 73 коп. пені та 3% річних в розмірі 254 грн. 39 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- платіжне доручення № 1028 від 23 грудня 2019 року на суму 1 921 грн. 00 коп.;
- платіжне доручення № 1029 від 23 грудня 2019 року на суму 254 грн. 39 коп.;
- платіжне доручення № 1030 від 23 грудня 2019 року на суму 2 628 грн. 73 коп.;
- платіжне доручення № 937 від 23 грудня 2019 року на суму 35 432 грн. 01 коп.;
- платіжне доручення № 1025 від 21 грудня 2019 року на суму 28 000 грн. 00 коп.;
- платіжне доручення № 936 від 04 грудня 2019 року на суму 25 000 грн. 00 коп.
Зазначені обставини свідчать про те, що 88 432 грн. 01 коп. основного боргу, 2 628 грн. 73 коп. пені та 3% річних в розмірі 254 грн. 39 коп.. які є предметом спору у справі № 918/864/19, після порушення провадження у справі, були сплачені відповідачем для позивача, отже, на момент розгляду справи, а саме 28 січня 2020 року у даній справі відсутній предмет спору в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 88 432 грн. 01 коп., 2 628 грн. 73 коп. пені та 3% річних в сумі 254 грн. 39 коп.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині стягнення 88 432 грн. 01 коп. основного боргу, 2 628 грн. 73 коп. пені та 3% річних в сумі 254 грн. 39 коп. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
За таких обставин має місце нова ціна позову 8 843 грн. 20 коп. штрафу.
У судове засідання 28 січня 2020 року позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про дату, місце та час судового засідання належним чином повідомлений.
У свою чергу відповідач також не забезпечив явку уповноважених представників у судове засідання 28 січня 2020 року, хоча про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1041556 2, яке наявне в матеріалах справи (а.с. 40).
Згідно зі статтею 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та відзиву з боку останнього за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Мотивувальна частина:
03 жовтня 2019 року між Товариством з обмежено відповідальністю "Юнайтед Форест" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмежено відповідальністю "Пропринт" (надалі - Покупець) укладено Договір № 20/10-19 (надалі - Договір, а.с. 22-24), за умовами якого, Постачальникзобов'язуєтьсяя поставити Товар Покупцеві, Покупецьзобов'язуєтьсяя прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, передбачених цим Договором (пункт 1.1. Договору).
Пунктами 3.1. та 3.2. Договору сторони передбачили, що Товар поставляється Постачальником на підставі заявок Покупця, підтвердженням заявок служать виписані Постачальником рахунки-фактури, які є додатками до даного Договору і його невід'ємною частиною. Днем отримання Товару вважається день підписання Сторонами або їх уповноваженими представниками відповідних накладних. Разом з Товаром Постачальник направляє Покупцеві оригінали наступних документів, що є невід'ємною частиною цього Договору: - рахунок - фактуру № КИ00064144 від 03 жовтня 2019 року на суму 222 470 грн. 99 коп.; - видаткову накладну (пункт 3.3. Договору).
Відповідно до пункту 3.6. Договору, Загальна сума Договору складає двісті двадцять дві тисячі чотириста сімдесят гривень 99 копійок (222 470,99) гривень.
Умови оплати - оплата вартості поставки Товару на момент відвантаження зі складу 122 470,99 грн., а решта суми боргу 90 000 грн. 00 коп. не пізніше чотирнадцяти (14) календарних днів з дати поставки (пункт 4.1. Договору).
Згідно з пунктом 7.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. За порушення Покупцем строків оплати (пункт 4.1.) Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а при порушенні терміну оплати більше ніж 2 (два) банківські дні, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми заборгованості на момент оплати (пункт 7.2 Договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 31 грудня 2019 року, але в кожному випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (пункт 10.1 Договору).
На підставі Договору Позивачем було поставлено Покупцю Товар на загальну суму 220 903 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № КИ00058244 від 10 жовтня 2019 року (а.с. 17) та довіреністю № 242 від 09 жовтня 2019 року (а.с. 18).
Отже, на виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач отримав Товар на загальну суму 220 903 грн. 00 коп.
В ході розгляду даної справи, відповідачем було сплачено для позивача основну заборгованість, пеню та 3% річних., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах даної справи.
Отже, судом закрито провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині стягнення з відповідача основної заборгованості, пені та 3% річних.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання зобов'язання.
За порушення Покупцем строків оплати (пункт 4.1.) Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а при порушенні терміну оплати більше ніж 2 (два) банківські дні, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми заборгованості на момент оплати (пункт 7.2 Договору).
Покликаючись на вказаний пункт договору, позивач нарахував відповідачу 8 843 грн. 20 коп. штрафу, що становить 10 відсотків від суми боргу.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, є арифметично вірним, відповідає положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача 8 843 грн. 20 коп. штрафу є законною та обґрунтованою, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи суд вбачає, що ТОВ "Пропринт" сплатило для ТОВ "Юнайтед Форест" 1921 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 23 грудня 2019 року №1028, призначення платежу компенсація судових витрат по позовній заяві №28/11 від 28.11.2019 р.
З зазначеного вбачається, що відповідачем в добровільному порядку здійснено компенсацію судових витрат для позивача.
За таких обставин, суд залишає за позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1 921 грн. 00 коп., оскільки такий уже компенсований відповідачем для останнього, що стверджується платіжним дорученням від 23 грудня 2019 року №1028.
Відповідно до вимог ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи усі подані сторонами докази, суд позов задовольняє в повному обсязі та стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" 8 843 грн. 20 коп. штрафу.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт" (33016, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Фабрична, 6, ідентифікаційний код: 388224198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт"Юнайтед Форест" (04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, 72-А, ідентифікаційний код: 22902499) - 8 843 (вісім тисяч вісімсот сорок три) грн. 01 коп. штрафу.
3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 88 432 грн. 01 коп. основного боргу, 2 628 грн. 73 коп. пені та 3% річних в сумі 254 грн. 39 коп.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2020 року.
Суддя В.Г. Торчинюк
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 72-А);
3 - відповідачу рекомендованим (33016, м. Рівне, вул. Фабрична, 6).