номер провадження справи 28/139/19
20.01.2020 Справа № 908/2761/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)
до відповідача Іноземного підприємства "АІС-Запоріжжя" (69032, м. Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд. 8)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд.20)
про стягнення грошових коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Сарібекян Н.А., довіреність №39 від 01.01.2020;
від відповідача: Серебрякова М.М., ордер КС №704365 від 17.01.2020;
від третьої особи: не з'явився.
До Господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовом до Іноземного підприємства "АІС-Запоріжжя" про стягнення 45324,50 грн., які складаються з 36903,52 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 173,06 грн. заборгованості за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 7092,30 пені, 600,34 грн. 3% річних та 555,28 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг з електропостачання за період з 01.12.2018 по 06.12.2018 в рамках договору про постачання електричної енергії від 01.10.2011 №12318, внаслідок чого виникла заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 36903,52 грн. та за послугу з компенсації перетікання реактивної електроенергії у розмірі 173,06 грн. Позивач, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати, які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/139/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 05.11.2019.
04.11.2019 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.11.2019 вирішено здійснювати розгляд справи №908/2761/19 за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 05.12.2019.
19.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.
04.12.2019 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на позов.
Від позивача 05.12.2019 надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів та про витребування доказів.
Розглянувши заявлені клопотання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання третьої особи про відкладення підготовчого провадження та частково задовольнив клопотання відповідача про залучення документів до матеріалів справи в частині залучення документів, які відсутні в матеріалах справи, а також задовольнив частково клопотання відповідача про витребування доказів у третьої особи. Щодо витребування доказів у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів суд відмовив, оскільки запитувані документи наявні у третьої особи, як сторони правовідносин між нею та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Ухвалою від 05.12.2019 відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 20.12.2019.
Ухвалою від 11.12.2019 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №908/2761/19.
13.12.2019 від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, відповідно до яких третя особа просить задовольнити позовні вимоги.
20.12.2019 від відповідача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву та відповідь на пояснення третьої особи щодо позовної заяви. Також відповідачем подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі відповідача.
За результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 20.12.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.01.2020 о/об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 20.01.2020 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Акорд».
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії від 01.10.2011 №12318. За умовами п. 4 додатку №4 до даного договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» відповідач як споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити остаточний платіж. У п. 2.5 договору сторони погодили, що в разі звільнення споживачем займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення. Згідно з п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем енергопостачальника (у разі наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів. З новим споживачем укладаються договори після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення. Позивач вказує, що відповідач надіслав позивачу лист вих. №88-10/18 від 17.10.2018, який отримано позивачем 24.10.2018, з проханням розірвати договір у зв'язку з припиненням діяльності. Однак 25.10.2018 відповідач направив інший лист з проханням анулювати попередній лист про розірвання договору і розірвати договір з 01.11.2018. Позивач вважає, що відповідачем порушено умови договору та не дотримані норми Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо процедури розірвання договору, оскільки не обговорено дату остаточного припинення користування електричною енергією, а також не надано даних про спожиту електроенергію для здійснення розрахунку з подальшою оплатою до дня звільнення споживачем приміщення або остаточного припинення користування електричною енергією. За результатом розгляду листа відповідача щодо розірвання договору позивачем було здійснено вихід на об'єкт споживача та складено акт №9038 від 15.11.2018, яким зафіксовано ненадання споживачем доступу до приладів обліку з метою зняття їх показів та здійснення відключення електроустановки. В подальшому представниками позивача в присутності директора відповідача було здійснено обстеження електроустановки та зафіксовано покази приладів обліку. При цьому зафіксовано факт ненадання з боку відповідача можливості для здійснення відключення електроустановки, про що складено акт №9044 від 06.12.2018. На підставі зафіксованих показів приладів обліку позивачем було здійснено розрахунок вартості використаної активної електричної енергії за період з 01.12.2018 по 06.12.2018 на суму 36903,52 грн., а також розрахунок вартості послуг з перетікання реактивної електроенергії за період з 01.12.2018 по 06.12.2018 в сумі 173,06 грн. На адресу відповідача 09.01.2019 поштою було надіслано рахунок №12318/12а на оплату активної електричної енергії на суму 36903,52 грн. та рахунок №12318/12р на оплату послуг з перетікання реактивної електричної енергії на суму 173,06 грн., які відповідачем не оплачені. За прострочення оплати рахунків позивач нарахував пеню в сумі 7092,30 грн. та 3% річних у сумі 600,34 грн. за період з 16.01.2019 по 31.07.2019, а також інфляційні втрати в сумі 555,28 грн. за період з 01.02.2019 по 31.07.2019.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. У відзиві відповідач зауважив, що відповідач неодноразово повідомляв позивача листами про те, що в рамках кримінального провадження на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою вул. Південне шосе, 8 в м. Запоріжжя накладено арешт та передано їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від злочинів. Дане агентство, у свою чергу, передало зазначені об'єкти нерухомості в управління ТОВ «ЖК «Воздвиженка» на підставі договору управління нерухомим майном, засвідченим 11.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І. Відповідач дізнався про передання орендованих об'єктів 03.10.2018, після чого, враховуючи положення п. 2.5 договору, заявою за №88-10/18 від 17.10.2018 повідомив позивача про припинення здійснення відповідачем господарської діяльності за адресою вул. Південне шосе, 8 в м.Запоріжжя та звернувся до позивача з вимогою про розірвання договору про постачання електричної енергії з 17.10.2018. Відповідач вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об'єкти нерухомого майна за адресою вул. Південне шосе, 8 в м. Запоріжжя знаходяться в управлінні ТОВ «ЖК «Воздвиженка». У зв'язку з цим відповідач вважає, що ТОВ «ЖК «Воздвиженка» має забезпечувати обслуговування майна, яке знаходиться в його управлінні, зокрема в частині оплати спожитої електричної енергії з моменту початку управління. Підстав для оплати нарахованої позивачем вартості електричної енергії за грудень 2018 року відповідач не вбачає. Щодо листа відповідача, яким начебто анульовано лист про розірвання договору та викладено прохання розірвати договір з 01.11.2018, відповідач не визнає цей лист як доказ, оскільки заперечує факт його складання відповідачем.
Позивач у відповіді на відзив відповідача зауважив, що відповідач невірно трактує норми законодавства та умови договору, у зв'язку з чим у своєму листі, який отримано позивачем 24.10.2018, відповідач встановив дату остаточного припинення користування електричною енергією з 17.10.2018, що, на думку позивача, не є можливим. Зазначає, що відключення від електропостачання та розірвання договору передбачає окрему процедуру згідно з нормами діючого законодавства, яка відповідачем не дотримана. Щодо другого листа, який відповідачем не визнається, позивач зазначає, що цей лист не впливає на обставини справи. Розірвання договору в односторонньому порядку позивач вважає неприпустимим. Посилання відповідача на листи про зміну власника приміщення позивач вважає безпідставними, оскільки ці листи надсилались позивачу з січня 2019 року, тому позивач не був обізнаний про зміну власника у спірному періоді.
Відповідач у запереченнях на відповідь позивача зауважив, що відповідач звернувся до позивача із заявою 17.10.2018. Позивач отримав дану заяву 17.10.2018 за вх. №28346/007-52. Далі позивач переадресував вказану заяву на іншу адресу, де ця ж заява знову зареєстрована за вх. №978 від 24.10.2018. Відповідач наголосив на тому, що з 04.10.2018 відповідач не використовує приміщення. Не дивлячись на те, що з об'єктивних підстав відповідач був позбавлений можливості повідомити позивача за 20 днів про розірвання договору, відповідач повідомив позивача про це в найкоротші строки.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, причин неявки суду не повідомила.
У письмових пояснення третя особа підтримала позовні вимоги позивача. Вказує, що арешт на об'єкти по вул. Південне шосе, 8 був накладений в межах кримінального провадження та переданий Національному агентству для їх збереження на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/19045/17 від 10.05.2018. Між Національним агентством та третьою особою 06.09.2018 було укладено договір управління майном (активами), а 12.09.2018 та 20.09.2018 проведено державну реєстрацію права управління. Третя особа вказує, що направляла користувачам повідомлення та розміщувала оголошення 28.08.2018, 25.09.2018, 27.09.2018 в газеті «Голос України» про необхідність звільнення приміщень. У зв'язку з чим третя особа вважає, що відповідач був обізнаний про необхідність невідкладного звільнення об'єктів від майна та про необхідність розірвання договорів на постачання комунальних послуг, в тому числі електричної енергії. Після спливу встановленого користувачам строку для звільнення приміщень третя особа приступила з 03.10.2018 до безпосереднього управління майном шляхом отримання доступу до об'єктів. Третя особа вказує, що до цього часу об'єкт не був звільнений відповідачем. Хоча об'єкт і було прийнято в управління третьою особою, проте він деякий час не експлуатувався. 28.12.2018 третя особа уклала із позивачем договір на постачання електричної енергії. З 01.03.2019 третя особа отримує електричну енергію від ТОВ «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» відповідно до укладеного договору. На думку третьої особи, до укладення договору з електропостачальником вона не вважається споживачем електричної енергії та не має жодних обов'язків щодо оплати електричної енергії, а також не несе відповідальності за виконання договору, укладеного відповідачем.
Відповідач у відповіді на пояснення третьої особи щодо позовної заяви зауважив, що виходячи з приписів ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме споживачі мають оплачувати комунальні послуги, якщо вони користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, на думку відповідача, не є підставою для звільнення споживача від оплати спожитих комунальних послуг.
В судовому засіданні 20.01.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.10.2011 між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (в подальшому найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", далі - постачальник електричної енергії, позивач) та Іноземним підприємством “АІС-Запоріжжя” (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №12318, відповідно до п. 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точки продажу електричної енергії визначаються додатком №2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».
Відповідно до переліку точок розрахункового обліку споживача, об'єкти електропостачання розташовані за адресою вул. Південне шосе, 8 (комплекс будівель: СТО, автосалон).
У п. 9.4 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2011. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом вих. №88-10/18 від 17.10.2018, в якому просив розірвати договір №12318 від 01.10.2011 про постачання електричної енергії з 17.10.2018 у зв'язку з припиненням діяльності підприємства.
25.10.2018 відповідач надав позивачу інший лист з проханням анулювати попередній лист про розірвання договору і розірвати договір з 01.11.2018.
За результатом розгляду листа відповідача щодо розірвання договору позивачем було здійснено вихід на об'єкт споживача та складено акт №9038 від 15.11.2018, яким зафіксовано ненадання споживачем доступу до приладів обліку з метою зняття їх показів та здійснення відключення електроустановки.
В подальшому представниками позивача в присутності директора Іноземного підприємства "АІС-Запоріжжя" Стоволос Є.Ю. було здійснено обстеження електроустановки та зафіксовано покази приладів обліку. При цьому зафіксовано факт ненадання з боку відповідача можливості для здійснення відключення електроустановки, про що складено акт №9044 від 06.12.2018.
З приводу недопуску до електроустановки представник відповідача виклав в акті пояснення про те, що підприємство передано (площі, на яких раніше знаходилось підприємство відповідача) управителю майном ТОВ «ЖК Воздвиженка». Нові управителі майном не допускають представників відповідача на територію приміщення за адресою Південне шосе, 8. Проти відключення даного об'єкту від поставки електроенергії представник відповідача не заперечував. Щодо недопуску на об'єкт відповідач звертався до органів поліції. Також представник відповідача зазначив, що на момент складання акту не може забезпечити збереженість обладнання, приладу обліку та пломб. Просить розірвати договір та відключити електропостачання за адресою вул. Південне шосе, 8.
Відповідач у листі вих. №55-03/19 від 19.03.2019 повідомив позивача про те, що фактично з 04.10.2018 відповідач не використовує приміщення за адресою: вул. Південне шосе, 8 у зв'язку з передачею нежитлового приміщення 03.10.2018 в управління ТОВ «ЖК «Воздвиженка» за договором управління нерухомим майном, укладеним між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, державними від злочинів, та ТОВ «ЖК «Воздвиженка», про що відповідач повідомляв позивача в листі від 17.10.2018 №88-10/18. За жовтень 2018 відповідач оплатив спожиту електричну енергію повністю. У зв'язку з цим відповідач вважає, що позивач повинен був з 31.10.2018 розірвати договір про постачання електричної енергії на вказаний об'єкт.
