Справа № 757/52615/19-п Головуючий в суді І інстанції - Смик С.І.
Провадження № 33/824/627/2020 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ст.124, ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП
27 січня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Харченко М.П. на постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року, -
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 гривні 20 копійок.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що 22.09.2019 року о 01 год. 14 хв. вона керуючи транспортним засобом «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Московська, 22 у м. Києві, перед початком руху не переконалась, що це буде безпечним та допустила зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 водія ОСОБА_3 . Після чого о 04 год. 30 хв. порушувала громадський порядок та спокій громадян вигукуючи нецензурну лайку, поводила себе неадекватно, на зауваження не реагувала, після чого напала на поліцейського пошкодивши його форменний одяг. О 05 год. 15 хв. в неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: не чітка мова, нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилась в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п.2.5, п.10.1 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2019 року у частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що зміст та висновки викладені в постанові суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та не містять достатніх доказів на підтвердження її вини, а відтак до неї застосоване покарання що не відповідає суті скоєного правопорушення. Апелянт зазначає, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції, що свідчить про порушення її права на захист. Крім того, вважає що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП, а саме о 01 год. 14 хв. не відмовлялась від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Жодних доказів того, що вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння судом першої інстанції не зазначено, як і не зазначено та не надано доказів того, що вона під час скоєння ДТП перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Той факт, що вона відмовилась від проходження медичного огляду пояснюється тим, що вона перебувала в розважальному закладі та дійсно вживала алкогольні напої, при цьому наміру керувати автомобілем не мала, адже проживає неподалік. Апелянт зазначає, що транспортний засіб є не лише засобом пересування, а й необхідністю, оскільки вона має матір похилого віку, яку необхідно доставляти до лікарні.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнала. Однак підтвердила, що відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки дійсно вживала алкоголь в розважальному закладі та заперечила факт керування транспортним засобом.
До вказаних пояснень апеляційний суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №341210 від 22.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 22.09.2019 року о 05 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Московській, 22, керуючи транспортним засобом «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_1 потрапила в ДТП, під час спілкування з нею працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: не чітка мова, хитка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилась в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п.2.5, п.10.1 ПДР України. (а.с.1).
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у своїх письмових поясненнях від 22.09.2019 року, засвідчили той факт, що водій ОСОБА_1 у їхній присутності відмовилась від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, що вони засвідчили своїми підписами (а.с.6).
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не керувала транспортним засобом, а отже в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю спростовується матеріалами справи. Зокрема даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції та поясненнями свідка ОСОБА_3 (а.с.9), з яких вбачається, що ОСОБА_1 рухалась на автомобілі «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_1 та саме працівниками поліції її було відсторонено від керування вказаним автомобілем та тимчасово затримано транспортний засіб (а.с.11).
У рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Попри невизнання вини ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації її дій за ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на неї стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Доказів на спростування висновків районного суду апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто.
Із огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль