ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2020Справа № 910/12370/19
за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСЕРВІС»
про визнання правочинів недійними
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судового засідання Саницька Б.В.
представники учасників справи:
від позивача: Кириленко О.П.;
від відповідача: Ващенко М.С.
Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСЕРВІС» (надалі - відповідач) про визнання недійсними, з моменту укладання: договору №1009 від 14.11.2013, угоди про припинення зобов'язань №1051 від 09.12.2013, договору позики №746 від 16.07.2013.
Позовні вимоги, з посиланням на ч.2 ст.4, ст. 5, ч.4 ст.10 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ч. 1, 4, 5 ст.70 ЗУ «Про акціонерні товариства», ч.1 ст.227, ч.3 ст.228 ЦК України обґрунтовані тим, що договір поставки №1009 від 14.11.2013, угода про припинення зобов'язань №1051 від 09.12.2013 та договір позики №746 від 16.07.2013 не відповідають законодавству України, а саме:
- договір №1009 від 14.11.2013, який є значним правочином було укладено без погодження з акціонером позивача - Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», крім цього оголошення про закупівлю, за результатами якої його було укладено не було розміщено в міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель та у відповідача не було спеціального дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, що пов'язані з розподілом та застосуванням шкідливих небезпечних речовин 3 класу, яким є «Метанол технічний», що є предметом поставки вказаного договору;
- угодою про припинення зобов'язань №1051 від 09.12.2013 було здійснено зміну істотних умов договору поставки щодо порядку та строків виконання договору державної закупівлі, що є порушенням ч.5 ст.40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин);
- договір позики №746 від 16.07.2013 також є значним правочином, так як загальна вартість предмету закупівлі становила 16 483 152, 00 грн, а тому його укладення потребувало погодження акціонера позивача - Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», якого отримано не було, а також вказаний правочин було укладено без проведення процедури відкритих торгів. Крім того зазначає, що акти приймання передачі за вказаним договором мають ознаки службового підроблення, оскільки містять відбитки неіснуючої печатки, а інші первинні документи, які б свідчили про реальне проведення господарської операції та переміщення товарно-матеріальних цінностей відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
18.09.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12370/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.10.19.
08.10.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому останній посилається на необґрунтованість вимог позивача, у задоволені позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції, відповідач зазначив, що договір № 1009 від 14.11.2013, угода про припинення зобов'язань № 1015 від 09.12.2013, договір позики №746 від 16.07.2013 укладені відповідно до вимог чинного законодавства, одночасно просив застосувати строк позовної давності.
Підготовче засідання призначене на 16.10.2019 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 підготовче засідання призначено на 06.11.2019.
28.10.2019 через загальний відділ діловодство суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти відзиву та просив задовольнити позовні вимоги.
У підготовче засідання 06.11.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
Протокольною ухвалою, суд відклав підготовче засідання на 20.11.2019.
У підготовче засідання 20.11.2019 з'явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача в засіданні подала клопотання про витребування доказів та клопотання про зобов'язання позивача надати документи, додані до позовної заяви для огляду в засіданні. Клопотання про зобов'язання позивача надати документи, додані до позовної заяви для огляду в засіданні було відкликано заявником, а клопотання про витребування доказів, судом було задоволено частково.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2019.
29.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення.
Засідання призначене на 11.12.2019 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 судове засідання призначено на 15.01.2020.
У судовому засіданні 15.01.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
У судовому засіданні 15.01.2020 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
16.07.2013 між відповідачем, як позикодавцем, та позивачем, як позичальником, було укладено договір позики №746 (далі - договір позики).
За умовами договору позики (п.п.1.1, 1.4) позикодавець передає у власність позичальника продукцію відповідної кількості, якості та вартості, відповідно специфікації №1 (додаток №1) до даного договору, а позичальник зобов'язується повернути по закінченню терміну позики позикодавцеві таку ж кількість продукції, відповідної якості. Вартість продукції, яка передається за даним договором, становить 3 366 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 561 000,00 грн.
Порядок та строки надання позики визначені сторонами у розділі 2 договору позики, згідно з п.п.2.1-2.3 якого продукція надається позикодавцем за адресою: база ПТОіК, АР Крим, Сакський район, село Каменоломня, вул. Київська, №7. Позикодавець передає позичальнику продукцію партіями згідно письмових заявок позичальника протягом 5 календарних днів з моменту отримання такої заявки. При передачі продукції, на підставі товаротранспортних документів, сторонами складаються акти прийому-передачі продукції, в яких зазначаються кількість, якість і вартість переданої продукції. Термін позики, на який продукція надається позичальнику, становить 120 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі продукції. Строк, зазначений у п.2.2 договору, може бути продовжений за письмовою згодою сторін.
