28 січня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 359/1073/19
Апеляційне провадження 22-ц/824/1352/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Кравець В.А, Стрижеуса А.М
при секретарі Гойденко Д.В.
сторони
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю
«Українська овочева компанія»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія», подану через представника Стельмаха Юрія Миколайовича, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Чирки С.С., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
у лютому 2019 рокуТОВ «Українська овочева компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього 61 239,72 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що з 12.12.2017 відповідач був зарахований на посаду комірника відділу збуту. Цього ж дня з ним укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. З 19.07.2018 відповідача звільнено з займаної посади. Після проведеної інвентаризації товарів виявлено нестачу товарів, а саме: блоку керування електродозатором групи CRD 1 шт, дзеркала заднього виду, бокове з індикатором, ліве (1874 Е) (1шт), кардан В8 6*8 800 мм (1 шт), кільце YA65 (1шт), корпус клапана насоса ВР 171,205 (4 шт.), ніжок насоса ВР 151(10 шт.), об'ємного клапана NRG PLUS 026 7SEC (1шт.), насоса ВР 40(1шт.), кардана В5 N1410/1634 мм 6*6 без кожуха (1шт.), кардана EIN 610/796 QQ 8x6 (1шт.), шланга гнучкого хімстійкого пластифікованого напірного TUBO RAGNO 40 бар 8x14 (40,96м.), шланга гнучкого хімстійкого пластифікованого напірного TUBO RAGlTO 40 бар 8x14 (32,42м.), колектора насоса (1шт.). Зазначені товари відповідач не повернув та не сплатив їхню вартість, яка складає 61239,71 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2019 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ «Українська овочева компанія» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом не враховано, що відповідач у свій перший робочий день на посаді комірника взяв учать у інвентаризації цінностей на складі та своїм підписом засвідчив наявність матеріальних цінностей на складі. Наявність на документах підписів інших членів комісії, керівника та працівників бухгалтерії є обов'язковим, оскільки ці особи засвідчують факт відображення даних в бухгалтерському обліку. Судом не враховано, що відповідач покинувши своє робоче місце і звільнившись, не передав ввірені йому матеріальні цінності, а на неодноразові виклики надав різні пояснення своєї відсутності. Суд не надав оцінки доказам, щодо виклику відповідача на роботу та не врахував письмових повідомлень про те, що у зв'язку з розірванням трудового договору останній зобов'язаний з'явитись на роботі для передачі справ. Вважає, що відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, а також повинен ходити на роботу та виконувати умови договору, відповідно до якого працівник зобов'язаний надавати звіти про рух матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей, а у разі звільнення здати їх роботодавцю. Крім того, вказував, що відповідача усно викликали на інвентаризацію комісією працівників, однак останній навмисно ухилявся від участі в її проведенні, що не може бути підставою для звільнення останнього від матеріальної відповідальності. Інвентаризація була проведена правомірно та складено опис через 5 днів після видачі наказу про звільнення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що позивач не виконав умови договору та не створив йому необхідні для нормальної роботи і забезпечення повної неушкодженості довірених йому матеріальних цінностей. Дані обставини підтвердили свідки. Доступ до приміщення складу мали інші особи, зокрема, начальник складу, в якого знаходяться ключі від складського приміщення. Склад під сигналізацію не здавався, начальник складу відкривав склад на початку робочого дня та закривав наприкінці. Відповідно до договору працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо збиток заподіяний не з його вини. У матеріалах справи відсутнє Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань № 879, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014. Інвентаризація на складі свідчить лише про наявність товарів, проте не підтверджує факту передачі йому на відповідальне зберігання, а інвентаризаційні описи лише свідчать про підтвердження наявності та кількості майна.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 12.12.2017 ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду комірника відділу збуту ТОВ «Українська овочева компанія».
12.12.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «Українська овочева компанія» укладений договір про повну матеріальну відповідальність.
25.06.2018 ТОВ «Українська овочева компанія» складений акт про відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом робочого дня з 08 год 30 хв до 17 год 30 хв.
03.07.2018 ТОВ «Українська овочева компанія» складений акт про відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом робочого дня з 08 год 30 хв до 10 год 00 хв.
03.07.2018 ОСОБА_1 подав заяву директору ТОВ «Українська овочева компанія» про звільнення з займаної посади за згодою сторін.
