вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.01.2020м. ДніпроСправа № 904/4509/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Скиба Т.М.
за позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ІР-МВ", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати на загальну суму 2 135 020,57 грн.
Представники:
від позивача: Ільєнко М.Л., довіреність № 2886 від 25.11.2019 року, представник;
від відповідача: не з'явився.
Нікопольська міська рада Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ІР-МВ" безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати на загальну суму 2 135 020,57 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 05.11.2019 року о 11:40 год.
У підготовче судове засідання 05.11.2019 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 08.01.2020 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 10.12.2019 року о 11:20 год.
У підготовче судове засідання 10.12.2019 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 року підготовче судове засідання відкладено до 23.12.2019 року о 11:20 год.
19.12.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 515 від 19.12.2019 року про проведення підготовчого судового засідання 23.12.2019 року без участі його представника.
У підготовче судове засідання 23.12.2019 року представники сторін не з'явились.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 23.12.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2020 року о 11:20 год.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день час та місце судового засідання повідомлявся належним. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 .
Станом на день відкриття провадження у справі (08.10.2019) зареєстрованим місцезнаходженням відповідача було: АДРЕСА_3 область АДРЕСА_4 .
Поштові відправлення (ухвали суду) направлені за місцезнаходженням відповідача повертаються на адресу суду, як не вручені.
Таким чином, судом вчинено всі можливі дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань. Відповідач не скористався правом на отримання кореспонденції суду.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019, 05.11.2019, 10.12.2019 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем вимог чинного законодавства, а саме відповідачем (землекористувачем) завдано збитки позивачу в частині сплати земельного податку за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 року.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 82, 83, 530, 1212, Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019, 05.11.2019, 10.12.2019 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом, за ДП з ІІ "ІР-МВ", згідно договору про поділ нерухомого майна, ВКЕ № 218156 № 769 від 23.04.2008, зареєстровано частину механоскладального корпусу на вул. Патріотів України, 169 у м. Нікополі, розмір частки: 1/1.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП з ІІ "ІР-МВ" (код ЄДРПОУ 32350152, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 48, кв. 106) зареєстровано 28.02.2003 за номером запису: 1 224 120 0000 017899.
ДП з II "ІР-МВ" відповідно до вимог чинного законодавства є платником податків та зборів та, згідно інформації з Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, з 20.03 2003 перебуває на податковому обліку за основним місцем в Шевченківському управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Як платник даного податку ДП з II "ІР-МВ" зареєстровано в Нікопольському управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
На підставі рішення Нікопольської міської ради від 24.02.2012 № 9-17/УІ ДП з II "ІР-МВ" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянки намічуваною площею 2,2 га на вул. Патріотів України, 169 у м. Нікополі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
В матеріалах справи міститься лист міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 09.07.2019 № 18-4-0.17-297/120-19 з якого вбачається, що земельна ділянка на вул. Патріотів України, 169 у м. Нікополі знаходиться в межах економіко-планувальної зони: 33, яка має значення коефіцієнту Км2 = 1,62, сукупний локальний коефіцієнт Км3 становить: 1,08. Базова вартість земель міста становить 107,01 грн/м2. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1 до Наказу).
Згідно технічної документації про нормативну Грошову оцінку земель м. Нікополя, проведену у 2008 році ПП "Лада" та затверджену рішенням сесії Нікопольської міської ради від 01.08.2008 за № 40-28/V, введена в дію з 01.01.2009 рішенням сесії Нікопольської міської ради від 24.10.2008 № 2-31/V, Кф для земельної ділянки на вул. Патріотів України, 169 площею 2,2 га з категорією земель та функцією використання - землі комерційного використання, Кф становить: 2,5. Грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки на вул. Патріотів України, 169 з урахуванням коефіцієнтів Км2, КмЗ економіко-планувальної зони, та коефіцієнту Кф, становить: 468,06 грн./м2.
Грошова оцінка земельної ділянки площею 22 000 м2 (2,2600 га) без урахування кумулятивного коефіцієнту індексації, складає: 468,06 x 22 000 = 10 297 320,00 грн.
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель", коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Кумулятивний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у м. Нікополі становить: 2016 рік - 2,18; 2017 рік - 2,315; 2018 рік - 2,315; 2019 рік - 2,315. І
З листа Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 82729/10/04-36-58-44-21 від 17.07.2019 вбачається, що ДП з ІІ "ІР-МВ" є платником єдиного податку та не є платником плати за землю.
При визначенні розміру збитків, які завдані землекористувачем власнику землі за кожний з періодів розраховується як 3% від нормативної грошової оцінки землі:
- у період з 01.10.2016 по 31.12.2016 відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України, і редакції, що діяла на момент розрахунку,
- у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України та рішенню Нікопольської міської ради від 26.06.2015 № 13-63/VI "Про земельний податок за земельні ділянки"),
- у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України та рішення Нікопольської міської ради від 14.07.2017 № 1-24/VII "Про встановлення земельного податку на території міста Нікополя на 2018 рік"),
- у період з 01.01.2019 по 30.09.2019 відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України та рішенні Нікопольської міської ради від 22.06.2018 № 94-37/VII "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території міста Нікополя на 2019 рік").
Відтак, всього за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 нараховано 2 135 020,57 грн.
В період з дати реєстрації відповідачем права власності на нерухоме майно по теперішній час не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку на вул. Патріотів України, 169, у м. Нікополі, а також не укладено договір оренди між ДП з ІІ "ІР-МВ" та Нікопольською міською радою на зазначену земельну ділянку.
За твердженням позивача, відповідач використовує вищезазначену земельну ділянку без достатніх на те правових підстав і без правовстановлюючих документів, що є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів за загальний період нарахування з 01.10.2016 по 30.09.2019 в сумі 2 135 020,57 грн.
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
У відповідності до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.
Згідно зі ст.ст. 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Відповідно до ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у сфері земельних відносин на території міст належить розпорядження землями комунальної власності та контроль за їх використанням та охороною, додержання земельного законодавства.
Згідно зі ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", до відання міських рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.
Таким чином, міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - брати участь у реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням земель, у т.ч. шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів за фактичне використання земельної ділянки.
Листом № 356 від 06.09.2018 власником землі повідомлено ДП з ІІ "ІР-МВ" про необхідність оформлення дозвільних й документів на земельну ділянку за адресою вул. Патріотів України АДРЕСА_5 у АДРЕСА_6 . Нікополі з подальшим укладенням договору оренди.
У відповідь на вищезазначений лист відповідач листом № 05-10/1 від 05.10.2018 повідомив про те, що останній звертався за дозволом на складання проекту землеустрою у травні 2011 року та червні 2013 року.
Виконавчий орган Нікопольської міської ради повідомив відповідача листом № 7719/18 від 07.11.2018 про те, що згідно ч.3 ст. 123 ЗК України ДП з II "ІР-МВ" мале право в місячний строк замовити розроблення технічної документації без надання письмового дозволу (про що письмово повідомити власника землі, додавши договір про виконання робіт із землеустрою), але, таким правом Відповідач не скористався.
Так як, ДП з II "ІР-МВ" не мало правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою вул. Патріотів України, 169 у м. Нікополі, яку використовує у своїй господарській діяльності, то власник землі повторно, листом № 356 від 06.09.2018 та листом № 7719/18 від 07.11.2018, попередив відповідача про необхідність у приведенні у відповідність правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку та отриманні дозволу на розробку землевпорядної документації та подальшого прийняття рішення про надання даної земельної ділянки в оренду та укладенні відповідного договору.
З метою здійснення контролю за додержанням земельного законодавства при використанні земельних ділянок, рішеннями виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 504 від 26.06.2019 затверджено склад комісії з визначення та відшкодування збитків, завданих Нікопольській міській раді як власнику землі ДП з II "ІР-МВ".
Листом № 3434/12 від 11.07.2019 ДП з II "ІР-МВ" запрошувалось на засідання комісій, але представник підприємства не з'явився.
25.07.2019 було проведено засідання Комісії, на якій було вирішено визначити Відповідачу суму збитків в розмірі 2 015 829,09 грн., які нараховані за період з 01.10.2016 по 31.07.2019 у зв'язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 649 від 07.08.2019 "Про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді недоодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ДП з II "ІР-МВ" на вул. Патріотів України, 169 у м. Нікополі" було затверджено акт комісії від 25.07.2019 та визначену суму в розмірі 2 015 829,09 грн., яку відповідачу необхідно сплатити за користування земельною ділянкою.
Листом № 3070/19 від 20.06.2019 було повідомлено про суму збитків у вигляду недоодержаного доходу в розмірі 2 015 829,09 грн., які нараховані за період з 01.10.2016 по 31.07.2019.
Нікопольська міська рада посилається на те, що відповідач як фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави, за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Предметом і регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування : завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, ще право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати оренду плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельної ділянки який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України.
Відповідно де п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
За приписами п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на загальну суму 2 135 020,57 грн.
Відповідач у період з 01.10.2016 по 30.09.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.
Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).
Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 2 135 020,57 грн. за період з 01.10.2016 по 30.09.2019.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 135 020,57 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ІР-МВ" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 48, кв. 106, код ЄДРПОУ 32350152) на користь Нікопольської міської ради (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3, код ЄДРПОУ 37338501) - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на загальну суму 2 135 020,57 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 025,31 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2020
Суддя В.Г. Бєлік