У відповідь на даний лист позивач у листі до відповідача від 24.04.2019 №55/44-4586 зауважив, що відповідачем не дотримано порядку розірвання договору, визначеного в п.4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, тому позивач наполягав на оплаті вартості електричної енергії, нарахованої за грудень 2018 року.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.06.2019 №55/44-4362 про сплату заборгованості за активну електричну енергію в сумі 36903,52 грн., плати за послугу з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 173,06 грн., а також нарахованих за прострочення оплати пені в сумі 4936,77 грн., 3% річних у сумі 414,45 грн. та інфляційних втрат в сумі 1162,54 грн.
Відповідач у відповіді на дану претензію (лист вих. №95-07/19 від 04.07.2019) відхилив вимоги позивача.
Позивач вважає, що відповідачем порушено умови договору та не дотримані норми абз. 1 п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо процедури розірвання договору, оскільки не обговорено дату остаточного припинення користування електричною енергією, а також не надано даних про спожиту електроенергію для здійснення розрахунку з подальшою оплатою до дня звільнення споживачем приміщення або остаточного припинення користування електричною енергією.
Як вбачається з витягу з журналу реєстрації місцезнаходження, поїздок та виконаних робіт інженерів з технічного аудиту САЮС ЗМЕМ, 06.12.2018 обмежено електропостачання відповідача за договором №12318.
На підставі зафіксованих показів приладів обліку позивачем було здійснено розрахунок вартості використаної активної електричної енергії за період з 01.12.2018 по 06.12.2018 на суму 36903,52 грн., а також розрахунок вартості послуг з перетікання реактивної електроенергії за період з 01.12.2018 по 06.12.2018 в сумі 173,06 грн.
На адресу відповідача 09.01.2019 поштою було надіслано рахунок №12318/12а на оплату активної електричної енергії на суму 36903,52 грн. та рахунок №12318/12р на оплату реактивної електричної енергії на суму 173,06 грн., які відповідачем не оплачені.
За прострочення оплати рахунків позивач нарахував пеню в сумі 7092,30 грн. та 3% річних у сумі 600,34 грн. за період з 16.01.2019 по 31.07.2019, а також інфляційні втрати в сумі 555,28 грн. за період з 01.02.2019 по 31.07.2019, які просить стягнути з відповідача в даному позові разом із сумами основного боргу за спожиту активну та реактивну електричну енергію.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору про постачання електричної енергії від 01.10.2011 №12318.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 10 ч. 7 ст. 56 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).
За приписами пунктів 2, 6 даної Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
За приписами абз. 1 п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Дія договорів може бути достроково припинена електропостачальником та/або оператором системи у разі отримання документального підтвердження факту зміни власника об'єкта. У такому разі відповідні договори припиняють свою дію в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) продовжують діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (у разі наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після розірвання договорів зі споживачем, який звільняє приміщення.
Аналогічні норми сторони узгодили в п. 2.5 договору, згідно з яким в разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства) відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.
З викладеного вбачається, що правовідносини між постачальником електричної енергії та споживачем, з яким укладено договір про постачання електричної енергії, регулюються договором до моменту його припинення у встановленому порядку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За умовами п. 2.5 договору та абз. 1 п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідач зобов'язаний був не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Вказані норми надають споживачу право припинити дію договору про постачання електричної енергії в односторонньому порядку незалежно від підстав такого припинення за умови попередження постачальника електричної енергії про це у встановлений строк з одночасною сплатою в цей же термін всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача листом вих. №88-10/18 від 17.10.2018, в якому просив розірвати договір №12318 від 01.10.2011 про постачання електричної енергії з 17.10.2018 у зв'язку з припиненням діяльності підприємства.
На даному листі міститься відмітка ПАТ «Запоріжжяобленерго» про отримання за вх. №28346/007-52 від 17.10.2018 та відмітка ЗМЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» про отримання за вх. №978 від 24.10.2018.
25.10.2018 ЗМЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» зареєстровано другий лист відповідача за вх. №10979 з проханням анулювати лист про закриття договору та проханням розірвати договір з 01.11.2018.
