номер провадження справи 17/222/19
21.01.2020 Справа № 908/3048/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.
при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.
розглянувши матеріали справи № 908/3048/19
за позовною заявою: акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі”, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 61
про стягнення 15 773 405,70 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Остапенко В.М., довіреність від 17.05.19 № 14-201
від відповідача: не з'явився
30.10.19 до господарського суду Запорізької області звернулось акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі АТ “НАК “Нафтогаз України”) з позовною заявою від 23.10.19 № 14/4-84-19 до товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” (надалі ТОВ “Мелітопольські теплові мережі”) про стягнення 15 773 405,70 грн. згідно договору постачання природного газу від 20.09.16 № 5076/1617-ТЕ-13, а саме: 5 886 573,62 грн. пені, 1 973 039,70 грн. 3 % річних та 7 913 792,38 грн. інфляційних втрат.
Позов обґрунтовано ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 216-217, 231, 264-265 ГК України та ст.ст. 4, 40, 42, 46, 162, 164, 171 ГПК України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/3048/19 між суддями, 30.10.19 вказану позовну заяву визначено до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 04.11.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3048/19. Судом ухвалено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27.11.19.
Ухвалою від 27.11.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 03.02.20 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/3048/19 на 16.12.19.
13.12.19 засобами електронного зв'язку на електрону пошту (з електронним цифровим підписом) надійшло клопотання АТ “НАК “Нафтогаз України” б/н та дати про перехід до розгляду справи по суті та відкладення розгляду справи на іншу дату. Крім того, представник позивача зазначив, що з об'єктивних причин забезпечити явку представника позивача на судове засідання 16.12.19 по справі № 908/3048/19 неможливо.
У засіданні 16.12.19 казане клопотання позивача розглянуто та задоволено.
Ухвалою від 16.12.19 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/3048/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.20.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».
У засіданні суду 21.01.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 23.10.19. № 14/4-84-19. Просив суд стягнути з відповідача 15 773 405,70 грн. згідно договору постачання природного газу від 20.09.16 № 5076/1617-ТЕ-13, а саме: 5 886 573,62 грн. пені, 1 973 039,70 грн. 3 % річних та 7 913 792,38 грн. інфляційних втрат.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/3048/19, станом на час відкриття провадження у цій справі місцезнаходженням ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” є: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 61.
З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/3048/19 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 182, 234 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 04.11.19 про відкриття провадження у справі.
Крім того, на юридичну адресу відповідача в порядку ст. ст. 42, 46, 119, 177, 181, 183, 202, 234, 235 ГПК України направлявся екземпляр ухвали від 27.11.19 про продовження строку підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання, а також в порядку ст. ст. 13, 42, 46, 185, 234, 235 ГПК України направлявся екземпляр ухвали від 16.12.19 про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання до судового розгляду по суті.
Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень (рекомендованих), оригінали яких долучено до матеріалів цієї справи, уповноважений представник ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” отримав ухвалу від 04.11.19 (про відкриття провадження у справі) - 07.11.19, ухвалу від 27.11.19 - 04.12.19, ухвалу від 16.12.19 - 21.12.19.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/3048/19.
Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/3048/19, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності таких учасників справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
20.09.16 між публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 5076/1617-ТЕ-13 (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. договору).
Пунктом 3.4. договору визначено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором становить 4 942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 5 930,40 грн. (п. 5.2. договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У пункті 8.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Пунктом 12.1. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.16 до 31.03.17 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатковою угодою від 23.01.17 № 1 до договору постачання природного газу від 20.09.16 № 5076/1617-ТЕ-13 сторонами вносились зміни до договору, а саме до: розділу 1, до пунктів 2.3, 2.4 та 2.5 розділу 2, до п. 3.3 розділу 3, до пунктів 7.1, 7.4 розділу 7, до пунктів 11.3 та 11.9 розділу 11 договору.
