79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.01.2020 справа № 914/1180/19
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фермерського господарства «Марком», смт.Дубляни, Самбірський район, Львівська область
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни, м.Київ
про 1). Визнання іпотеки за договором такою, що припинена.
2). Скасування обтяження шляхом виключення записів.
За участю представників:
від позивача: Дашинич О.Б. - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №369 від 26.09.2003 р.);
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Марком» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни про 1). Визнання іпотеки за договором від 20.09.2007 р. №3898 такою, що припинена, у зв'язку з виконанням зобов'язання за кредитним договором від 20.09.2007 р. №24/МБ-21. 2). Скасування обтяження іпотекою та заборону відчуження на нерухоме майно, застосованих при посвідченні договору іпотеки від 20.09.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3898, шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою реєстраційний номер 5698810 нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_3 і вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 5698719 нежитлові будівлі розташовані по АДРЕСА_3.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019 р. позовну заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2019 р. позовну заяву Фермерського господарства «Марком» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни про визнання іпотеки за договором припиненою та зобов'язання вчинити дії, передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
ФГ «Марком» не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 р. апеляційну скаргу Фермерського господарства «Марком» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.06.2019 р. у справі № 914/1180/19 задоволено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.06.2019 р. у справі №914/1180/19 скасовано, справу направлено до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду.
Ухвалою від 30.09.2019 р. суд залишив без руху позовну заяву Фермерського господарства «Марком» та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв'язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, 17.10.2019 р. Господарським судом Львівської області ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2019 р.
Ухвалою від 01.11.2019 р. суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача (вх.№45191/19 від 31.10.2019 р.) про участь у судовому засіданні 05.11.2019 р. в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 05.11.2019 р. суд відклав підготовче засідання на 26.11.2019 р., з підстав наведених в даній ухвалі.
Ухвалою від 20.11.2019 р. суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача (вх.№47777/19 від 18.11.2019 р.) про участь у судовому засіданні 26.11.2019 р. в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 20.11.2019 р. суд задовольнив клопотання (заяву) відповідача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання на 11.12.2019 р.
Ухвалою суду від 11.12.2019 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 15.01.2020 р.
Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2020 р. підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов повністю.
Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 15.01.2020 р. не забезпечив, причин неявки в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовими повідомленнями-викликами - штрихкодовий ідентифікатор: №04053 4400428 5 від 15.12.2019 р., вручено - 19.12.2019 р. (вх.№25/20 від 02.01.2020 р.); №04053 4400427 7 від 16.12.2019 р., вручено - 19.12.2019 р. (вх.№26/20 від 02.01.2020 р.).
Відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи по суті станом на 15.01.2020 р. від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи по суті, а також керуючись ст. 42 ГПК України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 15.01.2020 р, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Обгрунтовуючи припинення іпотеки за договором від 20.09.2007 р. №3898, позивач посилається на виконання зобов'язань за кредитним договором від 20.09.2007 р. № 24/МБ-21, з огляду на наявність рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2010 р. у справі №3/235 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ФГ «Марком» про стягнення 69 257,47 грн згідно кредитного договору №24/МБ-21 від 20.09.2007 р. Вказаним рішенням присуджено до стягнення з ФГ «Марком» на користь ВАТ КБ «Надра» 68 689,01 грн. заборгованості, 686,89 грн. державного мита, 234,06 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
28.04.2010 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 18409843. ФГ «Марком» виконало рішення суду 01.02.2017 р. та відповідно 03.02.2007 р. виконавче провадження № 18409843 закрито.
В ході переписки між сторонами з приводу виконання кредитного договору та припинення іпотеки, відповідач заперечуючи виконання кредитного договору відмовився зняти обтяження з нерухомого майна, у зв'язку з чим ФГ «Марком» звернулось до суду із позовом до ПАТ «КБ Надра» про визнання іпотеки за договором від 20.09.2007 р. №3898 такою що припинена, у зв'язку з виконанням зобов'язання за кредитним договором від 20.09.2007 р. № 24/МБ-21 та скасування обтяження іпотекою та заборону відчуження на нерухоме майно, застосованих при посвідченні договору іпотеки від 20.09.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за №3898, шляхом виключення запису з Державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою реєстраційний номер 5698810 нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_3 та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 5698719 нежитлові будівлі розташовані по АДРЕСА_3.
Позиція відповідача.
Відповідач відзив у встановлений судом строк не подав, поважності причин неподання не навів, проти позову не заперечив.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини встановлені судом.
20.09.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» (банк) та Фермерським господарством «Марком» (позичальник) укладено кредитний договір №24/МФ-21.
Згідно п.1.1. - п.1.4 договору банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) грн надалі - кредит. Цілі кредитування - реконструкція тваринницького приміщення. Кредит надається позичальнику строком до 20 вересня 2010 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 17 (сімнадцять) % річних, що обчислюються виходячи з 365 (триста шістдесяти п'яти) днів у році. Строк користування кредитом починається з моменту надання кредиту у відповідності з п.2.1 цього договору.
Згідно п.2.1. договору надання кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівки через касу банку, або перерахування коштів за реквізитами, вказаними позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника. Надання кредиту відбувається лише за умови надання позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов'язань по цьому договору.
Відповідно до п. 3.1 договору в забезпечення зобов'язань по цьому договору, які полягають у поверненні цього кредиту, сплати відсотків за користування кредитом можливої сплати неустойки, а також у відшкодуванні збитків в зв'язку з порушенням цього договору, позичальник передає в іпотеку нежитлову будівлю загальною площею 970,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 яка належить майновому поручителю ОСОБА_1 , вартістю 265000,00 грн (двісті шістдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок), оформляється нотаріально, а також в заставу тварини на відгодівлі вартістю 13 250,00 грн (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 копійок), що належать ФГ «Марком».
20.09.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» (іпотекодержатель), ФГ «Марком» (позичальник) та майновим поручителем ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки зареєстрований в реєстрі за №3899.
Згідно вказаного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - цегляна нежитлова будівля загальною площею 970,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить майновому поручителю ОСОБА_1.
У зв'язку з порушенням ФГ «Марком» умов кредитного договору №24/МБ-21 від 20.09.2007 р. ВАТ КБ «Надра» звернувся до суду з позовом про стягнення з ФГ «Марком» 69 257,47 грн заборгованості.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2010 р. у справі №3/235 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ФГ «Марком» про стягнення 69 257,47 грн згідно кредитного договору №24/МБ-21 від 20.09.2007 р. присуджено до стягнення з ФГ «Марком» на користь ВАТ КБ «Надра» 68 689,01 грн. заборгованості, 686,89 грн. державного мита, 234,06 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
На підставі наказу від 11.10.2010 р. виданого на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2010 р. у справі №3/235 державним виконавцем виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції 28.04.2010 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 18409843.
ФГ «Марком» виконало рішення суду 01.02.2017 р. та відповідно 03.02.2007 р. закрито виконавче провадження № 18409843.
Від ПАТ КБ «Надра банк» позивачу надійшов лист від 17.10.2013 р. вих. №49/8/2-6854, в якому було вказано про наявність заборгованості станом на 15.10.2013 р. по кредитному договору №24/МБ-21 від 20.09.2007 р. в сумі 125 183,39 грн з яких 66 806,82 грн заборгованість по кредиту, 38 167,04 грн заборгованість по відсоткам, 10 197,01 грн. комісія, 4 763,83 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 5 248,69 грн штрафу.
11.01.2017 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про надання розписки про часткове або повне виконання зобов'язань та про надання детальної інформації, щодо наявної заборгованості по кредитному договору№24/МФ-21 від 20.09.2007 р. для належного завершення кредитних правовідносин, які виникли між сторонами.
Позивач стверджує, що йому стало відомо про те, що станом на 13.01.2017 р. заборгованість за кредитним договором утворилася у розмірі 274 852, 88 грн, з яких 114 801, 06 грн. пеня, 69 609, 96 грн. кошти, які стягуються Самбірським ДВС в користь ПАТ «КБ «Надра», при цьому тіло кредиту 66 806, 82 грн.
