Справа № 558/883/19
номер провадження 2/558/38/20
27 січня 2020 року смт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Махацького Ю.М., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Панчини П.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
12 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у шлюбі, що був зареєстрований 15 липня 2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Демидівського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 17. З відповідачем мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем ОСОБА_2 спільно не проживають. Їхня дочка ОСОБА_4 проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні. З ними також проживає та перебуває на її утриманні її неповнолітній син ОСОБА_5 . Відповідач фінансової чи будь-якої іншої допомоги на утримання їхньої спільної дитини не надає. Дочка є ученицею Боремельської школи-колегіуму та займається у народному художньому колективі ансамблі спортивного бального танцю «Ритм» Палацу учнівської молоді м. Луцька, що потребує додаткових витрат на її навчання. Вона є приватним підприємцем, проте отримувані нею доходи є нерегулярними та не дають можливості забезпечувати дитину усім необхідним. Їй відомо, що відповідач працює в ВРК «Боремель Хіллс» с. Боремель, отримує заробітну плату, інших утриманців не має, а тому може надавати допомогу на утримання дитини. Крім цього, у власності відповідач має три земельні ділянки, які він передав в оренду ФГ «Добробут» та щорічно отримує орендну плату в розмірі 9450,00 гривень.
З вказаних підстав у позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою та до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати просила покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних у позовній заяві. Крім цього пояснила, що тричі на тиждень вона відвозить дочку ОСОБА_4 в м. Луцьк, де дочка займається у народному художньому колективі ансамблі спортивного бального танцю «Ритм» Палацу учнівської молоді м. Луцька. Проте, за відсутності коштів, участі у додаткових заняттях з танцю та конкурсах дочка не бере.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Панчина П.Є. в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнали частково. Відповідач погодився сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, посилаючись на те, що він не має постійного місця роботи, працює на підставі договору підряду, його дохід на місяць становить триста гривень. Оскільки його дохід є незначним, отримувану ним орендну плату він використовує для забезпечення своїх потреб, оплати комунальних послуг.
Відповідач ОСОБА_2 пояснив також, що коли він проживав разом з позивачем та їхньою дочкою, то дочка дійсно двічі на тиждень їздила в м. Луцьк, де займалася у народному художньому колективі ансамблі спортивного бального танцю «Ритм». Вартість однієї поїздки та навчання становила приблизно 300-400 гривень.
У стягненні з нього судових витрат на користь позивача просив відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Панчина П.Є. пояснив, що відповідач погоджується сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, оскільки він не має постійного місця роботи, працює на підставі договорів про надання послуг, що укладені з ФОП ОСОБА_7 , і його дохід за цей період станови 5100 гривень. Тому сплачувати аліменти у розмірі, про який просить позивач, не має змоги, оскільки йому також потрібно оплачувати комунальні послуги та необхідні певні кошти на забезпечення його мінімальних потреб.
У стягненні з відповідача судових витрат в розмірі 1300 гривень представник відповідача просив відмовити, посилаючись на те, що, на його думку, вимога про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги є недоведеною. Оскільки розмір витрат має бути співмірним із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання певних робіт, обсягом наданих послуг.
Суд, заслухавши сторони, їх представників, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не встановлено.
В ході розгляду справи сторони заяв чи клопотань до суду не подавали.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9) встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком вказаний ОСОБА_2 , а матір'ю ОСОБА_1 .
Отже, сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні сторони підтвердили, що їх дочка проживає з матір'ю (позивачем по справі).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
В силу вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
П. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” передбачає, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Таким чином, аліменти з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 за її вибором на утримання дитини в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , що на час розгляду справи становить 1109,00 гривень.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, проте не має постійного місця роботи, працює на підставі договорів про надання послуг, вартість виконуваних ним робіт становить 300 гривень, інших неповнолітніх чи непрацездатних осіб на утриманні не має.
Крім того, встановлено, що між відповідачем ОСОБА_2 та ФГ «Добробут» укладено договори оренди трьох земельних часток (паїв) і розмір отримуваної ним орендної плати за земельну частку (пай) становить 9450 гривень на рік (а.с. 13).
При визначені розміру аліментів, суд враховує також те, що дитина сторін по справі - ОСОБА_3 займається у народному художньому колективі ансамблі спортивного бального танцю «Ритм» Палацу учнівської молоді м. Луцька (а.с. 11), що потребує витрат на її навчання, фізичний та духовний розвиток. Суд також бере до уваги те, що позивач ОСОБА_1 на утриманні має, окрім ОСОБА_3 , ще одну неповнолітню дитину, залишила спільне з відповідачем місце проживання та проживає у найманому житловому приміщенні.
Вказані обставини під час розгляду справи були визнані відповідачем, а тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, оскільки сумнівів у достовірності таких обставин немає.
Крім того, суд враховує стан здоров'я дитини та відповідача, які є здоровими та не потребують лікування.
За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500,00 гривень щомісячно, починаючи з 12 грудня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
З урахуванням думки відповідача ОСОБА_2 , при визначенні розміру аліментів, суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача у твердій грошовій сумі, але в розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд вважає, що зазначений вище розмір аліментів, не буде вважатися завищеним в нинішніх умовах проживання та не створить відповідачеві додаткових труднощів матеріального характеру.
Ч. 1 ст. 191 СК України визначає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
В решті вимог позивача слід відмовити.
Ч. 1 ст. 133 ЦПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Із досліджених в судовому засіданні довідки № 292 від 6 грудня 2019 року (а.с. 16), квитанції № 65 від 6 грудня 2019 року (а.с. 17), встановлено, що за надання професійної правничої допомоги позивачем ОСОБА_1 понесено витрати в розмірі 1300,00 гривень.
За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК Україн, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням того, що у розмір таких витрат включено витрати на надання консультацій з питання розірвання шлюбу, що не було предметом розгляду судом.
З цих підстав, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на надання правничої допомоги в розмірі 800,00 гривень.
Крім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у зв?язку з розглядом цієї справи в розмірі 768,40 гривень (що був чинним на час звернення позивача до суду з позовною заявою), з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року щодо встановленого мінімального розміру судового збору за подання до суду позовів майнового характеру та того, що на час подання до суду позовної заяви про стягненння аліментів позивач ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору.
Підстав для звільнення відповідача ОСОБА_2 від сплати судового збору не встановлено.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
У позовній заяві, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на положення ст.ст.180-182, 184 СК України.
Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обгрунтованим.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України ст.ст. 141, 258, 259, 265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 грудня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
В решті вимог позивача - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на надання правничої допомоги в розмірі 800,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.С. Феха.
Повний текст рішення складено 28 січня 2020 року.