вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" січня 2020 р. м. Київ Справа № 910/10293/19
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 11-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБАНН" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 21, оф. 9)
про стягнення 5000000,00 грн. авансу за договором № 415Д-18 від 23.10.2018 р. на послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги та 500000,00 грн. штрафу.
секретар судового засідання: Демідова А.А.
Представники сторін:
від позивача: Гребенченко О.А. (ордер КВ № 754102 від 02.10.2019 р.);
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
Служба автомобільних доріг у Київській області (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБАНН" (далі - відповідач) про стягнення 5000000,00 грн. авансу за договором № 415Д-18 від 23.10.2018 р. на послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Т-10-35/Р-02/ - станція Вільча - КПП "Вільча-Олександрівка" км 0+000 - км 17+893, та 500000,00 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 415Д-18 на послуги з поточного ремонту автомобільної дороги Т-10-35/Р-02/-станція Вільча - КПП «Вільча - Олександрівка» км 0+000 - км 17+893 від 23.10.2018 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача невикористаний та неповернутий останнім аванс в сумі 5000000,00 грн. та 500000,00 грн. штрафу, а також судовий збір.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2019 р. вказану позовну заяву, на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, було передано за підсудністю до господарського суду Київської області (вх. № 2229/19 від 27.08.2019 р.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2019 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.10.2019 р.
22.10.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 652 від 21.10.2019 р. (вх. № 20093/19 від 22.10.2019 р.), за змістом якого відповідач, посилаючись на хворобу керівника, на підтвердження чого до клопотання додано листок непрацездатності № 339697 і виписку № 17664 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, та відсутність у штаті товариства юрисконсульта, просить суд надати ТОВ "АВТОБАНН" додатковий час для підготовки відзиву та для укладення договору з адвокатом, який представлятиме інтереси відповідача.
Підготовче засідання відкладалось.
06.11.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 827 від 05.11.2019 р. (вх. № 21109/19 від 06.11.2019 р.), за змістом якого відповідач не визнає позовні вимоги, посилаючись, серед іншого, на те, що за умовами укладеного між сторонами договору № 415Д-18 від 23.10.2018 р. строк надання послуг було визначено до 31.12.2019 р. Натомість позивач, на переконання відповідача, передчасно припинив взаємовідносини з відповідачем, 17.01.2019 р. направивши останньому вимогу про повернення авансу, перерахованого позивачем 12.12.2018 р., незважаючи на те, що у зимовий період роботи не могли проводитись технологічно, а здійснювалася лише організація закупівлі матеріалу. Також відповідач зазначає, що позивачем було проведено новий тендер та відсторонено відповідача від виконання робіт.
З огляду на викладене, відповідач вважає позов поданим передчасно та таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 25.11.2019 р. представник позивача усно заперечував щодо відзиву відповідача № 827 від 05.11.2019 р. (вх. № 21109/19 від 06.11.2019 р.), оскільки повернення виконавцем замовнику невикористаного авансу по закінченню місячного терміну прямо передбачене умовами укладеного між сторонами договору, а використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.
Оскільки відповідачем не було надано позивачеві актів виконаних робіт на спірну суму передоплати, і саму суму невикористаного авансу повернуто не було, позивач вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Також у судовому засіданні 25.11.2019 р. представник позивача зазначав про відсутність у позивача наміру подання відповіді на відзив та про надання суду всіх наявних у Служби автомобільних доріг у Київській області доказів, що мають значення для вирішення спору. Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2019 р.
13.12.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 34789/19 від 13.12.2019 р.), за змістом якого позивач просить суд відкласти розгляд даної справи з огляду на те, що представник позивача - адвокат Гребенченко О.А. 16.12.2019 р. братиме участь в іншій справі № 5015/3350/12, що розглядається господарським судом Львівської області, а також визнати вказану причини неявки поважною.
У судовому засіданні 16.12.2019 р. представник відповідача був присутнім; представник позивача не з'явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2019 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 20.01.2020 р.
У судовому засіданні 20.01.2020 р. представник позивача підтримував позовні вимоги та зазначав, що договір, укладений між сторонами у даній справі, закінчив свою дію 31.12.2019 р. Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.
