проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"30" січня 2020 р. Справа № 922/2467/19
Суддя Пуль О.А.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву фізичної особи - підприємця Гиренка Олександра Сергійовича про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М., у справі №922/2467/19 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Куп'янської міської ради, м. Куп'янськ, (вх. 3344 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2019, ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Присяжнюком О.О., повний текст якого складено 08.10.2019,
за позовом фізичної особи - підприємця Гиренка Олександра Сергійовича м. Куп'янськ,
до 1) Управління економіки Куп'янської міської ради, м.Куп'янськ,
2) фізичної особи - підприємця Бринцова Сергія Віталійовича, м.Куп'янськ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів - Виконавчого комітету Куп'янської міської ради, м.Куп'янськ,
про визнання недійсним договору
Позивач - фізична особа-підприємець Гиренко Олександр Сергійович, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним укладений між Управлінням економіки Куп'янської міської ради та фізичною особою - підприємцем Бринцовим Сергієм Віталійовичем договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07.06.2018 № 192.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2019 позов задоволено повністю, визнано недійсним укладений між Управлінням економіки Куп'янської міської ради (63701,Харківська область, м. Куп'янськ , пр-т Конститції,3, код 25850923) та фізичною особою - підприємцем Бринцовим Сергієм Віталійовичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07.06.2018 №192.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Виконавчий комітет Куп'янської міської ради - особа, яка не брала участі у справі і вважає, що місцевий господарський суд вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2019 у справі №922/2467/19 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця Гиренка Олександра Сергійовича.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019, для розгляду справи №922/2467/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 залишено без руху апеляційну скаргу Виконавчого комітету Куп'янської міської ради на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником у порушення приписів пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір". Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
25.11.2019 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019 у зв'язку із знаходженням на лікарняному судді Слободіна М.М. здійснено повторний розподіл судової справи №922/2467/19 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Куп'янської міської ради та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 16.12.2019.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2019, зокрема, залучено Виконавчий комітет Куп'янської міської ради до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; оголошено перерву у судовому засіданні до 27.01.2020.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2020 у зв'язку з відрядженням на навчання судді Терещенко О.І. здійснено повторний розподіл судової справи №922/2467/19 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М.
До початку судового засідання 27.01.2020 фізична особа - підприємець Гиренко О.С. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М., у справі №922/2467/19 на підставі п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись, зокрема, на наявність обставин, що, на думку заявника, свідчать про порушення порядку визначення складу суду для розгляду даної справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 визнано необґрунтованою заяву ФОП Гиренка О.С. (вх. № 714 від 27.01.2020) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М. у справі №922/2467/19. Зупинено провадження у справі №922/2467/19 для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, визначеному ст.39 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, для вирішення питання про відвід визначено суддю Пуль О.А.
Розглянувши заяву ФОП Гиренка О.С. про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М., суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено таке: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третя статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
За положеннями частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Надаючи оцінку доводам заявника, колегія суддів зазначає, що вони не містять належних і допустимих посилань, у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, з якими законодавець пов'язує можливість відводу судді (суддів) від розгляду справи. Проаналізувавши доводи заяви про відвід судді, слід відмітити, що вони зводяться до незгоди заявника з порядком визначення складу суду для розгляду даної справи.
Так, в обґрунтування наявності підстав для відводу суддям Східного апеляційного господарського суду Сіверіну В.І., Дучал Н.М., Слободіну М.М. у справі №922/2467/19 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, заявник посилається на порушення порядку визначення складу суду для розгляду даної справи, оскільки положеннями ГПК України не передбачено порядок визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, а також відсутній затверджений Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій з Радою Суддів України порядок (автоматизованого чи іншого) визначення складу суду для розгляду конкретної справ.
Однак вказані твердження заявника не узгоджуються зі змістом нормативно-правових актів, якими врегульовано питання визначення складу суду та підстави для відводу суддів.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи, здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до пп. 17.4 п. 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
02.03.2018 рішенням Ради суддів України №17 на виконання пункту 9 параграфу 2 Прикінцевих положень Розділу VІІ Перехідних положень Закону №2147-VIII від 03.10.2017 було внесено зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи і відповідності із цим Законом, виклавши Положення у новій редакції.
Однак, встановлено, що Положення про автоматизовану систему документообігу суду у затвердженій рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 редакції набирає чинності, зокрема, розділ VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" (на який посилається заявник), для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи - з наступного дня після такого підключення.
До підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи, в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду; повністю зберігаються повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, у тому числі щодо в частині затвердження засад використання автоматизованої системи документообігу суду.
Нормами цього Положеннями визначено, що модулем автоматизованого розподілу є централізований модуль, що забезпечує об'єктивний та неупереджений автоматизований розподіл судових справ у судах загальної юрисдикції між суддями з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження судових справ; об'єктивне та неупереджене визначення присяжних у судах загальної юрисдикції у порядку черговості, з урахуванням граничних меж їх зайнятості та в хронологічному порядку надходження судових справ.
Наказом Державної судової адміністрації України №339 від 02.07.2018 "Про затвердження Графіку підключення судів України до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем автоматизованої системи розподілу суду" затверджено такий Графік.
1 грудня 2018 року в газеті "Голос України" та на офіційному веб-порталі "Судова влада України" Державна судова адміністрація України оголосила про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Однак, рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 вирішено повернути Державній судовій адміністрації України проект Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему на доопрацювання.
На виконання вказаного рішення Державною судовою адміністрацією України 01.03.2019 було опубліковано оголошення в газеті "Голос України" про відкликання оголошення опублікованого 01.12.2018 №229 (6984) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
На даний час в Східному апеляційному господарському суді не запроваджено функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; суд не підключено до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем автоматизованої системи розподілу суду.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що порядок автоматизованого розподілу судових справ в Східному апеляційному господарському суді здійснюється у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016), як це передбачено законодавством, та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Східного апеляційного господарського суду №3 від 15.02.2019, які були прийняті з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями) у відповідність із нормами процесуального законодавства, і діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з пунктом 2.3.2 Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом, зокрема, автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Відповідно до пункту 2.3.23 Положення, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).
Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.
У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії.
У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Згідно з підпунктом 2.3.31 Положення результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Відповідно до пункту 2.3.49 положення повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.
Згідно з пунктом 2.3.50 Положення у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи.
Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 13), що автоматично створюється автоматизованою системою. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку повторного автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація щодо визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів; підстави проведення повторного автоматизованого розподілу; версія автоматизованої системи; час закінчення повторного автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу.
Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою (п. 2.3.53 Положення).
Враховуючи норми Положення, судді не мають відношення до процедури здійснення розподілу судових справ і не наділені жодними засобами впливу на процес їх розподілу.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ в апеляційному суді, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини з даного питання зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі №К2/107-12/13, в ухвалах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/2441/15, від 15.05.2018 у справі № 904/1237/17 тощо.
Таким чином, будь-які зауваження учасників процесу щодо процедури автоматизованого розподілу конкретної судової справи та/або щодо сформованого за наслідками її проведення звіту не можуть слугувати самостійною підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів у неупередженості чи об'єктивності судді, за умови відсутності у заявника доказів на користь протилежного (Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №800/459/17).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що для розгляду цієї справи правильно сформовано судову колегію, з огляду на таке.
15.02.2019 рішенням зборів суддів Східного апеляційного господарського суду №3 затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді.
Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді (далі - Засади) вводяться з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями) у відповідність із нормами процесуального законодавства, і діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (п.1 Засад).
Згідно з пунктом 2 цих Засад у Східному апеляційному господарському суді діють три судові палати (перша, друга та третя), які мають основний склад постійних колегій з резервними суддями, а саме: до складу судової колегії №2 першої судової палати входять суддя Сіверін В.І., Слободін М.М., Терещенко О.І. (основний склад), а також визначено резервних суддів: суддя Дучал Н.М., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.
Рішенням № 8 зборів суддів Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2019 внесено зміни до пункту 2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів №3 від 15.02.2019 (з урахуванням змін, внесених рішеннями №5 від 21.05.2019, №6 від 08.07.2019, №7 від 09.10.2019), викладено підрозділ «Перша судова палата» у новій редакції. Зокрема, визначено резервний склад судової колегії №2 першої судової палати: суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М., суддя Склярук О.І.
Таке формування складу постійних колегій та визначення резервних суддів передбачено частинами 3, 10 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду; для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
Згідно з положеннями абз. 2 пункту 5.6 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді, затверджених рішеннями зборів суддів №3 від 15.02.2019 року (в редакції від 24.12.2019), заміна резервним суддею судді - учасника судової колегії суддів, який через відсутність (відпустка, відрядження, тощо) на дату призначеного судового засідання не зможе взяти участь у розгляді справи/заяви, здійснюється за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду на підставі доповідної записки судді-доповідача за 2 робочих дні до призначеної дати слухання.
