20.01.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1923/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Губорєва Я.А., довіреність № 1130 від 06.08.2019 р., адвокат;
від відповідача: Прокопенко М.О., довіреність № 20-140 від 10.12.2019 р., адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019р. (повний текст складено та підписано 18.11.2019р. суддя Смірнов О.Г.) у справі №908/1923/19
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)
про стягнення плати за користування вагонами в сумі та збору за зберігання вантажу на загальну суму 888 586,34 грн, -
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 24.07.2019 до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 219844,10 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у вократному розмірі 668 742,24 грн. на загальну суму 888 586,34 грн.
Позов мотивовано тим, що 19.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", укладений договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365, та укладено 30.09.2016 договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889.
У лютому 2019 року за перевізними накладними № 46142709, № 46142683, № 46142717, № 46142691 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. При цьому зазначає, що на шляху прямування, враховуючи повідомлення начальника станції Запоріжжя-Ліве від 19.02.2019 о 08 год. 00 хв., вагони були затримані: наказом № 27 від 19.02.2019 о 08 год. 15 хв. з вантажем на своїх вісях, що перевозяться у поїзді № 2724 на станції Запоріжжя ІІ Придніпровської залізниці у зв'язку із неприйняттям їх вантажовласником ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на станції призначення Запоріжжя-Ліве. За даним фактом станцією затримки вагонів Запоріжжя ІІ у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту, був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 4 від 19.02.2019. Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2724, індекс поїзда 4677-014-4600, станція призначення повідомила відповідача про затримку вагонів 19.02.2019 о 08 год. 15 хв. Наказом про відновлення руху № 41 від 27.02.2019. о 15 год.34 хвилин продовжено рух вагонів поїздом № 2724, індекс поїзда 4677-014-4600 до станції призначення.
21.02.2019 о 12 год. 26 хв. було видано наказ № 2040 про збільшення розміру збору за зберігання вантажів до двократного розміру у порядку, передбаченому п.п. 2.2. р. 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, та повідомлено представників ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь». Спірний вантаж було затримано на шляху свого прямування через зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення Запоріжжя-Ліве у зв'язку із несвоєчасним забиранням ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (вантажоодержувачем) на свою під'їзну колію вантажу, який вже прибув на його адресу. За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 № 03039117, 03039119, 03039120, 03039123, 03039124, 04039126, 04039127, 04039129, 05039133, 09039154, 11039161, 13039167, 12039166 в розмірі 219844,10 грн., збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 01039036 від 01.03.2019 в сумі 668742,24 грн. Отже, відмова відповідача здійснити плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зазначених сумах і стала причиною спору.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", плату за користування вагонами в сумі 219 844 (двісті дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 10 коп. та збір за зберігання вантажу в двократному розмірі у сумі 668742 (шістсот шістдесят вісім тисяч сімсот сорок дві) грн. 24 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 13328 (тринадцять тисяч триста двадцять вісім) грн. 79 коп.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем не доведено відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявністі підстав для звільнення його як вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, недотриманні вимог законодавства щодо всебічної та повної перевірки усіх обставин справи, не повного відображення обставин, які мають значення справи, не підтвердження висновків суду достовірними доказами, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019р у справі №908/1923/19 і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати, по справі покласти на позивача.
Узагальнення доводів апеляційної скарги :
За твердженням скаржника посадові особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підписуючи накази № 27 від 19.02.2019 року про затримання поїзду, № 41 від 27.02.2019 року про закінчення затримки вагонів, наказ № 2040 від 21.02.2019року про збільшення розміру збору за зберігання вантажу не мали відповідних повноважень, а надані на підтвердження цих повноважень довіреності не підтверджують таких повноважень.
Затримка вагонів відбулася через систематичне невиконання позивачем своїх зобов'язань з прийняття вагонів з під'їздної колії відповідача. Фактично протягом 29,30,31 січня 2019року та 1,2,3 та 4 лютого потяги з вагонами систематично затримувалися на станції Східна з підстав залежних від залізниці та були прийняті залізницею з порушенням визначеного п.8 Договору інтервалом часу. Обмежений прийом поїздів станцією Запоріжжя-Ліве від комбінату за наявності 32 колій свідчить, що скупчення вагонів та поїздів на коліях станції відбулося з вини позивача та /або відсутності локомотивів.