У судовому засіданні 20.01.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
23 жовтня 2018 року між Службою автомобільних доріг у Київській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОБАНН" (виконавець) було укладено договір № 415Д-18 на послуги з поточного ремонту автомобільної дороги Т-10-35/Р-02/-станція Вільча - КПП «Вільча - Олександрівка» км 0+000 - км 17+893, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовникові послуги, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги. Найменування: ГБН Г.1-218-182:2011. Послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Т-10-35/Р-02/- станція Вільча - КПП «Вільча - Олександрівка» км 0+000 - км 17+893 (45233142-6 Ремонт доріг), відповідно до чинних нормативних документів в межах виділених фінансових ресурсів (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору місце надання послуг: автомобільна дорога Т-10-35/Р-02/ - станція Вільча - КПП "Вільча-Олександрівка" км 0+000 - км 17+893.
У відповідності до п. 3.1 договору ціна цього договору визначена за результатами електронного аукціону та становить 48990000,00 грн., у тому числі - ПДВ 8165000,00 грн.
Умовами п. 4.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться: шляхом попередньої оплати замовником за надані послуги та здійснюються по мірі надходження коштів на рахунок замовника з державного та місцевого бюджетів від головного розпорядника та інших джерел фінансування. Замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги виключно виконавцю на підставі «Акту приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), і «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-З), складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ та СОУ, підписаних уповноваженими представниками сторін на умовах визначених п. 4.11 договору.
Підпунктом 4.9.4 п. 4.9 договору передбачено, що попередня оплата за цим договором може здійснюватись відповідно до чинного законодавства (на підставі Постанови КМУ від 23.04.2014 р. № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" на строк до одного місяця за умови наявності рішення головного розпорядника коштів) у розмірі, що не перевищує 30% вартості послуг згідно п. 3.1 договору. Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формах КБ-2в та КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. По закінченню місячного терміну використання авансу виконавець повертає невикористану суму авансу замовнику. Невикористання авансу виконавцем є порушення ним зобов'язання за договором, за що виконавець зобов'язується сплатити замовнику неустойку - штраф у розмірі 10% від суми невикористаного авансу .
Строк надання послуг - по 31.12.2019 р. Строк надання послуг може бути продовжений у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі - непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 7.7 договору за несвоєчасне повернення авансу або за неповернення авансу виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% суми авансу та несе іншу відповідальність, встановлену цим договором та чинним законодавством.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 р., але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1 договору).
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Також Службою автомобільних доріг у Київській області та ТОВ "АВТОБАНН" було підписано договірну ціну на будівництво ГБН Г.1-218-182:2011. Послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Т-10-35/Р-02/- станція Вільча - КПП «Вільча - Олександрівка» км 0+000 - км 17+893 (45233142-6 Ремонт доріг), що здійснюється в 2018 році - 48990000,00 грн.
Крім того, Службою автомобільних доріг у Київській області та ТОВ "АВТОБАНН" було підписано календарний графік надання послуг ГБН Г.1-218-182:2011. Послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Т-10-35/Р-02/- станція Вільча - КПП «Вільча - Олександрівка» км 0+000 - км 17+893 (45233142-6 Ремонт доріг), згідно з яким було визначено початок виконання робіт - 2018 рік, закінчення робіт - 31.12.2019 р.
Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору роботи мали бути виконані відповідачем до 31.12.2019 р.
Водночас, на виконання умов договору № 415Д-18 від 23.10.2018 р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача 5000000,00 грн. авансу за виконання останнім робіт відповідно до договору, що підтверджується платіжним дорученням № 97 від 10.12.2018 р.
Як слідує з матеріалів справи, Управлінням обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області 08.01.2019 р. було складено протокол № 2 про порушення бюджетного законодавства Службою автомобільних доріг у Київській області, оскільки останньою не було подано документ, що підтверджує виконання робіт за договором № 415Д-18 від 23.10.2018 р., згідно з умовами якого було здійснено авансування, чим порушено абз. 5 п. 10.1 та пп. «и» п. 10.8 Наказу Міністерства фінансів України «Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів» № 938 від 23.08.2012 р., порушено абз. 13 пп. 1 п. 1 Постанови КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» № 117 від 23.04.2014 р. та п. 22 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області було надано Службі автомобільних доріг у Київській області попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства одержувачами бюджетних коштів № 2 від 08.01.2019 р., відповідно до якого зазначалось, що порушення бюджетного законодавства мають бути усунені до 31.01.2019 р.