03.07.2018 ТОВ «Українська овочева компанія» складений акт про відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом робочого дня з 13 год 00 хв до 17 год 30 хв.
Наказом № 03/07/18-1Б від 03.07.2018 ТОВ «Українська овочева компанія» у зв'язку з поданою заявою ОСОБА_1 про звільнення зобов'язано провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей комірника ОСОБА_1 з передачею їх начальнику складу ОСОБА_2 з 03.07.2018 по 11.07.2018.
04.07.2018 ТОВ «Українська овочева компанія» складений акт про відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом робочого дня з 08 год 30 хв до 11 год 30 хв.
05.07.2018 та 06.07.2018 ТОВ «Українська овочева компанія» складений акт про відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом робочого дня з 08 год 30 хв. до 17 год 30 хв.
16.07.2018 наказом № 16/07/18-1Б ТОВ «Українська овочева компанія» продовжено терміни інвентаризації товарно-матеріальних цінностей комірника ОСОБА_1 з передачею їх до начальника складу ОСОБА_2 по 30.09.2018.
19.07.2018 наказом № 18/07/19-01 ТОВ «Українська овочева компанія» ОСОБА_1 звільнено з займаної посади згідно п. 4 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до прибуткової накладної № 224 від 12.03.2018 ОСОБА_1 отримав 11 товарно-матеріальних цінностей.
На складі № 221 проведена інвентаризація товарів 19.12.2017, їх кількість становила 25.
На ТОВ «Українська овочева компанія» 24.07.2018 проведений інвентаризаційний опис № 41 запасів, виявлено 27 одиниць.
Актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 252 від 28.09.2018 списано шланг гнучкий хімстійкий пластифікований напірний TUBO RAGNO 40 бар 8х14, шланг гнучкий хімстійкий пластифікований напірний SUPER RAGNO 80 бар 13х23, на загальну суму 2 124,28 грн.
Відповідно до прибуткової накладної № 304 від 19.03.2018 на основному складі було 153 найменувань товарно-матеріальних цінностей. На останній її сторінці містяться підписи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1
На складі № 204 проведена інвентаризація товарів 12.12.2017 із 14 найменувань.
На ТОВ «Українська овочева компанія» 10.07.2018 проведений інвентаризаційний опис № 27 запасів, виявлено 28 найменувань з фактичною кількістю 272 шт.
Актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 249 від 28.09.2018 було списано об'ємний клапан NRG PLUS 026 7SEC, блок керування електродозатором CRD, на загальну суму 3 052,51грн.
Відповідно до прибуткової накладної № 295 від 19.03.2018 ОСОБА_1 отримав 54 найменувань товарно-матеріальних цінностей.
На складі № 215 проведена інвентаризація товарів 14.12.2017, їх найменувань було 438 в кількості 10545.
На ТОВ «Українська овочева компанія» 10.07.2018 проведений інвентаризаційний опис № 23 запасів, виявлено 281 найменування в кількості 11 900 шт.
Актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 253 від 28.09.2018 списано кільце YA65, колектор насоса, корпус клапана насоса ВР 171,205, ніжка насоса ВР 151, насос ВР 40 на загальну суму 5 777,5 грн.
На складі № 244 проведена інвентаризація товарів 21.12.2017, їх найменувань було 23 в кількості 122.
На ТОВ «Українська овочева компанія» 12.07.2018 проведений інвентаризаційний опис № 32 запасів, виявлено 23 найменування в кількості 118 шт.
Актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 250 від 28.09.2018 списано кардан В8 6*8 800 мм на загальну суму 492,97 грн.
На складі № 197 проведена інвентаризація товарів 12.12.2017, їх найменувань було 35 в кількості 136.
На ТОВ «Українська овочева компанія» 10.07.2018 проведений інвентаризаційний опис № 30 запасів, виявлено 34 найменування в кількості 134 шт.
Актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 240 від 28.09.2018 списано дзеркало заднього виду, бокове з індикатором, ліве (1874Е) на загальну суму 6 523,13 грн.
На складі № 245 проведена інвентаризація товарів 21.12.2017, їх найменувань було 65 в кількості 1 043 шт.
