Справа № 931/701/19
Провадження № 2/931/8/20
16 січня 2020 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,
за участю: секретаря - Гупалик А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Банк Форвард", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса,
20.09.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до акціонерного товариства "Банк Форвард", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що виконавчим написом №1588 від 29 липня 2019 року приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович стягнув із нього на користь акціонерного товариства «Банк Форвар» заборгованість за кредитним договором в розмірі 45591,12 грн.
Вказаний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.
При вчиненні оспорюваної нотаріальної дії нотаріус посилається на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172 в редакції від 10.12.2014 р. на підставі постанови КМУ №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Постановою №662 були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ №1172. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2015 року було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису постанова від 22.02.2017 року набрала законної сили та нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі постанови №662.
01.11.2017 року Вищим адміністративним судом України вищезазначену постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було залишено без змін.
Тобто, в момент вчинення виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, був визнаний незаконним та нечинним за рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, що набрало законної сили, тобто, законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі не існувало.
Відтак, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував того, що законодавство України не допускає такого способу позасудового врегулювання спорів.
Крім того, відповідно до виконавчого напису №1588 від 29 липня 2019 року строк, за який стягнуто заборгованість, становить понад 3 роки, що суперечить нормі ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича від 29 липня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за номером 1588, таким, що не підлягає виконанню.
Позивач через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить суд проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, від нього надійшов відзив на позовну заяву, який він мотивував тим, що між банком і позивачем був укладений Договір про надання та використання платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 4.18. Умов по карткам погашення заборгованості повинне бути здійснене клієнтом в строк, зазначений в заключному рахунку-виписці. Днем виставлення банком клієнту заключного рахунку-виписки є день його формування і направлення клієнту.
09.02.2018 року банк направив позивачу заключний рахунок-виписку із вимогою погасити заборгованість за договором про картку в сумі 44741,12 грн.
Проте, в порушення цих умов договору заборгованості в сумі 44 741,12 грн клієнтом не погашена, що підтверджується випискою по рахунку клієнта, яка надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису.
У оспорюваному виконавчому написі зазначено, що строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 03.01.2018 року по 09.03.2018 року. Загальна сума заборгованості становить 44 741,12 грн.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, додаються: а) оригінал кредитного договору б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
АТ «Банк Форвард» на момент звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису надало всі передбачені законом документи (оригінал кредитного договору, розрахунок заборгованості, виписки по особовим рахункам, вимогу про усунення порушень).
Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Просить у задоволенні позову відмовити.
Третя особа приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк В.С. у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Згідно із ч.1 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 10.06.2013 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Банк Руский Стандар" із підписаною ним заявою № 106950070, яка в п. 1 містить пропозицію (оферту) про укладення договору про надання та використання платіжної картки. Банк 10.06.2013 р. акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в заяві клієнта, і уклав з клієнтом договір шляхом здійснення дій, які відповідно до п. 2.1 заяви вважаються акцептом оферти клієнта, а саме, відкрив клієнту поточний рахунок та випустив на ім'я клієнта платіжну картку (далі - картка) (а.с. 69-72).
Укладення даного договору сторонами не оспорюється.
У зв'язку із невиконанням позивачем своїх зобов'язань із повернення кредиту та сплати відсотків і комісії, відповідач - акціонерне товариство "Банк Форвард" (який є правонаступником ПАТ "Банк Руский Стандарт") 10.07.2019 року звернувся до приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка В.С. про вчинення виконавчого напису (а.с. 65-66).
29.07.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. був вчинений виконавчий напис за №1588 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № 106950070 від 10.06.2013 р., укладеним між ПАТ "Банк Руский Стандарт", правонаступником якого є АТ "Банк Форвард", в сумі 44741 грн. 12 коп., яка складається із заборгованості за кредитом- 44304,01 грн та заборгованості за процентами та комісіями в сумі 437,11 грн. Крім того, згідно із виконавчим написом до стягнення з ОСОБА_1 підлягає 850 грн. плати нотаріусу за вчинення виконавчого напису (а.с. 47).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. від 27.08.2019 р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису (а.с. 8).
Матеріали справи свідчать, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем на підтвердження наявності заборгованості було подано наступні документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статут АТ "Банк Форвард", довіреність на представництво інтересів банку гр. ОСОБА_2 , заява про вчинення виконавчого напису, виписка з рахунку, відкритого в банку на ім'я ОСОБА_1 , про заборгованість за договором№ 106950070 від 10.06.2013 р. за період з 03.01.2018 по 09.03.2018 в сумі 44741 грн. 12 коп., яка складається із заборгованості за кредитом- 44304,01 грн, 437,11 грн. - заборгованість за процентами та комісіями, довідка про умови кредитування, розписка ОСОБА_1 про отримання картки та заява про відкриття рахунку, підтвердження банку про відкриття рахунку ОСОБА_1 , а також того, що строк погашення заборгованості настав 09.03.2018 року, заборгованість боржником не погашена.
Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку № 296/5нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).
Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
Так, пунктом 2.3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Як зазначалось вище, пунктом 3.1 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, зокрема, що за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, та п. 3.4 Порядку передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Тобто, наведений у розділі 3 Порядку трирічний строк для вчинення виконавчого напису пов'язується саме з виникненням у стягувача права вимоги до боржника, а не з виникненням у стягувача права на звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису у зв'язку з невиконанням боржником чи іпотекодавцем в тридцятиденний строк вимоги про усунення порушень, про яку (вимогу) зазначено в пункті 2.3. Порядку.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного СудуУкраїни від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подані банком документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту так і процентів та комісії, які в свою чергу розраховуються у відсотковому відношені до боргу і можуть бути оспорені.
Крім того, відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, що передбачено також і Порядком № 296/5. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, нотаріус вчинив виконавчий напис 29.07.2019 року.
Суд вважає, що хоча відповідач стверджує, що заборгованість виникла за період з 03.01.2018 по 09.03.2018, однак із розрахунку, наданого банком, вбачається, що ОСОБА_1 після отримання кредиту, починаючи з 25.06.2013 року, жодного разу не сплачено коштів на його погашення, тобто, банк знав про порушення свого права ще з 2013 року, отже, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Порядку № 296/5, оскільки порушено встановлений трирічний строк позовної давності та вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.
Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29.06.1999 р., в яку постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 в цій частині. Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року. Таким чином, кредитний договір № 106950070 від 10.06.2013 на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за кредитним договором.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича від 29 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 1588, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 106950070 від 10.06.2013 р., укладеним між між ПАТ "Банк Руский Стандарт", правонаступником якого є АТ "Банк Форвард", та ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи, що позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем від 29.07.2019 року за № 1588 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 106950070 від 10.06.2013 року, укладеним ним з ПАТ "Банк Руский Стандарт", правонаступником якого є АТ "Банк Форвард", в розмірі 44 741,12 грн. та 850 грн. плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з акціонерного товариства "Банк Форвард" на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: акціонерне товариство "Банк Форвард", адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ - 34186061.
Третя особа: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, адреса: м. Ірпінь, вул. Мечнікова, 103/85 Київської області.
Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба