Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/1201/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,
за участю секретаря Ратушного А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва
в складі судді Шевченко Т.М.
від 12 серпня 2019 року
у справі №760/9438/19 Голосіївського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аско-медсервіс»,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна,
про стягнення страхового відшкодування,
В квітні 2019 року ОСОБА_1 , посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі - ПН КМНО) Анохіної В.М. їй спричинено майнову шкоду, відшкодування якої забезпечено відповідно до Закону України «Про нотаріат» договором страхування цивільно-правової відповідальності, звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аско-медсервіс» (далі - ПрАТ «Аско-медсервіс») та просила стягнути з відповідача страхове відшкодування за договором страхової діяльності нотаріуса в розмірі 374 021,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні за виконавчим листом, виданим на підставі рішенням суду про стягнення з останнього завданих позивачу збитків у розмірі 955 630, 39 грн. Однак, на час звернення до суду вона не може звернути стягнення на майно боржника, бо протиправними діями ПН КМНО Анохіної В.М. внесено зміни до реєстру речових прав на нерухоме майно належного ОСОБА_2 , які полягають в тому, що останній здійснив перереєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка на той час перебувала під арештом. Факт незаконних дій приватного нотаріуса встановлено у адміністративній справі за її позовом. Частину записів за цим рішенням суду було скасовано, але частина досі міститься в реєстрі. На думку позивача, незаконними діями приватного нотаріуса ПН КМНО Анохіної В.М її позбавлено права можливості отримання за рахунок майна ОСОБА_2 хоча б частини грошових коштів на відшкодування спричинених їй збитків, що свідчить про завдання приватним нотаріусом позивачу шкоди у розмірі 374 021,00 грн, що становить вартість вище зазначеної квартири. Позивач вважала, що такі дії нотаріуса є страховим випадком, тому відповідальність повинна нести ПрАТ «Аско-медсервіс».
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції в рішенні суду не надав правової оцінки кожному аргументу позивача, зазначеному в позовній заяві, не навів доводів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не навів норми права на які сторони посилалися, не застосував такі норми права, а також не навів мотивів їх не застосування. Зокрема, судом не взято до уваги, що під час вчинення перереєстрації права власності на нерухоме майно за іншим власником приватний нотаріус не міг не бачити, що таке майно знаходиться під арештом, накладеним ухвалою суду, що свідчить про умисність дій приватного нотаріуса. Суд також не взяв до уваги, що факт вчинення приватним нотаріусом Анохіною В.М. незаконних дій встановлено судовим рішенням, а тому в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України такі обставини не потребують доказуванню.
Суд, встановивши у рішенні обставини накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не зробив висновку, яким чином наявність арешту звільняє приватного нотаріуса Анохіну В.М. від відповідальності за те, що при наявності арешту і заборони відчуження квартири переоформляє право власності на юридичну особу, співзасновником якої є ОСОБА_2 . На думку позивачки такі дії приватного нотаріуса свідчать про те, що останній своїми протиправними умисними діями допомагала ОСОБА_2 уникнути від виконання судового рішення про сплату ОСОБА_1 грошових коштів.
Вказувала, що наявність в матеріалах справи доказів, якими визнано протиправними дії приватного нотаріуса та скасовано вчинений запис про право власності на квартиру не можуть бути підставою для звільнення приватного нотаріуса від відповідальності за скоєне та від виконання відповідачем обов'язку про відшкодування шкоди внаслідок незаконних дій нотаріуса, чия відповідальність є застрахованою.
За наведених обставин просила скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2019 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Позивачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності її представників.
Відповідач ПрАТ «СК «Аско-медсервіс»належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа - ПН КМНО Анохіна В.М. , належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася та свого представника не направила. Причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу
за відсутності учасників справи та їхніх представників.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення шкоди заподіяної внаслідок вчинення нотаріальної дії. Тому при вирішенні правовідносин, які виникли між сторонами, застосуванню підлягають як загальні норми матеріального права щодо відшкодування шкоди, так і спеціальні норми матеріально права, які регулюють правовідносини щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок вчинення нотаріальної дії, забезпеченою договором страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно ст. 28 Закону України «Про нотаріат», для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії та/або іншої дії, покладеної на нотаріуса відповідно до закону, приватний нотаріус зобов'язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.