На ТОВ «Українська овочева компанія» 12.07.2018 проведений інвентаризаційний опис № 33 запасів, виявлено 63 найменування в кількості 898 шт.
Актом на списання товарно-матеріальних цінностей № 251 від 28.09.2018 списано кардан В5 N1410/1634мм 6х6 без кожуха, кардан Е1 N610/796мм QQ 8х6 на загальну суму 2 622,82 грн.
Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії ТОВ «Українська овочева компанія» від 28.08.2018 за даними інвентаризації встановлено нестачу товарів, матеріально відповідальною особою яких є ОСОБА_1 на загальну суму 61 239,72 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання. Крім того, не надано доказів на підтвердження обставин, за яких виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, у який час вона виникла, а також хто у період відсутності відповідача був матеріально відповідальною особою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Статтею 130 цього Кодексу встановлено, зокрема, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Пунктом 3 постанови № 14 від 29 грудня 1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз'яснено, що у відповідності зі ст. 130 КЗпП відшкодування шкоди проводиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяно шкоду підприємству. При розгляді справи необхідно з'ясувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функції працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які б забезпечували схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Вказана стаття Закону перелічує юридичні факти, сукупність яких дає працедавцю право притягти працівника до матеріальної відповідальності. Таких юридичних фактів чотири: порушення працівником трудових обов'язків, наявність прямої дійсної шкоди, причинний зв'язок між порушенням і шкодою та вина працівника. Відсутність хоча б одного з цих фактів виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
За статтею 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків; 8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Частиною першою статті 137 КЗпП України передбачено, що суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
Статтею 138 КЗпП України встановлено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до частин 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Звертаючись з позовом ТОВ «Українська овочева компанія», як на підставу для задоволення позовних вимог, посилалося на п.п. 1, 2, 6 ст. 134 КЗпП України.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Українська овочева компанія» надало суду акти інвентаризації, а також протокол інвентаризаційної комісії від 28.08.2018 за наслідками якого встановлено нестачу товарів, матеріально відповідальною особою яких є ОСОБА_1 на загальну суму 61 239,72 грн.
Відповідач на спростування своєї вини у вчиненні позивачу шкоди посилався на те, що позивач не створив йому необхідні умови для забезпечення зберігання та неушкодженості довірених йому матеріальних цінностей. Доступ до приміщення складу мали інші особи, зокрема, начальник складу, в якого знаходяться ключі від складського приміщення. Склад під сигналізацію не здавався, начальник складу відкривав склад на початку робочого дня та закривав наприкінці.
Вказані обставини позивачем не спростовані. Будь - яких доказів про умови зберігання матеріальних цінностей не надано. Не надано також доказів про те, що інші особи, у відсутність відповідача, не мали доступу до ввірених йому матеріальних цінностей.
Натомість за обставинами справи встановлено, що відповідач з 25.06.2018 на роботу не виходив. Позивач не надав доказів про те, що за період з часу не виходу відповідача на роботу та до часу проведення інвентаризації інші особи не мали доступу до товарно - матеріальних цінностей, які знаходилися на складі.
Крім того, рахунок на оплату за втрату матеріальних цінностей на суму 61 239,72 грн виставлено відповідачу 30.07.2018, тоді як протокол інвентаризаційної комісії, на підставі якого виставлено цей рахунок затверджено лише 28.09.2018.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що позивач не довів належними доказами, що нестача матеріальних цінностей виникла внаслідок винних дій відповідача та пов'язана з неналежним виконанням останнім трудових обов'язків.
Доводи апеляційної скарги про те, що факт прийняття відповідачем матеріальних цінностей підтверджується прибутковими накладними не спростовує висновків суду, оскільки відповідач працював на посаді комірника відділу збуту, а накладні не підтверджують обставини щодо збуту товарів, їх кількості відпуску тощо. Та такі докази ніяким чином не підтверджують факту забезпечення позивачем належних умов для зберігання матеріальних цінностей, а відтак і не підтверджують вину відповідача у їх нестачі.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не з'явився за місцем роботи для проведення інвентаризації колегія суддів не може визнати обгрунтованими, оскільки трудове законодавство не містить такої підстави покладення на особу відповідальності за спричинену підприємству, установі, організації шкоду як неявка для участі у інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія» залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Постанову складено 28.01.2020.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
А. М. Стрижеус