вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.01.2020м. ДніпроСправа № 904/4582/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Євротрейд", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 1 469 901 грн. 08 коп. за договором від 21.02.2019 № 1/21022019пст
Представники:
від позивача: Ієговська Ю.В., дов. № 2 від 02.01.2020, адвокат;
від відповідача: не з”явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Євротрейд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" заборгованість в сумі 1 469 901 грн. 08 коп., з яких: 1 167 600 грн. 00 коп. - заборгованість за поставлений товар, 189 030 грн. 38 коп. - пеня, 2 589 грн. 00 коп. - інфляційні втрати, 16 454 грн. 89 коп. - 3% річних, 94 226 грн. 81 коп. - проценти за користування грошовими коштами, відповідно до умов договору від 21.02.2019 № 1/21022019пст.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою господарського суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 14.11.2019.
Ухвалою господарського суду від 14.11.2019 підготовче засідання відкладене на 10.12.2019, у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням витребуваних судом документів.
09.12.2019 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача.
Ухвалою господарського суду від 10.12.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 23.12.2019.
Ухвалою господарського суду від 23.12.2019 відкладено розгляд справи по суті на 21.01.2020.
Відповідач явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 23.12.2019 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 23.12.2019 або конверт із вказаною ухвалою на адресу господарського суду не надходили.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
На підтвердження направлення відповідачу ухвали суду від 23.12.2019 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчена копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні з повідомленням від 26.12.2019 № 491 та витяг з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
Крім того, на адресу суду повернулись конверти з ухвалами від 28.10.2019, від 14.11.2019, що направлялись відповідачу, з відміткою відділення поштового зв'язку “Повернуто за закінченням встановленого строку зберігання”.
Згідно із поштовим повідомленням № 4930010827002 ухвала суду від 10.12.2019 отримана відповідачем 26.12.2019.
За визначенням п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 21.01.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; факт поставки товару; строк оплати; наявність часткової оплати; наявність прострочення оплати.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування у даній справі, позивач надав до матеріалів справи такі докази:
- копію договору від 21.02.2019 № 1/21022019пст;
- копію Специфікації № 2 від 22.03.2019 до договору;
- копії видаткової накладної № НФ000000004 від 05.04.2019, довіреності № 20 від 05.04.2019, рахунку-фактури № НФ00-000004 від 05.04.2019;
- копії банківських виписок за період з 02.07.2019 по 12.07.2019;
- копію претензії за № 466 від 09.07.2019;
- копії листів відповідача за № 148 від 24.07.2019, за № 156 від 16.08.2019;
- копії акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019-17.10.2019, фіскального чеку від 18.10.2019, накладної № 4900501589220 від 18.10.2019, опису вкладення до цінного листа від 18.10.2019;
- довідки банків за № 300-3-300-3-300-3/549 від 18.11.2019, за № 107538-151-05 від 15.11.2019, за № DNI-07.8/1062 від 15.11.2019.
Так, судом встановлено, що 21.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Євротрейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" (покупець) укладено договір № 1/21022019пст (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов”язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, товар, сортамент, кількість і ціна якого зазначені в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід”ємною частиною.
Відповідно до п. п. 3.1., 4.1. договору ціна товару за одиницю і за позиціями, умови, строки поставки товару і, у разі необхідності, перелік вантажовідправників, вантажоодержувачів і виробників вказуються у додатках до договору. Ціна товару приймається на базових умовах, викладених у додатках.
Постачання товару здійснюється після попереднього письмового повідомлення покупцем постачальника або вантажовідправника про готовність прийняти партію товару (п. 4.2. договору).
За п. 4.3. договору постачальник зобов”язується повідомляти покупця про відвантаження товару протягом двох банківських днів, а також протягом п”яти банківських днів з моменту відвантаження надати покупцеві (його представнику) оригінали таких документів:
- рахунок-фактуру на товар, виписаний відповідно до п. 3.1. договору;
- сертифікат якості та паспорт, що підтверджує гарантії якості і дотримання при виготовленні товару ДСТів, ТУ та іншої нормативної документації;
- ВУ-53 (копія, завірена виробником);
- видаткову накладну.
Відповідно до п. 4.5. договору датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції відправника, зазначена в залізничній накладній (квитанції), або іншого товарно-транспортного документа або дата видаткової накладної на товар, якщо інше не передбачено базовими умовами постачання.
Пунктом 4.6. договору передбачено, що датою (моментом) переходу права власності на товар вважається дата оформлення видаткової накладної на даний товар.
Згідно з п. 6.1. договору розрахунки здійснюються на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником покупцю, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на р/р постачальника на умовах, обумовлених у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід”ємною частиною.
Відповідно до п. 7.3. договору прострочення оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони з розрахунку 2 (подвійної) облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня (штрафна неустойка) нараховується протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання зобов”язання (зокрема, погашення боргу).
За п. 7.5. договору у разі порушення покупцем строків оплати товару, передбачених умовами договору та специфікаціями до нього, покупець на вимогу постачальника зобов”язаний сплатити відсотки (проценти) за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ.
Договір, згідно з п. 10.1, набуває чинності з дати його підписання обома сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019, а в частині невиконаних зобов”язань, до повного виконання кожною із сторін своїх зобов”язань за договором. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору, шляхом укладення додаткової угоди, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, він буде вважатись пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же самих умовах.
Специфікацією № 2 від 22.03.2019 сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, загальну суму, умови і термін постачання, умови оплати. Так, зокрема загальна сума товару складає 1 317 600 грн. 00 коп., умови оплати (п. 9): 100% оплата суми цієї специфікації на підставі рахунку постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати постачання товару на склад покупця. Перерахування грошових коштів здійснюється лише на підставі рахунку постачальника з урахуванням терміну його дії.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, передбачений Специфікацією № 2 від 22.03.2019, на загальну суму 1 317 600 грн. 00 коп., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № НФ000000004 від 05.04.2019, та виставив йому рахунок-фактуру № НФ00-000004 від 05.04.2019 (а.с. 17-19).
Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару виконав частково, сплативши 150 000 грн. 00 коп., а саме: 02.07.2019 - 50 000 грн. 00 коп., 12.07.2019 - 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 20, 21, 74).
У зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 167 600 грн. 00 коп.
У відповідь на претензію позивача за № 466 від 09.07.2019 про сплату заборгованості відповідачем надані листи за № 148 від 24.07.2019 і за № 156 від 16.08.2019 про підтвердження заборгованості та неможливості здійснити оплату до отримання грошей від інвесторів та/або покупців. Зі спливом встановленого листами строку відповідач так і не розрахувався за отриманий товар (а.с. 22-25).
Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.
На підставі п. 7.3. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 189 030 грн. 38 коп., за період з 26.04.2019 по 04.10.2019, а також проценти за користування грошовими коштами, на підставі п. 7.5. договору, у розмірі 94 226 грн. 81 коп., за період з 26.04.2019 по 04.10.2019.
Із посиланням на положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 16 454 грн. 89 коп., за період з 26.04.2019 по 04.10.2019, а також інфляційні втрати у розмірі 2 589 грн. 00 коп., за період з травня по червень 2019.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Враховуючи умови п. 9 Специфікації № 2 від 22.03.2019 до договору, відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар у строк до 25.04.2019 включно.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар на суму 150 000 грн. 00 коп., у зв”язку з чим заборгованість становить 1 167 600 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, заборгованість за поставлений товар у розмірі 1 167 600 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.3. договору прострочення оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони з розрахунку 2 (подвійної) облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня (штрафна неустойка) нараховується протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання зобов”язання (зокрема, погашення боргу).
За розрахунком суду, пеня за період з 26.04.2019 по 04.10.2019 (з урахуванням того, що пеня за період з 02.07.2019 по 11.07.2019 нараховується на суму боргу 1 267 600 грн. 00 коп. і становить 12 155 грн. 07 коп.) складає 188 550 грн. 93 коп. та підлягає стягненню з відповідача. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.
За ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За п. 7.5. договору у разі порушення покупцем строків оплати товару, передбачених умовами договору та специфікаціями до нього, покупець на вимогу постачальника зобов”язаний сплатити відсотки (проценти) за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ.
Згідно з п. 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), зокрема процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.
Відповідно до п. 6.2. Постанови № 14 якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку процентів за користування грошовими коштами порушень чинного законодавства і умов договору судом не встановлено, у зв”язку з чим проценти за користування грошовими коштами у розмірі 94 226 грн. 81 коп. підлягають стягненню з відповідача.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень чинного законодавства і умов договору судом не встановлено, у зв”язку з чим 3% річних у розмірі 16 454 грн. 89 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2 589 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення 1 167 600 грн. 00 коп. - основного боргу, 188 550 грн. 93 коп. - пені, 94 226 грн. 81 коп. - процентів за користування грошовими коштами, 16 454 грн. 89 коп. - 3% річних, 2 589 грн. 00 коп. - інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" (50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. П"ятихатська, 38, корп. К, код ЄДРПОУ 38280327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Євротрейд" (49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 5, код ЄДРПОУ 40173139) 1 167 600 грн. 00 коп. (один мільйон сто шістдесят сім тисяч шістсот грн. 00 коп.) основного боргу, 188 550 грн. 93 коп. (сто вісімдесят вісім тисяч п”ятсот п”ятдесят грн. 93 коп.) пені, 94 226 грн. 81 коп. (дев”яносто чотири тисячі двісті двадцять шість грн. 81 коп.) процентів за користування грошовими коштами, 16 454 грн. 89 коп. (шістнадцять тисяч чотириста п”ятдесят чотири грн. 89 коп.) 3% річних, 2 589 грн. 00 коп. (дві тисячі п”ятсот вісімдесят дев”ять грн. 00 коп.) інфляційних втрат та 22 041 грн. 33 коп. (двадцять дві тисячі сорок одну грн. 33 коп.) витрат зі сплати судового збору.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 30.01.2020
Суддя І.А. Рудь