Отже, судом 1-ї інстанції внаслідок неповного та невсебічного з'ясування обставин справи, не надано оцінку доказам відповідача в цій частині.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Позивач вважає, рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019 у справі № 908/1923/19 законним та обґрунтованим, а наявні у матеріалах справи докази такі, що оцінені судом з урахуванням вимог ст. 76-77 ГПК України.
У відповідь на заперечення відповідча, про відсутнійсть повноважень на підписання наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та про застосування ставки збору за зберігання вантажу в двократному розмірі повноважень на вчинення даних дій, зазначає, що повноваження посадових осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 регулюються довіреністю від 29 жовтня 2018 № 2129, та довіреністю від 29 жовтня 2018 № 2122 посвідчених Кретовою Н.Б., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу. Дана довіреність видана в порядку передоручення та повноважень директором регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця» Кужавським М.С., та першим заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця» Декарчуком О.М., які діють за довіреністю від 26.10.2018 року зареєстрованою за №4524, на підставі Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 (зі змінами та доповненнями) зареєстрованого реєстраційною службою Головного управління юстиції міста Києва 21.10.2015, розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №512-р, постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 №815 (зі змінами та доповненнями) та Положення про регіональну філію «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця», затвердженого наказом AT «Українська залізниця».
Позивач не погоджується з твердженнями відповідача викладеними в апеляційній скарзі про те, що суд дійшов необгрунтованого висновку про велике скупчення вагонів та неможливість прийому станцією Запоріжжя Ліве поїзда, що був затриманий 19.02.2019 року на ст. Запоріжжя II, та відповідно про наявність підстав для затримки поїзда на підходах до станції призначення та застосування ст. 36 Статуту залізниць України - збору за зберігання вантажу в двократному розмірі. Також щодо затримки вагонів за актами загальної форми, оскільки залізниця завозила на станцію Запоріжжя - Ліве вагонів у кількості більшої, ніж підприємство вивантажувало за добу, що призвело до виникнення ситуації з киданням (затримкою) поїздів на проміжних станціях, оскільки ці поїзди в разі прибуття їх на станцію призначення Запоріжжя- Ліве викликали би затор та паралізували роботу станції, через те, що інші поїзди з вантажем які раніше прибули на адресу відповідача, вчасно не були забрані відповідачем і стояли на коліях станції Запоріжжя-Ліве в очікування їх забирання.
Позивач, зазначає, що у відповідача ПАТ «Запоріжсталь» була можливість виїзду на станцію резервом з метою забирання вагонів з вантажем на під'їзну колію, (п.3.20 "Інструкции о порядке обслуживания и организации движения на подъездном пути, принадлежащем ОАО "Запорожсталь" примыкающем к станции "Запорожье-Левое" с изменениями №5.) Але цього не робилось. Підприємство не заперечувало, що мало місце несвоєчасне вивезення вагонів зі станції, про що свідчать підписані представниками підприємства акти на затримку поїздів на коліях станції Запоріжжя-Ліве ГУ-23 №№1900, 1901, 1902, 1903, 1904, 1910, 1914, 1915, 1916, 1917, 1936, 1942 складені на початок затримки, а також акти ГУ-23 складені на закінчення затримки № 1955, 1956, 1957, 1958, 1954, 1913, 2004, 2005, 2006, 2007, 1963, 1944. Що до аргументу Відповідача про відсутність його вини у затримці спірних вагонів, то наявними у матеріалах справи доказами, зокрема актами форми ГУ-23, підтверджується, що спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини Відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення Відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу.
Позивач, вказує, що твердження Відповідача про наявну можливість у Позивача доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок наявних деяких вільних колій має односторонній характер та не підтверджується належними доказами.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на підходах до станції призначення, у зв'язку з якою позивачем нарахований збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі , відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин очікування подачі під вантажні операції вагонів, через невивоз тепловозом вантажоодержувача. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, у відповідності до Правил складання актів. Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами, (п.14 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства").
Отже, судом першої інстанції приймаючи рішення, повно та всебічно досліджено всі обставини справи, надані докази сторонами, внаслідок чого суд дійшов вірного висновку та правильно застосував норми матеріального права.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі 908/1923/19 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019 року. Розгляд скарги призначено у судове засідання на 20.01.2019 на 12:00год.
20.01.2020р. в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Як вірно встановлено Господарським судом Запорізької області, що 19.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", укладений договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365, далі Договір 1, предметом якого згідно п. 1.1. є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном Перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.3. Договору 1 визначено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Згідно із п. 12.1. Договору 1 він вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.