В розділі 3 договору позики сторони погодили порядок повернення позики, відповідно до п.3.1 якого після закінчення терміну, зазначеного в пункті 2.2 договору позики, позичальник зобов'язаний повернути протягом 30 днів таку ж кількість продукції, відповідної якості, зазначеної в актах прийому-передачі, складених у відповідності з п.2.1 цього договору.
У пункті 6.1 договору позики передбачено, що останній є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013. Умови договору мають однакову юридичну силу і можуть бути змінені тільки з їх взаємної згоди з обов'язковим підписанням додаткової угоди.
Також, у 2013 році позивачем здійснено закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
За результатами такої закупівлі 14.11.2013 між відповідачем, як постачальником, та позивачем, як покупцем, було укладено договір поставки №1009 (далі - договір поставки).
За умовами договору поставки (п.п.1.1, 2.1-2.3) постачальник зобов'язується передати (поставити) у визначений термін у власність покупця товар згідно зі специфікацією №1 (додаток №1, метанол технічний ГОСТ 2222-95 у кількості 130 т), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором. Товар поставляється постачальником на умовах DDP - база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська №7 (відповідно до Інкотермс в редакції 2000 року). Транспортні витрати по доставці товару в пункт призначення включені в ціну товару. Поставка товару здійснюється в термін не більше 5 днів з моменту отримання постачальником заявки від покупця. Поставка товару може здійснюється партіями відповідно до заявки і за потребою покупця. Право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем і підписання сторонами накладної та акту прийому-передачі.
Ціна та порядок здійснення розрахунків визначений сторонами у розділі 4 договору поставки, згідно з п.4.2 якого оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 банківських днів після поставки товару та підписання акту прийому-передачі.
Відповідно до п.11.1 договору поставки останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013.
Крім цього, 09.12.2013 між відповідачем, як стороною-1, та позивачем, як стороною-2, було укладено угоду про припинення зобов'язань №1051 (далі - угода про припинення зобов'язань).
За змістом вищевказаної угоди відповідач має зобов'язання перед позивачем з повернення продукції (метанол технічний ГОСТ 2222-95 в кількості 127,28 т) на суму 1 428 081,60 грн, які виникли відповідно до договору позики, термін виконання яких настав, а позивач за договором поставки має зобов'язання перед відповідачем з поставки продукції (метанол технічний ГОСТ 2222-95 в кількості 127,28 т) на суму 1 428 081,60 грн, термін виконання яких настав. Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання в частині поставки і повернення продукції припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Метанол технічний ГОСТ 2222-95 в кількості 127,28 т на суму 1 428 081,60 грн, в тому числі ПДВ 238 013,60 грн (далі - товар), переданий стороною-1 стороні-2 за договором позики, вважати товаром, поставленим за договором поставки, в кількості 127,28 т і на суму 1 428 081,60 грн з моменту підписання цієї угоди. Умови та порядок взаєморозрахунків застосовується відповідно до умов договору поставки №1009 від 14.11.2013. З моменту підписання даної угоди вважати зобов'язання сторін по договору позики припиненими в обсязі, зазначеному в пункті 1 даної угоди.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до наступного.
Враховуючи, що договір позики передував укладенню інших договір, недійсність яких є предметом розгляду даної справи, суд вважає за необхідне спершу розглянути вимоги про недійсність договору позики № 746 від 16.07.2013.
Так, на час укладення договору позики № 746 правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти визначались Законом України від 01.06.2010, № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель».
У розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель» державною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.
За приписами ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» його дія поширювалась на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону.
До таких підприємств належать господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
На час виникнення спірних правовідносин правові та економічні засади здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності встановлювались Законом України від 24.05.2012 № 4851-VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».
За приписами ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», його дія поширювалась на ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», як суб'єкта природньої монополії (ст. 5 Закону України «Про природні монополії»).
Замовники, у розумінні Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», повинні були здійснювати закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
За загальною нормою цивільного права, договір вважається укладеним в належній формі тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору (ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п.2 ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України).
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій ст.640 Цивільного кодексу України, за якою відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошових коштів або інших речей позичальнику.
Отже, досліджуючи договори позики, суд повинен виявити справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
Так, між позивачем та відповідачем на виконання умов договору позики №746, предметом якого є передання у власність позичальника наступної продукції - метанолу технічного ГОСТ 2222-95 в кількості 127,28 т, 17.07.2013, 18.07.2013, 25.07.2013, 25.07.2017, 07.08.2013 були підписані акти приймання-передачі товару на загальну суму 1 428 081, 60 грн, на підставі чого ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» набув у власність зазначену продукцію.
Пунктами 1.1 та 3.1 договору позики № 746 передбачено повернення такої ж кількості продукції відповідної якості. Термін позики, на який продукція надавалася позичальнику, становив 120 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі продукції, після закінчення якого, позичальник був зобов'язаний повернути протягом 30 днів таку ж кількість продукції, відповідної якості, зазначеної в актах прийому-передачі (п.2.2, 3,1 договору позики)
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Істотною умовою договору позики є його предмет, яким можуть бути гроші або інші речі, визначені родовими ознаками. Причому позичальник, отримавши кошти, зобов'язаний повернути таку саму суму або рівну кількість речей того самого роду такої самої якості.
Тобто в договорі позики не можна передбачити повернення замість грошей інших речей і навпаки, оскільки в такому разі матимуть місце правовідносини купівлі-продажу.
Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами метанол, який був переданий позивачу за договором позики фактично повернений не був та залишився у власності позивача.
Вказаний факт також підтверджується угодою про припинення зобов'язань №1051 від 09.12.2013, якою сторони погодили, що метанол, який переданий ТОВ «Центросервіс» на користь ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за договором позики №746, слід вважати товаром, поставленим за договором поставки №1009.
Розрахунки за договором поставки №1009 були здійснені позивачем самостійно у сумі 800 000, 00 грн 17.12.2013 згідно до виписки банку, а також відповідно до рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/5380/16 від 11.12.2017 з позивача на користь відповідача була стягнута сума заборгованості за договором поставки №1009 у розмірі 628 081, 60 грн.
Суд, дослідивши правову природу договору позики №746 приходить до висновку, що вказаний договір є договором купівлі-продажу за яким відповідач передав у власність позивача товар, а позивач прийняв зазначений товар та сплатив за нього грошові кошти.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено, що договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.
Зазначене свідчить про те, що договір позики № 746 за яким позивачем було набуто у власність продукцію, укладено з порушенням процедури його укладення, врегульованої законодавством, а саме в обхід процедури відкритих торгів, що свідчить про недотримання в момент вчинення цього правочину вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 203 наведеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Таким чином, доводи ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про недійсність договору позики № 746 з підстав порушення положень Закону України «Про здійснення державних закупівель» є обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним договору поставки №1009 від 14.11.2013 суд зазначає наступне.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. Положеннями підпункту 14 пункту 9.5.5 Статуту ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 21 січня - 04 квітня 2011 року, оформленого протоколом № 1 (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), визначено, що до компетенції Правління належить: прийняття рішення щодо вчинення товариством правочинів на суму від 10,0 млн. грн до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності за погодженням з акціонером товариства - НАК «Нафтогаз України» в особі її Голови правління, або особи, що виконує його обов'язки», а тому, на його думку, прийняття рішення щодо вчинення ДАТ «Чорноморнафтогаз» правочину на суму від 10,0 млн. грн, у тому числі договір №1009 від 14.11.2013, потребував погодження з акціонером ДАТ «Чорноморнафтогаз» - НАК «Нафтогаз України» в особі її Голови правління, або особи, що виконує його обов'язки.
Так, позивач зазначає, що при укладені договору поставки ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки умовами вказаного договору передбачено поділ предмету закупівлі «Спирти, феноли, фенолоспирти та їхні галогено-, сульфо-, нітрони нітрозопохідні; спирти жирні технічні, 20.14.2 (метанол)», з метою ухилення від передбаченого підпунктом 14 пункту 9.5.5 Статуту ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
16.08.2013 Комітетом конкурсних торгів ДАТ «Чорноморнафтогаз» прийнято рішення про затвердження Документації конкурсних торгів на закупівлю «Спирти, феноли, фенолоспирти та їхні галогено-, сульфо-, нітрони нітрозопохідні; спирти жирні технічні, 20.14.2 (метанол)», яке оформлене протоколом Комітету конкурсних торгів за № 544-т. Вид предмета закупівлі - метанол. Місце, кількість, обсяг поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) - Автономна Республіка Крим, База виробничо- технічного обслуговування та комплектації (ВТОіК) ДЕРЖАВНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", село Каменоломня, Сакський район, вул. Київська, 7, 130 т.
У той самий день, 16.08.2013 Комітетом конкурсних торгів ДАТ «Чорноморнафтогаз» прийнято рішення про затвердження Документації конкурсних торгів на закупівлю «Спирти, феноли, фенолоспирти та їхні галогено-, сульфо-, нітрони нітрозопохідні; спирти жирні технічні, 20.14.2 (метанол)», яке оформлене протоколом Комітету конкурсних торгів за № 545-т. Вид предмета закупівлі - метанол. Місце, кількість, обсяг поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) - Автономна Республіка Крим, База виробничо- технічного обслуговування та комплектації (ВТОіК) ДЕРЖАВНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", село Каменоломня, Сакський район, вул. Київська, 7, 800 т.
26.08.2013 в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України опубліковані оголошення:
- №67(810) №163619 про проведення процедури закупівлі 130 т метанолу.
- №67(810) №163615 про проведення процедури закупівлі 800 т метанолу.
Позивач зазначає, що за результатами вказаних процедур державних закупівель ДАТ «Чорноморнафтогаз» укладено:
- договір №1009 від 14.11.2013 предметом якого є постачання відповідачем метанолу технічного марки А ДСТУ 3057- 95 (ТОСТ 2222-95) у кількості 130 т на загальну суму 1 458 600,00 грн, у т.ч. ПДВ, з урахуванням вартості 1 тони продукції у сумі 9 350,00 грн (без ПДВ);
- договір №996 від 08.11.2013 предметом якого є постачання Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОНІКА-УКРАЇНА» метанолу технічного марки А ДСТУ 3057-95 (ТОСТ 2222-95) у кількості 800 тон на загальну суму 8 959 200,00 грн, у т.ч. ПДВ, з урахуванням вартості 1 тони продукції у сумі 9 332,50 грн (без ПДВ).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість посилань позивача, що при процедурі закупівлі метанолу за результатами якої було укладено спірний договір поставки №1009 та договір поставки №996 від 08.11.2013 , було поділено предмет закупівлі «Спирти, феноли, фенолоспирти та їхні галогено-, сульфо-, нітрони нітрозопохідні; спирти жирні технічні, 20.14.2 (метанол)», що є порушенням ч.2 ст.4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), внаслідок чого договір №1009 від 14.11.2013 є недійсним.
Крім цього, відповідно до угоди № 1051 від 09.12.2013, сторони домовились вважати товар - метанол технічний ГОСТ 2222-95 в кількості 127,28 т на суму 1 428 081,60 грн (в тому числі ПДВ 238 013,60 грн), переданий ТОВ «Центросервіс» на користь ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за договором позики №746, вважати товаром, поставленим за договором поставки№1009, в кількості 127,28 т і на суму 1 428 081,60 грн.
Тобто, фактично угодою № 1051 сторони здійснили заміну зобов'язання, що виникли з надання позики, в зобов'язання з постачання товару, внаслідок якого обов'язок з повернення позики припинився. Ці правовідносини не пов'язані з припиненням зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а є новацією - припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (ст. 604 ЦК України).
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Отже, недійсність договору позики № 746 та договору постачання 1009 від 14.11.2013 свідчить про відсутність таких правових наслідків, які ними встановлювалися, а саме повернення Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСЕРВІС» позиченого товару так і навпаки щодо поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСЕРВІС» Публічному акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» такого товару, що, відповідно, унеможливлює здійснення заміни неіснуючого зобов'язання.
Відповідно до ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених Законом.
Проте, зазначеною угодою про припинення зобов'язань №1051 сторони фактично змінили істотні умови договору поставки №1009, що є неприпустимим.
Таким чином, угода № 1051 також не може створювати правових наслідків та суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є свідченням її недійсності.
Судом розцінюються критично твердження позивача про те, що акти приймання передачі за договором позики мають ознаки службового підроблення, оскільки містять відбитки неіснуючої печатки, так як останнім не надано жодного доказу в підтвердження цієї обставини, доказів звернення до правоохоронних органів, висновку експертизи тощо, матеріали справи не містять та позивачем не надано.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсними договору позики №746 від 16.07.2013, договору поставки №1009 від 14.11.2013 та угоди про припинення зобов'язань №1051 від 09.12.2013.
Разом з тим, відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності, оскільки спірні договори були укладені ще в 2013 році, а позивачем в свою чергу не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду з вимогою про визнання їх недійсними.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013, частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Згідно ст. 257 вказаного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 92 ЦК України передбачено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.
Таким чином, для юридичної особи як сторони правочину ( договору ) днем початку перебігу строку позовної давності необхідно вважати день вчинення (укладення договору).
Так спірні договори укладений між позивачем та відповідачем укладенні у 2013 році.
Натомість, позивач звернувся до суду із даним позовом лише у вересні 2019 року, тобто майже через 3 роки після спливу строку позовної давності.
Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене, оскільки строк звернення до суду щодо визнання недійсними договору №1009 від 14.11.2013, угоди про припинення зобов'язань №1051 від 09.12.2013, договору позики №746 від 16.07.2013 закінчився та позивачем не надано доказів поважності пропуску такого строку, суд відмовляє в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 145, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 29.01.2020.
Суддя Я.А.Карабань