28 січня 2020 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/4209/2019
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва про застосування заходів процесуального примусу та про залишення без розгляду заяви про відвід судді
від 10 січня 2020 року
в складі судді Осаулова А.А.
по справі №761/15903/18-ц Шевченківського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради,
треті особи: Казначейська служба України, Київський міський психоневрологічний диспансер №5,
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2020 до позивача застосовано заходи процесуального примусу у вигляді попередження та залишено без розгляду заяву про відвід з підстав, передбачених ч. 5 ст. 39 ЦПК України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу з доданими матеріалами слід повернути скаржнику без розгляду з наступних підстав.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом вирішено два процесуальних питання, а саме: застосовано попередження до учасника справи ОСОБА_1 в порядку процесуального примусу та залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід судді з підстав, передбачених ч. 5 ст. 39 ЦПК України.
Частиною 2 статті 352 ЦПК України визначено, що ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Так, положеннями частини 2 статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Отже, окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в статті 353 ЦПК України.
Разом з цим, процесуальне рішення суду за наслідками розгляду заяви про відвід не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до правил статті 353 ЦПК України.
Також, положеннями статті 353 ЦПК України не передбачено оскарження окремо від рішення суду, яким закінчено розгляд справи по суті, ухвали суду щодо застосування попередження до учасника справи в порядку процесуального примусу.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Зазначення в резолютивній частині ухвали суду від 10.01.2020 права на оскарження ухвали не є безумовною підставою для оскарження такої ухвали.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка, у разі незгоди з рішенням суду за результатами розгляду справи по суті, має право оскаржити таке рішення в судовому порядку, включивши до апеляційної скарги заперечення на ухвалу суду від 10.01.2020.
Ураховуючи наведені обставини та положення процесуального закону, суд приходить до висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України,
Повернути ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2020 року - без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О.Ф. Мазурик