30.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", далі Залізниця, та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", далі Власник колії, був укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889, далі Договір 2.
Вказаний Договір 2 укладений з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016, протоколом узгодження розбіжностей від 16.12.2016.
До Договору 2 між сторонами буди підписані наступні додаткові угоди: № 1 від 01.09.2017, № 2 від 16.03.2018, № 3 від 20.08.2018, № 4 від 14.12.2018.
Відповідно до п. 1 Договору 2 (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку «А» і стрілкою № 172 до парку «Б» і яка обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під'їзної колії є сигнальні знаки «Межа під'їзної колії», які встановлені проти вхідного світлофора «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора «НБ» парку «Б» станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання № 172.
Згідно із п. 6 Договору 2 (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку «А» станції Запоріжжя-Ліве;
- на сортувально-відправні колії парку «Б» станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку «Б» повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку «А», на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку «Б» станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.
Пунктом 14 Договору 2 (з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що Власник колії сплачує Залізниці плату:
-за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ».
Додатковою угодою № 4 від 14.12.2018 до Договору 2 сторони узгодили в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінити слова «Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на «акціонерне товариство «Українська залізниця».
Умовами п. 20 Договору 2 сторони дійшли згоди про те, що з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 21 Договору 2 (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 до 31 грудня 2021 включно.
Позивач в позові вказує, що в лютому 2019 року за перевізними накладними № 46142709, № 46142683, № 46142717, № 46142691 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. При цьому зазначає, що на шляху прямування, враховуючи повідомлення начальника станції Запоріжжя-Ліве від 19.02.2019 о 08 год. 00 хв., вагони були затримані: наказом № 27 від 19.02.2019 о 08 год. 15 хв. з вантажем на своїх вісях, що перевозяться у поїзді № 2724 на станції Запоріжжя ІІ Придніпровської залізниці у зв'язку із неприйняттям їх вантажовласником ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на станції призначення Запоріжжя-Ліве.
За даним фактом станцією затримки вагонів Запоріжжя ІІ у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту, був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 4 від 19.02.2019. Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2724, індекс поїзда 4677-014-4600, станція призначення повідомила відповідача про затримку вагонів 19.02.2019 о 08 год. 15 хв. Згідно з актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 4 від 19.02.2019 затримані вагони, що прибули поїздом № 2724, індекс поїзда 4677-014-4600, відправлені за наказом про відновлення руху № 41 від 27.02.2019. Разом з тим вказує, що 21.02.2019 о 12 год. 26 хв. позивачем надано наказ № 2040 про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру у порядку, передбаченому п.п. 2.2. р. 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, та повідомлено представників ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь». Спірний вантаж було затримано на шляху свого прямування через зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення Запоріжжя-Ліве у зв'язку із несвоєчасним забиранням ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (вантажоодержувачем) на свою під'їзну колію вантажу, який вже прибув на його адресу. За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 № 03039117, 03039119, 03039120, 03039123, 03039124, 04039126, 04039127, 04039129, 05039133, 09039154, 11039161, 13039167, 12039166 в розмірі 219844,10 грн., збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 01039036 від 01.03.2019 в сумі 668742,24 грн. Вказує, що відмова відповідача здійснити плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зазначених сумах і стала причиною спору.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв'язку з нарахуванням позивачем відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час простою вагонів відповідача на підходах до станції призначення через неможливість приймання їх вантажовласником у зв'язку з накопиченням вагонів на станції призначення в адресу відповідача.
Згідно зі ст. 3, ч. 1 ст. 8 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.
Відповідно до абз. 1, 4 п. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно з абз. 1 п. 2.1, п. 2.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів.
Пунктами 6, 9 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) встановлено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве;
- на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
З під'їзної колії вагони повертаються: порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін; інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну з колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.
Приймання вагонів залізницею здійснюється на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.
Відповідно до положень абз. 1, 2 п. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендованої ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно з п. 17 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами) внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, встановленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 №644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 864/5085.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Матеріали справи свідчать, що в лютому 2019 року за перевізними документами - накладними за перевізними накладними № 46142709, № 46142683, № 46142717, № 46142691 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
Однак наказом № 27 від 19.02.2019 о 08 год. 15 хв. на шляху прямування були затримані вагони з вантажем, що перевозяться в поїзді № 2724 на станції Запоріжжя ІІ Придніпровської залізниці у зв'язку із неприйняттям їх вантажовласником ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на станції призначення Запоріжжя-Ліве.