Служба автомобільних доріг у Київській області направила на адресу ТОВ "АВТОБАНН" попередження-вимогу № 12с/155 від 17.01.2019 р., відповідно до якої позивач зазначив, що граничний строк надання відповідачем актів виконаних робіт по формах КБ-2в та КБ-3 на суму авансу в розмірі 5000000,00 грн. або повернення сум невикористаного авансу закінчується 12.01.2019 р. На підставі неповернення ТОВ «АВТОБАНН» на казначейський рахунок Служби автомобільних доріг у Київській області суми зазначеного вище авансу, Головним управлінням Державної казначейської служби було складено протокол № 1 від 08.01.2019 р. про порушення замовником бюджетного законодавства (п. 2 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України, абз. 13 пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 17 від 23.04.2014 р.) та зупинено операції Служби автомобільних доріг у Київській області з її бюджетними коштами. Також Службою автомобільних доріг у Київській області зазначалось, що, у разі неповернення сум невикористаного авансу ТОВ «АВТОБАНН», замовником буде направлено позов до суду щодо стягнення суми основного боргу (суми невикористаного авансу), а також нараховано штрафні санкції відповідно до умов п. 4.9.4 договору, включаючи штрафні санкції відповідно до ст. 625 ЦК України. Кошти невикористаного авансу підлягають поверненню на казначейський рахунок Служби автомобільних доріг у Київській області.
Вимогу було отримано ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис на даній вимозі та який, за матеріалами справи, є директором ТОВ «АВТОБАНН».
Службою автомобільних доріг у Київській області було направлено на адресу ТОВ "АВТОБАНН" повторне попередження-вимогу № 12с/383 від 12.02.2019 р., в якій зазначалось про те, що ТОВ «АВТОБАНН» не було здійснено передбачених договором робіт та не надано у визначений договором строк актів виконаних робіт по формах КБ- 2в та КБ-3 на суму зазначеного авансу в розмірі 5000000,00 грн. Враховуючи вищенаведене, Служба автомобільних доріг у Київській області у попередженні-вимозі № 12с/155 від 17.01.2019 р. наголошувала, що граничний строк повернення сум невикористаного авансу сплив 12.01.2019 р. та зазначала, що у разі неповернення сум невикористаного авансу ТОВ «АВТОБАНН» Службою автомобільних доріг у Київській області буде подано позовну заяву до суду щодо примусового стягнення коштів невикористаного авансу.
Відповіді на попередження-вимоги позивачем отримано не було, роботи не виконано, кошти не повернуто.
При цьому, факт перерахування позивачем авансу в сумі 500000,00 грн. відповідачем не заперечується.
Отже, оскільки ТОВ «АВТОБАНН» не повернуло позивачеві сплачені за договором № 415Д-18 від 23.10.2018 р. кошти (невикористаний аванс), останній і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі з огляду на таке.
Як зазначалось вище, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що за умовами укладеного між сторонами договору № 415Д-18 від 23.10.2018 р. строк надання послуг було визначено до 31.12.2019 р. Натомість позивач передчасно припинив взаємовідносини з відповідачем, 17.01.2019 р. направивши останньому вимогу про повернення авансу, перерахованого позивачем 12.12.2018 р., незважаючи на те, що у зимовий період роботи не могли проводитись технологічно, а здійснювалася лише організація закупівлі матеріалу.
Зазначені заперечення суд оцінює критично, оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів того, що він приступив до виконання умов договору № 415Д-18 від 23.10.2018 р. та у передбачений пп. 4.9.4 п. 4.9 договору місячний строк здійснив використання авансових коштів, яке підтверджувалося б підписаними сторонами актами виконаних робіт (КБ-2в та КБ-3), або повернув невикористану суму авансу замовнику.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АВТОБАНН» не було виконано роботи (надано послуги) за договором № 415Д-18 від 23.10.2018 р. і в порядку, передбаченому договором, не було повернуто перераховану позивачем суму авансу, яку відповідач не використав.
З огляду на викладене, оскільки обов'язок повернення невикористаного авансу по закінченні місячного терміну прямо передбачений договором, у відповідача відсутні правові підстави для утримання перерахованого позивачем авансу в сумі 5000000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.
Поряд з цим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 500000,00 грн. штрафу.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як зазначалось вище, пп. 4.9.4 п. 4.9 та п. 7.7 договору передбачено, що за невикористання авансу, несвоєчасне повернення авансу або неповернення авансу виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми авансу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд вважає його арифметично вірним (5000000,00*10%). Отже, вимога про стягнення з відповідача 500000,00 грн. штрафу є доведеною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню судом.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Служби автомобільних доріг у Київській області у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБАНН" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 21, оф. 9, код 33003362) на користь Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 11-А, код 26345736) 5000000 (п'ять мільйонів) грн. 00 коп. авансу, 500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 82500 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30.01.2020 р.
Суддя В.М. Бабкіна