З аналізу Постанови КМУ №624 від 19.08.2015 про Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса та умови укладеного Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса №СО-15-1795-261 (надалі - Договір страхування) вбачається, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса здійснюється виключно для забезпечення відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії та/або іншої дії.
Положення ст. 27 Закону України «Про нотаріат» не вказують на винність поведінки нотаріуса як підставу для покладення на нього відповідальності.
В свою чергу, статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода,завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, для застосування ст. 27 Закону України «Про нотаріат», яка передбачає можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди у випадку незаконних дій приватного нотаріуса при наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі умислу чи необережності (недбалості), є необхідним встановлення всіх складових правопорушення, при наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду.
Для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.
Отже, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи.
Таким чином, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками (шкодою) потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збиткамиє обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення особою зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє особу від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
При цьому, право на відшкодування шкоди має особа, яка на момент вчинення відповідних дій мала певні права,які вона вважає порушеними, і такі права були порушенінеправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю іншої особи.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 16, 22 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Оскільки відповідачем не заперечується факт існування договору страхування цивільно-правової відповідальності з ПН КМНО Анохіною В.М. на позивача покладається обов'язок доведення факту спричинення шкоди приватним нотаріусом та розмір такої шкоди.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 13 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого остання придбала трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 .
Рішенням Московського районного суду м. Харків від 29.04.2013 задоволено частково позов ОСОБА_5 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 13 жовтня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 вказану квартиру, визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виселено ОСОБА_1 з вказаної квартири.
В подальшому ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 955 630,39 грн, сплачених за покупку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (справа №643/4484/16-ц).
В ході розгляду цивільної справи №643/4484/16-ц ухвалою Московського районного суду від 28.04.2016 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , в тому числі і квартири АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2016 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у відшкодування спричинених збитів у розмірі 955 630, 39 грн.
На виконання заочного рішення Московського районного суду від 29.06.2016 судом було видана виконавчий лист та за заявою ОСОБА_1 . Московським ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження № ВП 52732261 про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.10.2016 приватного нотаріуса КМНО Анохіної В.М. зареєстровано право власності за ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №02-11/10-16 від 11.10.2016, що укладений між ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» та ОСОБА_2 .
Вирішуючи спір, суд першої інсттанції, встановивши, що між ПрАТ «Страхова компанія «Аско-медсервіс» та приватним нотаріусом КМНО Анохіною В.М. укладено договір №СО-15-1795-261 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса перед третіми особами, дійшов висновку, про недоведеність позивачем завдання їй приватним нотаріусом шкоди у розмірі 374 021 грн, що дорівнює ринковій вартості квартири АДРЕСА_1 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
При цьому, судом враховано докази, надані позивачем, а саме рішення Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2016 (справа №643/4484/16-ц), яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за відшкодування спричинених збитків в розмірі 955 630, 39 грн та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 (справа №820/6694/16), яким визнано протиправними дії державного реєстратора приватного нотаріуса Анохіної В.М. щодо проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Анохіної В. М. індексний номер 31859261 від 13.10.2016, номер запису про державну реєстрацію 16933116 від 12.10.2016 за ТОВ «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс» на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; визнано протиправними дії приватного нотаріуса, державного реєстратора прав на нерухоме майно Анохіної В.М. щодо здійснення запису про державну реєстрацію іпотеки за адресою АДРЕСА_2 ; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію іпотеки за номером 16933507.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, що в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому, що судами у рішенні по справі №643/4484/16-ц та рішенні по справі №820/6694/16 не було встановлено, що позивачу внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса КМНО Анохіною В. М. завдано шкоди.
Судом у справі №643/4484/16-ц встановлено, що шкоду позивачу було завдано з вини ОСОБА_2 , між яким та позивачем було укладено договір купівлі-продажу квартири. Саме для відшкодування спричинених збитків позивач звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 та рішенням по справі №643/4484/16-ц від 29.06.2016 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за відшкодування спричиненихзбитків в розмірі 955 630, 39 грн та відкрито виконавче провадження №ВП 52732261 про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь позивача, яке на даний час перебуває на виконанні.
Отже, суд вже вирішив питання про стягнення збитків на користь позивача з винної особи ОСОБА_2 , ухваливши рішення по справі №643/4484/16-ц, яке перебуває на виконанні.
Крім того, на підставі рішення по справі №820/6694/16, що набрало законної сили 03.04.2017, було скасовано рішення про державну реєстрацію нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс» та скасовано рішення про державну реєстрацію іпотеки, проведені приватним нотаріусом КМНО Анохіною В. М.
Отже, позивач на підставі ухваленого рішення по справі №820/6694/16 мала всі підстави ще в 2017 році провести подальші дії для внесення інформації до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень.
31 січня 2019 року Московським ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 .
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що неможливість виконання судового рішення про стягнення збитків за рахунок майна боржника є доказом завдання шкоди внаслідок незаконних дій приватного нотаріуса.
Як вже зазначено, судом встановлено, що приватним нотаріусом Анохіною В.М. дійсно за ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 в той час коли дана квартира перебувала під арештом на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2016.
Водночас, судом також встановлено, що на час винесення ухвали Московським районним судом м. Харкова від 28.04.2016 в Державному реєстрі щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , були наявні записи про реєстрацію іпотеки №8639194 від 13.04.2009 (іпотекодавець ОСОБА_7 , іпотекодержатель ОСОБА_8 , підстава виникнення - договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 13.04.2009), а також обтяження №13342773 від 19.02.2016 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова №640/646/16-к від 26.01.2016.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова №640/646/16-к від 26.01.2016 накладено арешт на спірну квартиру в рамках кримінального провадження №12015220000000880 від 06.11.2015, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Зазначене кримінальне провадження порушено за наслідками укладення 13.04.2009 договору комісії з ОСОБА_7 з подальшою реалізацією 16.03.2010 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 В березні 2016 року до Київського районного суду м. Харкова було передано обвинувальний акт по зазначеному кримінальному провадженню з обвинуваченням ОСОБА_8 (іпотекодержатель від 13.04.2009) та іншої особи, яка як ОСОБА_2 , ОСОБА_8 є співзасновником (учасником) ТОВ «Агенство нерухомості Естейт - Сервіс».
Таким чином, наведені обставини свідчать, що станом на 28.04.2016 (день постановлення ухвали Московським районним судом м. Харкова, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 ) вже було накладено арешт на цю квартиру згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.01.2016 у кримінальній справі №640/646/16-к, де потерпілою є ОСОБА_7 (власник даної квартири до 16.03.2010, тобто до укладення договору купівлі-продажу на користь ОСОБА_2 , внаслідок незаконних (шахрайських) дій учасниками ТОВ «Агенство нерухомості Естейт - Сервіс».
Матеріали справи не містять доказів, що іпотеку за іпотечним договором від 13.04.2009 припинено та скасовано арешт накладений на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова №640/646/16-к від 26.01.2016, існування яких є перешкодою у зверненні стягнення на нерухоме майно боржника, яке знаходиться під обтяженням.
За обставин, коли позивачем не доведено, що неможливість виконання рішення суду у справі про стягнення збитків, завданих їй ОСОБА_2 , шляхом звернення стягнення на належне боржнику майно знаходиться у причинному зв'язку з незаконними діями приватного нотаріуса і, що такими діями саме завдано позивачу майнової шкоди, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для покладання обов'язку на страховика щодо виплати страхового відшкодування.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи позовної заяви спростовуються наявними у справі доказами, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд не навів мотивів не прийняття до уваги всіх доводів позивача, оскільки як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Щодо доводів в апеляційній скарзі на те, що суд не навів в своєму рішенні норми матеріального права на які посилалися сторони, то такі доводи є необґрунтованими.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення, судом наведено норми матеріального права, на які посилається позивачка в позовній заяві, а саме на положення ст. 1166 ЦК України та положення ст. 1, 27, 28 Закону України «Про нотаріат».
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим учасниками справи, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків. Рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Фактично доводи апеляційної скарги за своїм змістом є доводами позовної заяви, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 29 січня 2020 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді В.А. Кравець
Л.Д. Махлай