З матеріалів справи вбачається, що неможливість приймання вагонів, що перевозяться в поїзді № 2724, індекс поїзда 4677-014-4600, викликана накопиченням великої кількості вагонів на адресу відповідача на станції призначення Запоріжжя-Ліве, що призвело до зайнятості колій для прийняття вагонів.
Про зайнятість приймально-відправних колій станції Запоріжжя-Ліве вантажем, що прибув на адресу відповідача, свідчать складені станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці акти загальної форми ГУ-23, а саме:
- акт № 1903 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 32 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 01:00) (1 вагон);
- акт № 1902 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 32 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 01:00) (6 вагонів);
- акт № 1900 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 32 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 01:00) (2 вагона);
- акт № 1901 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 32 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 01:00) (1 вагон);
- акт № 1910 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 27 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 04:00) (53 вагони);
- акт № 1904 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 32 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 01:00) (32 вагони);
- акт № 1915 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 05:40) (1 вагон);
- акт № 1914 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 05:40) (40 вагонів);
- акт № 1916 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 05:40) (1 вагон);
- акт № 1917 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 05:40) (1 вагон);
- акт № 1936 від 18.02.2019, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 35 колії парку Б з причини невивезення локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки 18.02.19 о 13:40) (43 вагони).
Таким чином вказаними актами підтверджується зайнятість іншими вагонами колій № 27, 32, 35, 36 парку Б.
Також в матеріалах справи містяться акти загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки вищевказаних вагонів на станції призначення, а саме:
- акт № 1955 від 19.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1900 від 18.02.2019 відбулось 19.02.2019 о 15:20;
- акт № 1956 від 19.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1901 від 18.02.2019 відбулось 19.02.2019 о 15:20;
- акт № 1957 від 19.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1902 від 18.02.2019 відбулось 19.02.2019 о 15:20;
- акт № 1958 від 19.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1903 від 18.02.2019 відбулось 19.02.2019 о 15:20;
- акт № 1954 від 19.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1904 від 18.02.2019 відбулось 19.02.2019 о 15:20;
- акт № 1913 від 18.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1910 від 18.02.2019 відбулось 18.02.2019 о 07:00;
- акт № 2005 від 20.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1915 від 18.02.2019 відбулось 20.02.2019 о 15:35;
- акт № 2004 від 20.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1914 від 18.02.2019 відбулось 20.02.2019 о 15:35;
- акт № 2006 від 20.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1916 від 18.02.2019 відбулось 20.02.2019 о 15:35;
- акт № 2007 від 20.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1917 від 18.02.2019 відбулось 20.02.2019 о 15:35;
- акт № 1963 від 19.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1936 від 18.02.2019 відбулось 19.02.2019 о 18:00;
- акт № 1944 від 18.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1942 від 18.02.2019 відбулось 18.02.2019 о 23:50;
- акт № 1942 від 18.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів відбулось 18.02.2019 о 20:40.
Порядок видачі вантажів залізницею одержувачу врегульований положеннями Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, далі - Правила видачі вантажу.
Умовами п. п. 1, 2 Правил видачі вантажів визначено, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за № 165/3458).
Матеріали справи свідчать, що відповідача (вантажоодержувача) було повідомлено 19.02.2019 о 14 год. 10 хв. про прибуття вагонів на станцію Запоріжжя ІІ, що підтверджено повідомленням про затримку вагонів (том 1, а.с. 61 на звороті).
Умовами п. 46 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Разом з тим, згідно із п. 32 Правил видачі вантажів одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти із станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів передбачені Правилами зберігання вантажів. Для вивозу вантажу із станції одержувач зобов'язаний пред'явити накладну. Якщо вивезення вантажу провадиться після закінчення терміну безкоштовного зберігання, то одержувач зобов'язаний пред'явити представнику станції, який видає вантаж, квитанцію про сплату збору за зберігання вантажу.
Втім, вантаж, що прибув на станцію Запоріжжя ІІ був затриманий та не був своєчасно забраний відповідачем, внаслідок чого вагони з вантажем простоювали на коліях вказаної станції залізниці.
За фактом затримки на колії станції Запоріжжя ІІ у зв'язку з простоюванням вказаних вагонів залізницею у відповідності до вимог Правил користування вагонами і контейнерами були складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, на підставі яких в подальшому були складені відомості плати за користування вагонами, за якими відповідачу нарахована плата за користування вагонами в загальній сумі 219 844,10 грн.
Стаття 129 Статуту залізниць України встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
Виходячи з положень п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.
В матеріалах справи містяться складені станцією Запоріжжя ІІ акти загальної форми ГУ-23 про початок затримки, а саме: № 997, 998, 999, 996 від 19.02.2019 (т.1 а.с. 64-65) та про закінчення затримки № 1001, 1000, 1003, 1002 від 27.02.2019 (т.1 а.с. 66-67), підписані працівниками станції.
Як зазначалося вище, відповідач був належним чином повідомлений про час прибуття вантажу, що підтверджується наявними у справі доказами, однак всупереч вимог п. 46 Статуту залізниць України, п. 32 Правил видачі вантажів та умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії не вжив заходів, спрямованих на усунення обставин, які викликали затримку вагонів з вантажем (звільнення прийомо-здавальних колій на станції призначення Запоріжжя-Ліве), що призвело до їх простоювання на станції Дніпробуд-ІІ та нарахування за час затримки зборів у вигляді плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 (далі - Правила зберігання вантажів), передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Відповідно до пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки. За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Пунктом 36 Статуту залізниць України передбачено, що в разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру. Начальник залізниці, уповноважені ним керівники організацій, що входять до складу залізниці, відповідно до Правил мають право на укладення договорів про збереження вантажів на складах станцій або у вагонах.
21.02.2019 головним інженером ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" ОСОБА_3 був виданий наказ №2040 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача (затриманого з 08 год. 15 хв. 19.02.2019) до двократного з 21.02.2019 з посиланням на п. 36 Статуту залізниць України, з причини виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним забиранням вагонів по станції Запоріжжя - ІІ ПАТ "Запоріжсталь" (простоюють 52 завантажених вагони призначенням станція Запоріжжя-Ліве), про що повідомлено ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь".
На підтвердження повноважень головного інженера ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" ОСОБА_3 позивач надав довіреність від 29.10.2018 за реєстровим №2029. Дана довіреність видана в порядку передоручення повноважень директором регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Деркачуком О.М., які діяли за довіреністю від 26.10.2018 за реєстровим №4524, на підставі статуту АТ "Українська залізниця" та Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (т.3 а.с. 28)
Даною довіреністю ОСОБА_3 уповноважений здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю підрозділу відповідно до планів, затверджених довірителем, діяти від імені довірителя, представляти інтереси довірителя, в тому числі філії, її структурних підрозділів з правом підписання заяв, форм, довідок, з приводу будь-яких питань, що пов'язані із представництвом інтересів довірителя стосовно діяльності філії, її структурних підрозділів. Вказана довіреність дійсна до 02.08.2019 включно.
Повноваження директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Кужавського М.С. та першого заступника директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Декарчука О.М., у свою чергу, підтверджуються довіреністю від 26.10.2018 за реєстровим № 4524, яка видана головою правління ПАТ "Українська залізниця" Кравцовим Є.П. та членом правління Бужора О.Я. , строком дії до 02.08.2019 з правом передоручення (т.3 а.с.29-30).
Відповідно до п. 5.3 та пп. 18 п. 5.5 положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" директор філії діє на підставі довіреності, виданої товариством у порядку, передбаченому статутом товариства та цього положення. У довіреності визначаються межі та обсяг повноважень директора філії на виконання дій від імені товариства.
Директор філії на підставі довіреності та в межах своїх повноважень має право, в порядку передоручення та на підставі рішення правління товариства, видавати довіреності від імені товариства керівникам структурних підрозділів філії, що знаходяться у визначеному регіоні транспортної мережі філії, та іншим працівникам філії, з урахуванням вимог, встановлених цим положенням.
Відповідно до п. 14 довіреності від 26.10.2018 за реєстровим № 4524 Кужавський М.С. та Декарчук О.М. уповноважені видавати та підписувати від імені філії розпорядчі документи (накази) та затверджувати документи з питань, що стосуються діяльності філії, її структурних підрозділів, які є обов'язковими для всіх працівників філії, її структурних підрозділів, а також видавати та скасовувати в установленому порядку довіреності від імені довірителя працівникам філії, її структурних підрозділів, іншим особам у порядку передоручення.
