ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.01.2020Справа № 910/15658/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТС КОЛОР" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 106 135,66 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У листопаді 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ТС КОЛОР" (далі - Товариство) та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в сумі 106 135,66 грн., що виникла у зв'язку з неналежним виконанням Товариством своїх обов'язків за укладеним між ним та позивачем договором банківського обслуговування від 19 лютого 2018 року, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за укладеним з позивачем відповідним договором поруки від 13 грудня 2018 року № P1544714619391984407.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 грудня 2019 року вищенаведену позовну заяву Банку прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15658/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачам було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Проте Товариство у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення Товариства про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 2 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/15658/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження цього відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 9А.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення з посиланням на відсутність адресата.
У той же час копія ухвали суду від 2 грудня 2019 року була вручена ОСОБА_1 5 грудня 2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленнями про вручення цього поштового відправлення № 0103052594743. Однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву вказаним відповідачем також подано не було.
Згідно з пунктами 1, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі у встановленому законом порядку були належним чином повідомлені про розгляд зазначеної справи.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 2 грудня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19 лютого 2018 року Товариство підписало заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають договір банківського обслуговування від 19 лютого 2018 року, та взяло на себе зобов'язання виконувати умови цього договору.
Відповідно до положень даного правочину позивачем на поточний рахунок Товариства № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт в електронному вигляді через визначені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що врегульовано Умовами.
За змістом пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
Згідно з пунктом 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта.
Відповідно до пункту 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.
Пунктом 3.2.1.1.6 Умов встановлено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільного додатку "Приват24", sms-повідомлення або інших).
За положеннями пункту 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).
З матеріалів справи вбачається, що Банк свої зобов'язання за наведеним договором виконав у повному обсязі, надавши Товариству на поточний рахунок № НОМЕР_1 кредитний ліміт у розмірі 110 000,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до пункту 3.2.1.4 Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31 січня 2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості;
за сумами кредиту, отриманими з 1 лютого 2015 року період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів;
за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31 січня 2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки у розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню;
за сумами кредиту, отриманими з 1 лютого 2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки у розмірі 30 % річних;
за сумами кредиту, отриманими з 1 травня 2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки у розмірі 33 % річних;
за сумами кредиту, отриманими з 1 січня 2016 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 % річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця за попередній місяць;
за сумами кредиту, отриманими з 1 квітня 2016 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних для договорів, забезпечених порукою, 34 % річних для договорів, не забезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця за попередній місяць;
за сумами кредиту, отриманими з 1 листопада 2016 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 % річних для договорів, забезпечених порукою, 34 % річних для договорів, не забезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця за попередній місяць;
за сумами кредиту, отриманими з 10 лютого 2017 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % річних для договорів, забезпечених порукою, 34 % річних для договорів, не забезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця за попередній місяць;
за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31 січня 2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту в разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (пункт 3.2.1.4.1.4 Умов).
Пунктом 3.2.1.4.4 Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.
Згідно з пунктом 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по платі відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбачених пунктами 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривнях.
Відповідно до пункту 3.2.1.6.1 Умов ця угода набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту в межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Проте з матеріалів справи вбачається, що Товариство свої зобов'язання за договором від 19 лютого 2018 року виконувало неналежним чином, у зв'язку з чим у останнього станом на 7 жовтня 2019 року виникла заборгованість перед Банком у розмірі 106 135,66 грн., з яких: 97 702,16 грн. - заборгованість за кредитом, 5 927,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 506,23 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Також судом встановлено, що 13 грудня 2018 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № P1544714619391984407, предметом якого є надання поруки зазначеною фізичною особою перед кредитором за виконання Товариством зобов'язань за угодами приєднання до:
розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов (далі - угода-1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно пункту 3.2.1.4.2.2 угоди-1 - 21 % річних для договорів, забезпечених порукою, 34 % річних для договорів, не забезпечених порукою; за період користування кредитом згідно з пунктом 3.2.1.4.2.3 угоди-1 - 42 % річних для договорів, забезпечених порукою, 68 % річних для договорів, не забезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно пункту 3.2.1.4.15 угоди-1 у розмірі 3 % від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту відповідно до пункту 3.2.1.4.11 угоди-1, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 95 000,00 грн.;
розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов (далі - угода-2), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно пункту 3.2.22 угоди-2 - 24 % річних; б) винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків у відповідності, у порядку та строки, зазначені в угоді-2; в) кредиту в розмірі 95 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1.2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за угодою-1 та угодою-2 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно з цим пунктом поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
За статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Докази наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за порушення умов вказаного договору поруки матеріали справи не містять.
Таким чином, позивач, користуючись наданим йому за договором поруки та статтями 543, 554 ЦК України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що загальна сума боргу за вищезазначеним договором банківського обслуговування від 19 лютого 2018 року, яка склала 106 135,66 грн., підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідачі на момент прийняття рішення не надали документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за вищенаведеним кредитним договором у вказаному розмірі підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Банком суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ТС КОЛОР" (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 9А; ідентифікаційний код 41719581) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний номер 14360570) 97 702 (дев'яносто сім тисяч сімсот дві) грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 5 927 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 27 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 506 (дві тисячі п'ятсот шість) грн. 23 коп. пені, а також 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30 січня 2020 року.
Суддя Є.В. Павленко