27.01.2020 Справа № 908/143/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 152, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 19269649) до відповідача - Комунального підприємства «Запоріжжя» Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 152, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 05905651), про визнання рішення 37-ї сесії шостого скликання від 28.08.2014 № 33 та договору позички від 18.09.2014 такими, що є незаконними та втратили чинності через сплив терміну давності
Без повідомлення учасників справи
Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради звернулась до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Комунального підприємства «Запоріжжя» Запорізької обласної ради про визнання рішення 37-ї сесії шостого скликання від 28.08.2014 № 33 та договору позички від 18.09.2014, укладений між Комунальним підприємством «Запоріжжя» Запорізької обласної ради та Комунальним підприємством «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради такими, що є незаконними та втратили чинності через сплив терміну давності.
Згідно із витягу з протоколу щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 908/143/20 позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер 908/143/20 та передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
23.01.2020 Комунальним підприємством «Газета «Запорізька правда» до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить:
- зупинити протиправні дії Комунального підприємства «Запоріжжя» Запорізької обласної ради, зокрема директорки Мефьодової Л.С., її психологічне насильство над співробітниками Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради до набрання законної сили рішенням у цій справі;
- дозволити співробітникам Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради користуватися належними їм приміщеннями (комунальною власністю громади) до набрання законної сили рішенням у цій справі.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» зазначає, що позовна заява обґрунтована порушенням чинного законодавства України та порушенням конституційних прав, зокрема, права власності Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради. Вказує, не застосування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробить неможливим ефективний захист юридичної особи, якою є Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради, що призведе до того, що буде порушено право юридичної особи, гарантоване ч.ч. 3, 4 ст. 13 Конституції України, за захистом яких Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради звернулось з позовом до суду. Зазначає, що на цей час є термінова потреба у забезпеченні позову шляхом надання співробітникам Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради дозволу на доступ до приміщень редакції, що орендовані згідно укладеного договору позички між Комунальним підприємством «Запоріжжя» Запорізької обласної ради і Комунальним підприємством «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради. Повідомляє, що відповідач з серпня 2019 року проводить активні дії, направлені на повернення нежитлових приміщень (де знаходиться редакція ЗМІ), що знаходяться на балансі Комунального підприємства «Запоріжжя» Запорізької обласної ради, мотивуючи свої дії закінченням строку дії договору позички від 18.09.2014 та небажанням (відмовою) в подальшому укласти з Комунальним підприємством «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради ані договору позички, ані договору оренди приміщень.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частинами 1, 3 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. п. 3, 4 та ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також, ч. 4 ст. 139 ГПК України визначено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України). За змістом ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак, Комунальним підприємством «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради не обґрунтовано доцільність вжиття вказаних заходів із забезпечення позову, та не вказано як вони (заходи) узгоджуються із приписами ст. 137 ГПК України.
Також, заявником не надано доказів, які підтверджували дії щодо порушення Комунальним підприємством «Запоріжжя» Запорізької обласної ради, як Позичальником, прав Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради, як Користувача, відповідно до умов договору позички від 18.09.2014, зареєстрованого за № 449 та діючого законодавства.
Відповідно до п. 5 ст. 139 ГПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У заяві про забезпечення позову Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради посилається на клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач посилається на те, що Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради перебуває у скрутному фінансовому та майновому стані, пов'язане з невиконанням Запорізькою обласною радою Закону України «Про реформування державних і комунальних друкарських засобів масової інформації». Зазначає, що колектив газети не здійснює (господарську) діяльність - видання газети «Запорізька правда». Посилається на відсутність свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ. Просить врахувати те, що працівникам газети не виплачується заробітна плата, не сплачуються комунальні послуги, та у позивача відсутні грошові кошти на казначейських в банківських установах. Також, зазначає про відсутність можливості проведення операцій із майном Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради відповідно до приписів ст. 5 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкарських засобів масової інформації». Проте доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин позивач не надає.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Водночас, доступ до правосуддя, в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Отже, враховуючи положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», наведені позивачем обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, відстрочки або розстрочки його сплати.
З урахуванням викладеного суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 139 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Комунальному підприємству «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради у забезпеченні позову.
2. Відповідно до ст.ст. 140, 255-257 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала підписана 29.01.2020.
Суддя Т.А. Азізбекян