Відповідач заперечує факт звернення до позивача з даним листом, однак суд зауважує, що даний лист підписано директором ІП «АІС-Запоріжжя» Стоволос Є.Ю. Підпис директора скріплено печаткою ІП «АІС-Запоріжжя». На листі міститься відмітка про реєстрацію даного листа позивачем. Жодних доказів щодо спростування факту звернення відповідача до позивача з даним листом суду не надано. У зв'язку з цим у суду відсутні підстави не брати даний лист до уваги як доказ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач звернувся до позивача з заявою про розірвання договору 25.10.2018.
Однак, враховуючи норми абз. 1 п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у позивача були відсутні підстави для розірвання договору про постачання електричної енергії з 01.11.2018, як просив відповідач, оскільки за заявою споживача договір може бути розірвано в разі звернення споживача за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною за умови сплати в цей же термін всіх видів платежів, передбачених договором до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Абзацом 1 пункту 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що в разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (у разі наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Як вбачається з витягу з журналу реєстрації місцезнаходження, поїздок та виконаних робіт інженерів з технічного аудиту САЮС ЗМЕМ, електропостачання відповідача за договором №12318 було обмежено тільки 06.12.2018.
До цього моменту позивачу не було надано доступу до електроустановок відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами від 15.11.2018 та від 06.12.2018 та не заперечується відповідачем.
Щодо доводів відповідача про те, що з 04.10.2018 відповідач фактично не займав приміщення, до якого подавалась електрична енергія, у зв'язку з передачею його в управління третій особі суд зазначає, що дійсно з матеріалів справи вбачається, що третя особа на підставі договору управління майном (активами), укладеного третьою особою 06.09.2018 з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та актів приймання-передачі майна від 03.10.2018, отримала в управління приміщення по вул. Південне шосе, 8 в м.Запоріжжя.
Разом із цим, суд зазначає що між позивачем та відповідачем у даній справі на цей час існували договірні відносини на підставі договору про постачання електричної енергії від 01.10.2011 №12318, який не було припинено і позивачем відповідно до умов цього договору здійснювалось постачання електричної енергії на об'єкти по вул. Південне шосе, 8 в м. Запоріжжя. Актом від 06.12.2018 сторонами зафіксовані показники приладу обліку, які свідчать про те, що електрична енергія фактично споживалась даним об'єктом.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не довів, що у спірному періоді з 01.12.2018 по 06.12.2018 надав позивачу доступ до електроустановок для відключення їх від електропостачання та здійснив повний розрахунок за спожиту електричну енергію.
До моменту припинення електропостачання на цей об'єкт та оплати всіх нарахованих платежів за договором у позивача були відсутні підстави для розірвання договору про постачання електричної енергії від 01.10.2011 №12318, а споживач зобов'язаний був здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов договору.
З абз. 2 п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, дія договорів може бути достроково припинена електропостачальником та/або оператором системи у разі отримання документального підтвердження факту зміни власника об'єкта. У такому разі відповідні договори припиняють свою дію в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) продовжують діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
Звертаючись до позивача із заявами щодо припинення договору на постачання електричної енергії, відповідач не надав позивачу документального підтвердження факту зміни власника або користувача об'єкта по вул. Південне шосе, 8 в м.Запоріжжя.
З огляду на те, що договір із відповідачем щодо цього об'єкту не було припинено у встановленому порядку, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у позивача були відсутні підстави для укладання договору про постачання електричної енергії на об'єкт по вул. Південне шосе, 8 в м. Запоріжжя з іншим споживачем, зокрема із третьою особою.
Пунктом 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
На підставі зафіксованих в акті від 06.12.2018 показів приладів обліку позивачем було здійснено розрахунок вартості використаної активної електричної енергії за період з 01.12.2018 по 06.12.2018 на суму 36903,52 грн., а також розрахунок вартості послуг з перетікання реактивної електроенергії за період з 01.12.2018 по 06.12.2018 в сумі 173,06 грн.
Відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.5 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».
За умовами пунктів 1, 6 додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.
За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу споживання електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Згідно з п. 10 додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити остаточний платіж.
Згідно з п. 4 додатка №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії. Сума платежу визначається, виходячи з обсягів фактично спожитої та генерованої споживачем реактивної електричної енергії. згідно даних наданого споживачем “Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж постачальника в мережі споживача протягом розрахункового пероіду”, “Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж споживача в мережі постачальника протягом розрахункового періоду” та умов цього додатка з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
За умовами п. 5 додатка №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (п. 4 цього додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.
Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:
- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);
- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис у журналі - дата, зазначена у журналі;
- при направленні нарочним - дата вручення споживачу.
Виходячи з наведених умов договору, для оплати спожитої активної електричної енергії встановлено строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, а для оплати послуг з перетікання реактивної електричної енергії - протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення.
Рахунок №12318/12а від 31.12.2018 на оплату активної електричної енергії на суму 36903,52 грн. та рахунок №12318/12р від 31.12.2018 на оплату реактивної електричної енергії на суму 173,06 грн. було надіслано на адресу відповідача поштою 09.01.2019.
Отже, рахунок на оплату активної електричної енергії на суму 36903,52 грн. мав бути оплачений до 15.01.2019.
Рахунок на оплату реактивної електричної енергії на суму 173,06 грн. мав бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання (в даному випадку, враховуючи дату відправлення рахунка 09.01.2019, поштовий пробіг по місту - 3 дні, датою оплати рахунка є 18.01.2019). Позивач помилково визначає строк оплати цього рахунка з 16.01.2019.
Відповідач не надав суду доказів оплати спірних рахунків. Заборгованість складає 37076,58 грн.
Прострочення оплати за рахунком на оплату активної електричної енергії на суму 36903,52 грн. виникло з 16.01.2019, а за рахунком на оплату реактивної електричної енергії на суму 173,06 грн. - з 19.01.2019.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.23.1 договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка №6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії”), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане
Таким чином, сторони в договорі погодили нарахування пені за весь період прострочення оплати.
За прострочення оплати рахунків позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.01.2019 по 31.07.2019 в сумі 7092,30 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Як встановлено судом, рахунок на суму 173,06 грн. мав бути оплачений 18.01.2019, а не 15.01.2019, як визначає позивач. У зв'язку з цим суд здійснив перерахунок пені.
За розрахунком суду за прострочення оплати рахунка на суму 36903,52 грн. за період з 16.01.2019 по 31.07.2019 (197 днів) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ становить 7059,19 грн.
За прострочення оплати рахунка на суму 173,06 грн. за період з 19.01.2019 по 31.07.2019 (194 дні) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ становить 32,59 грн.
Всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 7091,78 грн. У стягненні пені в сумі 0,52 грн. суд відмовляє.
Також позивач нарахував на суму заборгованості 3% річних за період з 16.01.2019 по 31.07.2019 в сумі 600,34 грн., а також інфляційні втрати за період з лютого по липень 2019 року в сумі 555,28 грн., які просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком суду за прострочення оплати рахунка на суму 36903,52 грн. за період з 16.01.2019 по 31.07.2019 (197 днів) 3% річних складають 597,53 грн.
За прострочення оплати рахунка на суму 173,06 грн. за період з 19.01.2019 по 31.07.2019 (194 дні) 3% річних складають 2,76 грн.
Всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 600,29 грн. У стягненні 3% річних в сумі 0,05 грн. суд відмовляє.
Розрахунок інфляційних втрат в сумі 555,28 грн. визнано судом обґрунтованим.
Таким чином, судом задоволено позовні вимоги частково.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в даній справі покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. Так, на відповідача покладається судовий збір в сумі 1920,98 грн., виходячи з такого розрахунку: задоволено вимоги на суму 45323,93 грн./ заявлено вимоги на суму 45324,50 грн. х судовий збір за розгляд заявлених вимог 1921,00 грн. = 1920,98 грн. Решта судового збору в сумі 0,02 грн. покладається на позивача.
Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Іноземного підприємства "АІС-Запоріжжя" (69032, м. Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд. 8, ідентифікаційний код 37591506) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міський електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, ідентифікаційний код 00130926) 45323,93 грн. (сорок п'ять тисяч триста двадцять три грн. 93 коп.) заборгованості та 1920,98 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять грн. 98 коп.) судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
В частині стягнення 0,57 грн. (0 грн. 57 коп.) заборгованості відмовити.
Судовий збір в сумі 0,02 грн. покласти на позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.01.2020.
Суддя О.В.Федорова