18.01.2017 р. позивач звернувся до відповідача з листом про розгляд пропозиції з приводу врегулювання виниклих між банком та фермерським господарством правовідносин, про надання детального розрахунку заборгованості по кредиту та довідки про рух коштів по рахунках по кредиту.
08.05.2019 р. на адресу ФГ «Марком» від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» надійшов лист в якому надана відповідь на заяву позивача від 11.03.2019, в якому зазначено, що станом на 18.04.2019 р. у ФГ «Надра» наявна заборгованість, яка в повному обсязі не погашена, а саме за кредитним договором № 24/МБ-21 від 20.09.2007 - 210 887, 73 грн., в тому числі заборгованість за відсотками - 74 516, 80, заборгованість за комісію - 19 082, 17 грн., заборгованість по пені - 117 288, 76 грн., тому банк вказує, що немає підстав та об'єктивної можливості припинити обтяження.
Позивач зазначає, що відповідач використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, звернувшись у листопаді 2009 р. до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №24/МБ-21 від 20.08.2007 р., оскільки після виконання рішення у справі № 3/235 ФГ «Марком», а саме сплати 68 806, 82 заборгованості, у позичальника відсутнє нараховане тіло кредиту (що вбачається із надісланого листа ПАТ КБ «Надра» від 08.05.2019). Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.
Позивач, як безпосередній власник нерухомого майна, на яке накладено обтяження, звернутися до суду, у зв'язку із порушенням його прав, як власника законно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
З врахуванням вищенаведеного позивач просить суд визнати іпотеку за договором від 20.09.2007 р. №3898 такою, що припинена, у зв'язку з виконанням зобов'язання за кредитним договором від 20.09.2007 р. №24/МБ-21. Скасувати обтяження іпотекою та заборону відчуження на нерухоме майно, застосовані при посвідченні договору іпотеки від 20.09.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3898, шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою реєстраційний номер 5698810 нежитлові будівлі, розташованих по АДРЕСА_3 і вилучити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 5698719 нежитлових будівель розташованих по АДРЕСА_3 оскільки такі вимоги є взаємопов'язаними та такими, що випливають одна з одної.
Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
20.09.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» (банк) та «Фермерським господарством «Марком» (позичальник) укладено кредитний договір №24/МФ-21 згідно умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 150 000,00 грн для реконструкції тваринницького приміщення.
Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Виконання зобов'язань ФГ «Марком» за кредитним договором було забезпечене переданим, згідно договору іпотеки від 20.09.2007 р. зареєстрованим в реєстрі за №3899, нерухомим майном - цегляною нежитловою будівлею загальною площею 970,6 кв.м., що знаходиться заадресою: АДРЕСА_3 , яка належала майновому поручителю ОСОБА_1 .
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно складеної станом на 15.05.2019 р. накладено обтяження, яке зареєстроване 20.09.2007 реєстратором - Приватним нотаріусом Дмитришин К.К. за повідомленням ВАТ КБ «Надра» у зв'язку із укладення договору іпотеки на нежитлову будівлію за адресою: АДРЕСА_3, номер РВПН: 19850071.
Крім того, у вищевказаній довідці зазначено, що 09.06.2008 р. було внесено запис про державну реєстрацію нерухомого майна, згідно свідоцтва про право власності, НОМЕР_1, 09.06.2008, виконавчим комітет Дублянської селищної ради Самбірського району Львівської області, за Фермерським господарством «Марком». Відтак, власником майна переданого у іпотеку є ФГ «Марком».
Згідно акту перевірки місцезнаходження, наявності та стану техніки, які знаходяться в заставі ВАТ КБ «Надра» від 03.03.2015 р. в заставі знаходиться нежитлова будівля, площею 970, 6 кв.м згідно договору іпотеки №3898 від 20.09.2007 на виконання кредитного договору 24/МБ-21 від 20.09.2007 р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2010 р. у справі № 3/235 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ФГ «Марком» про стягнення 69 257,47 грн згідно кредитного договору №24/МБ-21 від 20.09.2007 р., позовні вимоги було задоволено частково. Вирішено стягнути з ФГ «Марком» на користь ВАТ КБ «Надра» 68 689,01 грн заборгованості, 686,89 грн державного мита та 234,06 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частини позовних вимог відмовлено.
