вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
30.01.2020м. ДніпроСправа № 904/447/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", м. Вишгород, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення пені у розмірі 6 815 680 грн. та штрафу у розмірі 1 010 800 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж" про стягнення пені у розмірі 6 815 680 грн. та штрафу у розмірі 1 010 800 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання робіт (підряду) від 29.12.2016 № РВ-43М/2016 з виконання робіт у встановлені строки.
Ухвалою суду від 30.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 25.02.2020.
Разом із позовною заявою представником Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" була подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії п. 2.7 договору на виконання робіт (підряду) від 29.12.2016 № РВ-43М/2016 до ухвалення остаточного рішення суду.
В обґрунтування вищевказаної заяви позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань. На думку позивача, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії п. 2.7 договору на виконання робіт (підряду) від 29.12.2016 №РВ-43М/2016 до ухвалення остаточного рішення суду є ефективним засобом захисту майнових прав та інтересів позивача, а також убезпеченням від ухилення чи ускладнення виконання відповідачем рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, п. 2.7 договору на виконання робіт (підряду) від 29.12.2016 № РВ-43М/2016, зупинити дію якого просить позивач, встановлено, що платежі за даним договором здійснюються Замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний у розділі 19 цього договору, протягом 45 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 про кінцевий результат робіт (згідно додатків до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) з відповідними накладними на обладнання та актами приймання передачі обладнання (устаткування) на підставі виставленого підрядником рахунку-фактури.
Заявником не наведено обставин, за яких виконання рішення суду у даній справі може бути унеможливлене чи ускладнене внаслідок невжиття заходів забезпечення позову. Одне припущення позивача щодо можливості невиконання відповідачем рішення суду, в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, не свідчать про унеможливлення його виконання взагалі або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду. Разом з тим, застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення виконання замовником договірних зобов'язань з оплати виконаних робіт, призведе до невиправданого втручання у господарську діяльність відповідача.
За таких обставин, у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про забезпечення позову шляхом зупинення дії п. 2.7 договору на виконання робіт (підряду) від 29.12.2016 № РВ-43М/2016 до ухвалення остаточного рішення суду, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про забезпечення позову шляхом зупинення дії п. 2.7 договору на виконання робіт (підряду) від 29.12.2016 № РВ-43М/2016 до ухвалення остаточного рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.01.2020 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Ніколенко