Виходячи з цього, головний інженер ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" ОСОБА_3 був уповноважений видавати наказ від 21.02.2019 №2040 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 46 Статуту залізниць України вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Факт затримки вагонів з вантажем відповідача з його вини на станції Дніпробуд-ІІ понад час їх безкоштовного зберігання підтверджується актами загальної форми ГУ-23, в яких зазначений час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери.
Плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу розраховані позивачем відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг, що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356.
Розрахунок збору за термін, протягом якого застосовувалася подвійна ставка збору відповідно до п. 36 Статуту залізниць України, виконано згідно з Порядком розрахунку збору при зберіганні вантажів при застосуванні різних за значенням корегуючих коефіцієнтів до Збірника тарифів або різних за розміром ставок зборів від 28.09.2011 №МО-07/116 пропорційно загальної кількості годин, для яких нараховується збір.
Плата за користування вагонами нарахована позивачем за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 03039117, 03039119, 03039120, 03039123, 03039124, 04039126, 04039127, 04039129, 05039133, 09039154, 11039161, 13039167, 12039166 (т.1 а.с.71-95) в розмірі розмірі 219 844,10 грн з урахуванням ПДВ. Збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі нараховано позивачем на підставі накопичувальної картки ФДУ-92 № 01039036 в сумі 668 742,24 грн. урахуванням з ПДВ.
Представник відповідача підписав відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку з обмовкою про те, що поїзд залишено на підходах за ініціативою залізниці. ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під'їзну колію. Неприймання поїзду станцією Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час затримки поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає.
Відповідач не сплатив нараховану плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за час їх затримки.
Відмова відповідача здійснити плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зазначених сумах стала підставою для звернення позивача з даним позовом до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
Відповідно до статей 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" № 273/96-ВР від 04.07.1996 року законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
За змістом статті 5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Міністерство транспорту затверджує: Правила перевезення вантажів (далі - Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Умовами пунктів 2.1., 2.5. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, зареєстрованих Мін'юстом України 24.11.2000 року за № 875/5096, встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів.
За змістом положень частин 1, 2 статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до пункту 17 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 року № 644.
Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Матеріалами справи підтверджується, що в лютому 2019 року за перевізними накладними № 46142709, № 46142683, № 46142717, № 46142691 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
З матеріалів справи вбачається, що неможливість приймання вагонів, що перевозяться в поїзді №2724, індекс поїзда 4677-014-4600, викликана накопиченням великої кількості вагонів на адресу відповідача на станції призначення Запоріжжя-Ліве, що призвело до зайнятості колій для прийняття вагонів.
Наказом № 27 від 19.02.2019 о 08 год. 15 хв. на шляху прямування були затримані вагони з вантажем, що перевозяться в поїзді № 2724 на станції Запоріжжя ІІ Придніпровської залізниці у зв'язку із неприйняттям їх вантажовласником ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на станції призначення Запоріжжя-Ліве.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що затримка вагонів на підході до станції призначення, у зв'язку з якою позивачем нарахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, відбулася з вини відповідача, а саме: через неможливість приймання їх станцією призначення з причин накопичення вагонів, що прибули на адресу відповідача, та зайнятості прийомо-здавальних колій. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Також у вказаних актах зазначені номери залізничних накладних.
Апелянт не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду та вважає, що місцевий господарський суд дійшов до неправильного висновку про наявність у осіб, що підписали накази про затримку вагонів на підходах до станції призначення та про застосування ставки збору за зберігання вантажу в двократному розмірі повноважень на вчинення даних дій.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, що наказ № 27 від 19.02.2019р. про затримку поїзда підписані не уповноваженою особою (в.о. начальника ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" ОСОБА_1), оскільки відповідно до наказу від 01.02.2019 №НОК-84/ОС (т.3 а.с. 38) по особовому складу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на ОСОБА_1 з 04.02.2019 покладено виконання обов'язків начальника структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на період щорічної відпустки ОСОБА_2 , з увільненням від виконання обов'язків за основним місцем роботи. Відряджено ОСОБА_1 з 04.02.2019 до структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".
Повноваження директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавського М.С., яким видано цей наказ, підтверджуються довіреністю від 26.10.2018 за реєстровим №4524, яка видана головою правління ПАТ "Українська залізниця" Кравцовим Є.П. та членом правління Бужора О.Я. , строком дії до 02.08.2019.