Як свідчать матеріали цієї справи, на виконання умов договору від 20.09.16 № 5076/1617-ТЕ-13 позивач у період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. включно поставив відповідачу природний газ на загальну суму 135 824 621,34 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за вказаний період, які підписані та скріплені печатками позивача (постачальника) та відповідача (споживача) (належним чином засвідчені копії актів надані до позовної заяви).
З підстав порушення відповідачем строків здійснення розрахунків за поставлений природний газ у період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. позивачем заявлено вимоги про стягнення з ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” 5 886 573,62 грн. пені, 1 973 039,70 грн. 3 % річних та 7 913 792,38 грн. інфляційних втрат.
Вирішуючи спір по даній справі по суті спору суд виходив з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України) та відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України та ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, останні (зобов'язання) повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать розрахунок позовних вимог, бухгалтерська довідка заступника головного бухгалтера НАК АТ “НАК “Нафтогаз України” “Сальдо, предприятие “Мелітопольські теплові мережі ТОВ”, “Операции по Договору “5076/1617-ТЕ-13 Підприємство “Мелітопольські теплові мережі ТОВ” с 01.10.16 по 30.05.18”, відповідач своїх грошових зобов'язань за договором від 20.09.16 № 5076/1617-ТЕ-13 щодо своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений природний газ у період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. належним чином не виконав.
Несвоєчасне здійснення розрахунків за отриманий природний газ за вказані періоди по договору від 20.09.16 № 5076/1617-ТЕ-13 та вірність розрахунків позивача заявлених до стягнення сум пені, 3 % річних та інфляційних витрат у цій справі не заперечувалось відповідачем (не зважаючи на те, що всі ухвали суду у цій справі відповідачем отримані. Більш того, доказів, які б спростовували твердження позивача за цим позовом суду не надано як і не повідомлено суду про причини, які б станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору перешкоджали відповідачу надати такі докази суду).
За порушення відповідачем строку оплати поставленого газу в період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. позивачем заявлено до стягнення 1 973 039,70 грн. 3 % річних за загальний період з 26.11.16 по 16.04.18 та 7 913 792,38 грн. інфляційних витрат за загальний період з січня 2017 р. по травень 2017 р. (розрахунок міститься у матеріалах справи).
Факт прострочення відповідачем зобов'язання з оплати поставленого газу у зазначений період матеріалами справи № 908/3048/19 доведено.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку розрахунків позивача по 3 % річних та індексу інфляції за спірний період за допомогою ІПС “Законодавство”, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у повному обсязі, а саме у загальній сумі 1 973 039,70 грн., а в частині інфляційних нарахувань - у сумі 7 913 792,38 грн.
Крім того, за порушення відповідачем строку оплати поставленого газу в період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. позивачем заявлено до стягнення 5 886 573,62 грн. пені за загальний період з 26.11.16 по 16.04.18 (розрахунок міститься у матеріалах справи).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суму оплати, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.05 № 20.
Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок розміру пені за допомогою ІПС “Законодавство”, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 5 886 573,61 грн. за спірний період. Як наслідок, вимоги про стягнення пені з відповідача за спірний період задовольняються судом частково у розмірі 5 886 573,61 грн. В іншій частині, вимоги про стягнення пені, а саме 0,01 грн. пені за зобов'язаннями січня 2017 р. на суму 25 189 453,95 грн. за період з 28.02.17 по 19.01.18 судом визнано безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 236 601,08 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 73-80, 86, 91, 129, 202, 236-238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 61, код ЄДРПОУ 05541114) на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 5 886 573 (п'ять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 61 коп. пені, 7 913 792 (сім мільйонів дев'ятсот тринадцять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 1 973 039 (один мільйон дев'ятсот сімдесят три тисячі тридцять дев'ять) грн. 70 коп. 3 % річних та 236 601 (двісті тридцять шість тисяч шістсот одну) грн. 08 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повне рішення складено 30.01.2020.
Суддя В.Л. Корсун