Вказаним рішенням встановлено, що умови кредитного договору № 24/МБ-21 від 20.08.2007 р. ФГ „Марком" порушені, тіло кредиту у встановлений термін не повернуто. Зокрема, станом на 19.10.2009 р. заборгованість відповідача за кредитним договором № 24/МБ-21 від 20.08.2007 р. становила 67 806,82 грн. За несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 882,19 грн. Враховуючи ті обставини, що заборгованість по процентах за користування кредитом вказана у позовній заяві в сумі 568,46 грн. була сплачена ще до подання позову, позовні вимоги в цій частині не були задоволені.
11.01.2010 р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання вищезазначеного судового рішення.
28.04.2010 р. на підставі виданого наказу державним виконавцем виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 19.
ФГ «Марком» виконало рішення суду та сплатило суму основної заборгованості 01.02.2017 р., що підтверджується платіжним дорученням № 2.
03.02.2017 р. державним виконавцем Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 18409843, якою встановлено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно виконавчого документа - наказу Господарського суду Львівської області у справі № 3/235.
Відповідно до ч.1 ст .1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Частиною 3 ст. 1049 вказаного Кодексу передбачено, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Тобто, зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
Відповідач обов'язки за умовами кредитного договору виконав, надавши кредитні кошти позивачеві. Останній зобов'язався за договором повертати кредит з відсотками по позиці в термін до 20.09.2010 р.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 6.2 договору іпотеки передбачено, що іпотека припиняється у разі виконання зобов'язань по кредитному договору.
Згідно з ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Як уже було зазначено, рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2010 р. у справі № 3/235 стягнуто 68 689,01 грн заборгованості по кредиту. Крім того, судом встановлено, що ФГ «Марком» в порушення умов договору суми позики у повному обсязі у встановлені терміни не повернув, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 68 689,01 грн, в тому числі 67 806,82 грн. тіло по кредиту, 882, 19 грн. пені.
Дане рішення ФГ «Марком» виконано та сплачено суму основного зобов'язанння, що підтверджується платіжним дорученням № 2 та постановою виконавця про закриття виконавчого провадження у справі № 3/235.
Таким чином, ФГ «Марком» було сплачено суму заборгованості по кредиту та відсотки, що складає собою основне зобов'язання по кредиту.
З наявної у матеріалах справи переписки між сторонами вбачається, що за даними відповідача станом на 18.04.2019 р у позивача існує заборгованість за кредитним договором № 24/МБ-21 від 20.09.2007 р. яка в повному обсязі не погашена, а саме 210 887, 73 грн., в тому числі заборгованість за відсотками 74 516, 80 грн, заборгованість за комісію 19 082, 17 грн, заборгованість по пені 117 288, 76 грн, тому банк вказує, що немає підстав та об'єктивної можливості припинити обтяження.
Однак, відповідачем не надано, у матеріалах справи відсутні докази звернення останнього до позивача із вимогою про сплату вказаних сум або звернення до суду із позовом про стягнення з позивача вказаної заборгованості.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до п.1.3 кредитного договору кредит надавався позивачу строком до 20.09.2010 р. Те ж саме вказано і у графіку повернення кредиту та сплати відсотків до кредитного договору (додаток №1 до кредитного договору).
Відповідач подав позов до позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором у листопаді 2009 р.
Таким чином, відповідач подаючи позов про дострокове стягнення кредитних коштів, нарахованих відсотків на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України, на власний розсуд змінив строк виконання основного зобов'язання (наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного суду викладеній у постанові від 20.06.2018 р. у справі №220/328/16-ц).
З огляду на дострокове звернення банку з позовом, кредитний договір припинив свою дію. Вказане відповідає правовій позиції Верховного суду викладеній у постанові від 14.02.2018 р. у справі №564/2199/15-ц та від 04.07.2018 р. у справі №310/11534/13-п.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказані висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 14-10 цс 8 та від 04.07.2018 р. у справі № 14-154цс18.
Враховуючи наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, що свідчить про закінчення строку дії договору, на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, іпотека не поширюється, якщо інше не встановлене договором Іпотеки.
Таким чином, нарахування відсотків та неустойки по договору після припинення договору кредиту є безпідставними та не впливають на припинення договору іпотеки та виключення запису з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішення суду, яке набрало законної сили та виконане боржником, та яким з боржника стягнуто остаточну заборгованість, не може бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню, в розумінні повноти розміру заборгованості.
Таким чином, враховуючи вищенаведене основне зобов'язання, яке було забезпечено іпотечним договором, припинено в силу приписів ст. 599 ЦК України шляхом його належного виконання.
Враховуючи, що забезпечені іпотекою зобов'язання за кредитним договором є виконаними, зобов'язання за договором іпотеки, яке є похідним від кредитного договору, є припиненим.
Як уже було зазначено банк відмовився зняти обтяження з нерухомого майна про що вказав у листі від 08.05.2019 р. № 13-5-4026, що стало підставою для звернення позивача до суду, оскільки у зв'язку із наявністю обтяження на майні ФГ «Марком» не може належним чином використовувати майно, яке йому належить, як власнику.
Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно приписів ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.
За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зважаючи на нездійснення відповідачем дій щодо вилучення запису про іпотеку, позивач позбавлений вільно здійснювати право власності на належне нерухоме майно, оскільки повністю вільно користуватись та розпоряджатись іпотечним майном можна лише з дозволу іпотекодержателя, як це передбачено умовами іпотечного договору та положенням ст. 9 Закону України «Про іпотеку».
Іпотека та обтяження (заборона розпоряджатися заставним нерухомим майном) підлягають державній реєстрації прав (ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже іпотечний договір є припиненим у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, виконання якого перед відповідачем цей іпотечний договір забезпечував, а зважаючи на відсутність дій відповідача з вилучення записів про іпотеку з Державного реєстру, єдиним способом захисту прав позивача є звернення до суду.
Необхідно зазначити, що нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: вул. Січових Стрільців, буд.36 б, смт. Дубляни, Самбірського району Львівської області, власником якого при укладенні договору іпотеки був ОСОБА_1 , станом на момент подачі позову є ФГ «Марком» згідно із свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 09.06.2008. Тому, ФГ «Марком» як безпосередній власник нерухомого майна на яке накладено обтяження, було змушене звернутися до суду, у зв'язку із порушенням його прав, як власника законно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Позовні вимоги ФГ «Марком» про скасування обтяження іпотекою та заборону відчуження на нерухоме майно, застосованих при посвідченні договору іпотеки від 20.09.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3898, шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою реєстраційний номер 5698810 нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_3 і вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 5698719 нежитлові будівлі розташовані по АДРЕСА_3 є похідними від первісної вимоги про визнання іпотеки припиненою, спрямовані на реальне відновлення порушених прав ФГ «Марком», як власника на розпорядження своїм майном.
З припиненням іпотеки, фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні. Отже, вимоги позивача про визнання іпотеки за договором припиненою та зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є взаємопов'язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому підлягають задоволенню.
Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено вірогідними, достатніми та допустимими доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати у справі, згідно ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 77-78, 79, 86, 126, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати іпотеку за договором від 20.09.2007 р. №3898 такою, що припинена, у зв'язку з виконанням зобов'язання за кредитним договором від 20.09.2007 р. №24/МБ-21.
3. Скасувати обтяження іпотекою та заборону відчуження на нерухоме майно, застосовані при посвідченні договору іпотеки від 20.09.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3898, шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою реєстраційний номер 5698810 нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_3 і вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 5698719 нежитлової будівлі розташованої по АДРЕСА_3.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Фермерського господарства «Марком» (81470, Львівська область, Самбірський район, смт.Дубляни, вул.Завадки, 73, код ЄДРПОУ 33914760) судовий збір в сумі 3 842,00 грн.
5. Наказ видати згідно вимог ст. 327 ГПК України після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення складено 27.01.2020 року.
Суддя Сухович Ю.О.