ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.01.2020Справа № 910/8097/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-агро-продукт"
до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
про зобов'язання повернути майно
Представники сторін: не викликались
21.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою від повільністю "Укр-агро-продукт" з вимогами Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про зобов'язання повернути майно.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України без законної підстави користується належним позивачу майном.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 № 910/8097/19 позов задоволено.
Відповідно до частини 2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
За приписами частини 5 статті 246 Господарського процесуального кодексу України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що під час розгляду справи № 910/8097/19 представник відповідача (Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України") адвокат Михайлик Ліна Григорівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 904, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області) недобросовісно користувалася та зловживала процесуальними правами, що проявлялося в неповазі до суду, порушенні порядку проведення судового засідання, встановленого головуючим, заявлення неодноразово завідомо безпідставних відводів, невиправдане затягування судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
У судовому засіданні 05.12.2019 судом попереджено представника відповідача - Михайлик Ліну Григорівну про неприпустимість зловживання процесуальними правами та наголошено, що у разі повторного зловживання процесуальними правами судом буде застосовано заходи процесуального примусу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 попереджено Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про неприпустимість зловживання процесуальними правами.
У судовому засіданні 16.01.2020 судом повторно зроблено попередження до представника відповідача - Михайлик Ліну Григорівну про неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Так, у судовому засіданні 16.01.2020 представником відповідача адвокатом Михайлик Ліною Григорівною заявлено усне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи на стадії дослідження доказів, зокрема, з протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням від 17.12.2019.
Заслухавши представника відповідача суд зазначив, що в останнього був майже місяць на ознайомлення з протоколом огляду доказів, однак, представник відповідача наданим правом на ознайомлення не скористався, у зв'язку з чим відповідачу було відмовлено.
Водночас, представник відповідача зазначив, що перебував у відрядженнях та відпустці, у зв'язку із новорічними святами, відтак, не мав можливості ознайомитися з матеріали справи до судового засідання, призначеного на 16.01.2020. Разом з тим, представник відповідача зазначив, що має право на ознайомлення з матеріалами справи в будь-який зручний час для представника відповідача.
Вказане вище підтверджується технічним записом судового засідання від 16.01.2020, який буде долучено до ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до відділу діловодства Господарського суду міста Києва було подано три клопотання (заяви) про ознайомлення з матеріалами справи, а саме: 25.07.2019, 30.10.2019 та 15.11.2019. Однак, представник відповідача не скористався своїм правом та не ознайомився з матеріалами справи, натомість, в судовому засіданні 16.01.2020 наполягав на ознайомленні, що має наслідком затягування судового розгляду.
Суд наголошує, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 910/1873/17).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Статтею 44 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано чотири заяви про відвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи № 910/8097/19. Вказані заяви визнані судом необґрунтованими, відповідачу було відмовлено у задоволенні заявлених відводів.
Враховуючи те, що представник відповідача - Михайлик Ліна Григорівна, неодноразово зловживала процесуальними правами, перешкоджаючи судочинству, що полягало, зокрема, в неповазі до суду, заявлення завідомо безпідставних відводів, порушенні порядку проведення судового засідання, встановленого головуючим, затягуванні судового розгляду, суд вважає за необхідне повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокату Полтавської області про зловживання адвокатом Михайлик Ліною Григорівною процесуальними правами, порушенні правил адвокатської етики, прояву неповаги до суду з метою вжиття відповідних заходів.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що представником Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - адвокатом Михайлик Ліною Григорівною було порушено ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 43, п. 1 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 44 Правил адвокатської етики.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
За приписами частини 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків (пункти 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 6 статті 246 Господарського процесуального кодексу України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Згідно з частиною 7 статті 246 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Керуючись статтями 246, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Направити окрему ухвалу Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області (вулиця Пушкіна, 68, Полтава, Полтавська область, 36000).
2. Встановити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області строк для надання відповіді на окрему ухвалу щодо притягнення адвоката - Михайлик Ліни Григорівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 904, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області) до дисциплінарної відповідальності протягом місяця з дня вручення вказаної ухвали.
Згідно з частиною 2 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Н.Б.Плотницька