Постанова від 29.01.2020 по справі 910/12553/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. Справа№ 910/12553/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Яковлєва М.Л.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро», скаржник, заявник)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2019

у справі №910/12553/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтика» (далі - ТОВ «Балтика», позивач)

до 1) АТ «Банк Кредит Дніпро»

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича (далі - приватний нотаріус Падалко Р.О.)

про визнання відсутнім права власності, скасування запису про державну реєстрацію та рішення про державну реєстрацію №31690948 від 03.10.2016

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 29.01.2020

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.10.2016 порушено провадження у справі №905/2746/16 про банкрутство ТОВ «Балтика».

20.09.2018 ТОВ «Балтика» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ «Банк Кредит Дніпро» та приватного нотаріуса Падалки Р.О. про визнання відсутнім права власності, скасування запису про державну реєстрацію та рішення про державну реєстрацію №31690948 від 03.10.2016.

Постановою Господарського суду Донецької області від 28.08.2019 у справі №905/2746/16 ТОВ «Балтика» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Представником позивача під час розгляду справи №910/12553/18 заявлено клопотання про передачу матеріалів вказаної справи до Господарського суду Донецької області, в провадженні якого перебуває справа №905/2746/16 про банкрутство ТОВ «Балтика».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 матеріали справи №910/12553/18 передано за підсудністю відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства до Господарського суду Донецької області в межах справи №905/2746/16 про банкрутство ТОВ «Балтика».

Вказана ухвала мотивована тим, що у провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа про банкрутство ТОВ «Балтитка», провадження по якій порушено 05.10.2016, а відтак суд дійшов висновку про можливість передачі матеріалів справи на підставі ч. 2 ст. 7 КзПБ.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, 17.12.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 28.11.2019 та прийняти рішення, яким в задоволенні клопотання представника позивача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області відмовити.

Ключовим аргументом апеляційної скарги є те, що вимоги ст. 7 КзПБ не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки:

- ТОВ «Балтика» є не відповідачем, а позивачем у справі;

- спір виник не з приводу майна, що належить боржнику, а з приводу протиправних дій нотаріуса.

В силу положень п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду відноситься до переліку процесуальних документів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції зазначає про наявність колізії між п. 17 ч. 1, ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 273 ГПК в частині застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) та частинами 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ.

Відповідно до названих частин положень КзПБ Закон про банкрутство втрачає силу з моменту введення в дію КзПБ. КзПБ набрав чинності з 21.10.2019.

У зв'язку з чим апеляційний господарський суд усуває колізію шляхом застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) нового акту - КзПБ.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 апеляційна скарга АТ «Банк Кредит Дніпро» передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Зубець Л.П., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2020 колегією суддів у зазначеному складі відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 29.01.2020.

Розпорядженням керівника апарату від 27.01.2020 у зв'язку з участю судді Зубець Л.П. у підготовці суддів для підтримання кваліфікації з 27.01.2020 по 31.01.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020 для розгляду справи №910/125523/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Яковлєв М.Л., Доманська М.Л.

Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 апеляційна скарга прийнята до провадження зазначеною колегією суддів.

Учасники апеляційного провадження не скористалися правом, визначеним ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України про банкрутство, а тепер КзПБ.

Тобто законодавець вказав, що в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії. Як було зазначено вище, Закон про банкрутство втратив чинність з моменту введення в дію КзПБ - 21.10.2019. Відтак, саме КзПБ передбачає особливості розгляду справ про банкрутство.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з п. 4 прикінцевих та перехідних положень якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 7 КзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Крім того, частиною 3 цієї ж статті встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Аналіз вказаних положень КзПБ дає підстави для висновку про те, що справи, провадження у яких відкрито у відокремленому позовному провадженні, та стороною в яких є боржник, перебувають в особливому правовому режимі. Апеляційний господарський суд враховує правову позицію Великої палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, відповідно до якої розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відтак, враховуючи приписи ч. 2 ст. 7 КзПБ, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про передачу матеріалів справи до Господарського суду Донецької області для розгляду тим складом суду, у якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Балтика».

Твердження скаржника про те, що норми ст. 7 КзПБ не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки боржник має статус позивача, а не відповідача, спростовуються наведеними вище правовими нормами, відповідно до яких правовий статус боржника у справі не є вирішальною умовою при передачі матеріалів справи в порядку ст. 7 КзПБ.

Також відхиляються доводи заявника про те, що спір у даній справі виник не з приводу майна боржника, а з приводу протиправних дій нотаріуса, оскільки зі змісту позовних вимог вбачається, що скасування виконавчого напису нотаріуса є похідною вимогою по відношенню до вимоги про визнання відсутнім у відповідача права власності на нерухоме майно, яке належало позивачу - боржнику.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що майно боржника - це не тільки майно, яке належить боржнику як річ. До поняття майна також включаються майнові: права, обов'язки, інтереси та очікування.

Крім того, результат вирішення спору у справі може вплинути на розмір ліквідаційної маси боржника, що в свою чергу додатково свідчить про те, що спір у даній справі носить майновий характер.

Судова колегія також зауважує, що законодавець визначив два критерії, якими суди повинні керуватися при визначенні порядку розгляду таких справ: майновий критерій, тобто спір має бути з приводу майна боржника, та суб'єктний критерій, тобто боржник має бути стороною у цих спорах. Саме ці критерії повинні враховуватися судом під час вирішення питання щодо підсудності справи. При цьому відповідні справи повинні передаватися до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, незалежно від предметної та суб'єктної юрисдикцій судів, які їх розглядають (господарські, адміністративні чи цивільні).

За таких обставин, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін як така, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, та апеляційний господарський суд на підставі ст. 276 ГПК України приймає рішення про залишення апеляційної скарги АТ «Банк Кредит Дніпро» без задоволення.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника - АТ «Банк Кредит Дніпро».

Керуючись ст. 2, 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №910/12553/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №910/12553/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/12553/18 передати за підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду тим складом суду, у якого перебуває справа №905/2746/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтика».

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді М.Л. Яковлєв

М.Л. Доманська

Повний текст складено 30.01.2020

Попередній документ
87243938
Наступний документ
87243940
Інформація про рішення:
№ рішення: 87243939
№ справи: 910/12553/18
Дата рішення: 29.01.2020
Дата публікації: 31.01.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори
Розклад засідань:
29.01.2020 15:30 Північний апеляційний господарський суд