Слід зазначити, що кожного дня в суді формується табель обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду, в якому відображаються відомості, зокрема, щодо знаходження суддів на лікарняному або у відпустці. Відповідні відомості на підставі табелю обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду автоматично вносяться уповноваженою особою апарату суду до системи, яка провадить автоматизований розподіл судових справ.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою апеляційного господарського суду від 16.12.2019 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Дучал Н.М.) оголошено перерву в судовому засіданні до 27.01.2020.
Водночас, відповідно до наказу Голови Східного апеляційного господарського суду №03-к від 17.01.2020 року "Про направлення суддів для проходження підготовки", суддю Терещенко О.І., яка входить до складу колегії суддів, направлено у місто Київ до Національної школи суддів України для участі у підготовці суддів апеляційних господарських судів терміном на 6 календарних днів з 26 по 31 січня 2020 року.
На підставі абз. 2 частини 10 статті 32 ГПК України розпорядженням керівника апарату суду від 23.01.2020 № 922/2467/19 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №922/2467/19, яке долучено до матеріалів справи.
Зміст вказаного розпорядження свідчить про те, що обґрунтуванням призначення проведення повторного автоматичного розподілу справи є доповідна записка судді-доповідача Сіверіна В.І. у зв'язку з відрядженням на навчання судді Терещенко О.І., яка входить до складу колегії суддів.
Таким чином, оскільки про перебування на день судового засідання (27.01.2020) судді Терещенко О.І. у відрядженні було відомо ще, станом на 17.01.2020, з наказу голови суду, то заміна 23.01.2020 судді Терещенко О.І. шляхом проведення повторного автоматичного розподілу справи (за наслідками якого до складу суду у даній справі було включено суддю Слободіна М.М.) була здійснена у відповідності до абз. 2 пункту 5.6 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді - тобто 23.01.2020, а доводи заявника в цій частині не знайшли свого підтвердження.
З огляду на те, що на момент автоматизованого розподілу справи №922/2758/19 Рішенням зборів суддів Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2019 № 3 було затверджено Засади (з урахуванням змін та доповнень), якими визначено персональний склад постійних колегій суддів та резервних суддів, враховуючи, що суддя Слободін М.М. входить до основного складу постійно-діючої колегії, до якої входить суддя-доповідач (головуючий суддя), визначений у даній справі Сіверін В.І., то у відповідності до пункту 2.3.23 автоматизованою системою визначено склад колегії з числа суддів основного складу.
Відтак, суд відхиляє викладені у заяві доводи про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М., оскільки заявником на доведено наявність обставин щодо порушення порядку визначення складу суду для розгляду справи (пункт 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України), та із матеріалів справи таких порушень не вбачається.
Будь-яких інших доказів упередженості колегії суддів для цілей відводу заявником не надано.
Окрім того, безпідставними є посилання заявника на те, що апеляційним господарським судом надаються переваги стороні відповідача, з огляду на вчинення судом процесуальних дій щодо залучення Виконавчого комітету Куп'янської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Як вже було зазначено, до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2019 від Виконавчого комітету Куп'янської міської ради, який не був учасником справи при її розгляді судом першої інстанції, та обґрунтовуючи підстави звернення з даною скаргою зазначив про те, що місцевий господарський суд вирішив питання про його права, інтереси та обов'язки як організатора пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування та організатора проведення конкурсу з переведення пасажирів на міських автобусних маршрутах.
Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Такий висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №911/2635/17 від 11.07.2018.
З урахуванням вищевикладених обставин, доводи заявника про те, що процесуальна можливість залучення до участі у справі третьої особи повністю виключена для господарського суду апеляційної інстанції є необґрунтованими, а тому й твердження заявника про надання переваг стороні відповідача у зв'язку із залученням Виконавчого комітету Куп'янської міської ради є безпідставним.
Доказів, які б вказували на будь-яку (пряму чи побічну) заінтересованість колегії суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М., у результатах розгляду даної справи матеріали справи не містять.
Такі факти суду невідомі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з приписів статей 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на те, що вмотивованих фактів та підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, заявником не наведено, а із матеріалів справи таких не вбачається, заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М., задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись статями 35, 38-39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Гиренка Олександра Сергійовича про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М. у справі №922/2467/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Пуль