Відповідно до пп. 12 п. 5.5 положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" директор філії на підставі довіреності та в межах своїх повноважень приймає рішення про відрядження в межах України та за кордон працівників філії та її структурних підрозділів.
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що ОСОБА_1 був уповноважений підписувати накази про затримку поїзда.
Щодо доводів апелянта про ненадання позивачем належних та допустимих доказів того, що ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" відмовлялося від прийняття вантажу, апеляційний господарський суд зазначає, що причиною затримки вантажу є неприйняття вагонів вантажовласником через відсутність технічної можливості (накопичення вагонів на станції призначення), що засвідчено у встановленому порядку актами форми ГУ-23 про початок затримки, а саме: № 997, 998, 999, 996 від 19.02.2019 (т.1 а.с. 64-65) та про закінчення затримки № 1001, 1000, 1003, 1002 від 27.02.2019 (т.1 а.с. 66-67), підписані працівниками станції.
Факт накопичення вагонів на станції призначення, зайнятість прийомо-здавальних колій підтверджена позивачем складеними актами форми ГУ-23 про початок затримки вагонів № 1903 від 18.02.2019; № 1902 від 18.02.2019; № 1900 від 18.02.2019; № 1901 від 18.02.2019; № 1910 від 18.02.2019; № 1904 від 18.02.2019;№ 1915 від 18.02.2019; № 1914 від 18.02.2019; № 1916 від 18.02.2019; № 1917 від 18.02.2019; № 1936 від 18.02.2019 та актами про закінчення затримки вищевказаних вагонів на станції призначення: № 1955 від 19.02.2019; № 1956 від 19.02.2019; № 1957 від 19.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1902 від 18.02.2019; № 1958 від 19.02.2019; № 1954 від 19.02.2019; № 1913 від 18.02.2019; № 2005 від 20.02.2019; № 2004 від 20.02.2019; № 2006 від 20.02.2019; № 2007 від 20.02.2019; № 1963 від 19.02.2019; № 1944 від 18.02.2019; № 1942 від 18.02.2019., а також письмовими поясненнями вих. № 467 від 09.08.2019 начальника станції Запоріжжя-Ліве Руденка А.В.
Вищевказаними актами спростовуються доводи апелянта про ненадання позивачем актів про закінчення затримки вагонів, а також актів загальної форми, на які є посилання у відомостях плати за користування вагонами і на підставі яких розрахована плата за користування вагонами.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що надані позивачем документи не підтверджують дійсну кількість поїздів, що простоювали після настання інтервального часу по станції Запоріжжя-Ліве та наявність підстав для затримання вагонів. Так, визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був своєчасно повідомлений позивачем про затримку поїзда, у зв'язку з чим відповідач мав можливість вжити заходів до усунення скупчення вагонів на підходах до станції Запоріжжя-Ліве.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.
Щодо доводів відповідача про те, що затримка прийому потягів відбувалася через неритмічну доставку їх залізницею на станцію призначення, суд зазначає, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору.
Як вказує позивач, у п. 2.6 Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "Запоріжсталь" і станції примикання Запоріжжя-Ліве Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" викладено порядок подавання і забирання вагонів на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь", яким визначено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних колій парку "А" та на одну з сортувально-відправних колій парку "Б". Тобто не передбачена зайнятість всіх 32 колій парків "А" та "Б" станції Запоріжжя-Ліве вагонами, які прибули на адресу ПАТ "Запоріжсталь", та простоюють в очікуванні подачі на під'їзну колію та які прийняті від ПАТ "Запоріжсталь" до перевезення. Залізниця не може займати всі наявні колії по станції вагонами з вантажем ПАТ "Запоріжсталь", оскільки даний факт може призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим.
У той же час, несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та пунктів 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть у разі, коли поставка вантажу не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Відповідач не довів суду відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявність підстав, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, для звільнення його як вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами.
Розрахунки плати за спірними відомостями плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 219844,10 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у вократному розмірі 668 742,24 грн. на загальну суму 888 586,34грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. При цьому, апеляційний господарський суд погоджується із викладеними у відзиві на апеляційну скаргу доводами позивача.
Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування судового рішення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно встановлені обставини справи, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, - 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019р. у справі №908/1923/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019р. у справі №908/1923/19 - залишити без змін.
Судові витрати у розмірі 19 993,19 грн., за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230)
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в строки, визначені статтею 288 ГПК.
Повний текст постанови складено та підписано 30.01.2020 року.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов