Справа № 375/1543/19 Головуючий 1 інстанція- Литвин О.В.
Провадження № 22-ц/824/2906/2020 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
28 січня 2020 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київобленерго»на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,-
У серпні 2019 року позивач ПрАТ «Київобленерго» звернувся до суду із вказаним позовом,який мотивував тим, що товариство є суб'єктом господарювання і здійснює діяльність з постачання електричної енергії на території Київської області.
Вказував, що відповідач відповідно до договору № 0450060 від 09 січня 2007 року є споживачем електричної енергії в житловому будинку по АДРЕСА_1 . 03 березня 2018 року під час рейдової перевірки працівниками ПрАТ «Київобленерго» за адресою відповідача по АДРЕСА_1 було виявлене самовільне підключення до електричної мережі з порушенням схеми обліку, а саме: підключення виконане прихованим способом шляхом приєднання безоблікового кабеля до вхідних клем вимикача, що встановлений перед електролічильником, внаслідок чого спожита електроенергія не обліковувалася і не оплачувалася. За результатами перевірки складено акт про порушення ПКЕЕН № К 039531 від 03 березня 2018 року, в якому відображено як обставини виявленого порушення, так і графічна схема підключення. Комісія з розгляду актів про виявлені порушення 29 березня 2018 року на підставі цього акту здійснила нарахування збитків, завданих безобліковим споживанням електроенергії в розмірі 59965,10 грн., що оформлено протоколом № 098. Розмір збитків розраховано у відповідності з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕУ № 562 від 04 травня 2006 року. У зв'язку із наведеним просив стягнути з відповідача на користь ПрАТ «Київобленерго» вартість безобліково використаної електроенергії в розмірі 59965,10 грн. та судовий збір у розмірі 1921 грн.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 07 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач ПрАТ «Київобленерго» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове,
- 2 -
яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Скарга мотивована тим, що суд не взяв до уваги подані позивачем докази, помилково пославшись на ст.30 Конституції України, яка забороняє проникнення до житла чи іншого володіння особи та проведення в них огляду не інакше як за мотивованим рішенням суду. При цьому суд не врахував, що встановлений у відповідача лічильник перебуває на балансі позивача, який згідно п.37 Правил користування електричною енергією для населення має право проводити обстеження електроустановок споживачів, такому праву кореспондується обов'язок споживача забезпечити безперешкодний доступ представників енергопостачальника до лічильника. Саме використовуючи право безперешкодного доступу до лічильника, працівники позивача 03 березня 2018 року за відсутності мешканців будинку зайшли на подвір'я і виявили самовільне підключення. Окрім того, нормативно-правові акти, що регулюють діяльність у сфері електроенергетики, не передбачають отримання попереднього дозволу суду для проведення огляду електроустановок споживача, бо між сторонами існують договірні відносини. Судом дана невірна оцінка доказів наявності самовільного підключення, в тому числі вказаному у акті факту демонтажу споживачем безоблікового приєднання. Також, суд прийшов до хибних висновків про те, що зображення підключення на схемі не відповідає показам працівників позивача.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно відмовив у задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги ПрАТ «Київобленерго» є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.
Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в даній справі ціна позову становить 59965,10 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справиздійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову,суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки недоведеністю позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів щодо самовільного підключення з боку відповідача.
При цьому суд виходив з того, що працівники позивача всупереч вимогам ст.30 Конституції України без згоди відповідача, чи будь-кого з членів його родини, проникли самоправно на територію його домоволодіння по АДРЕСА_1 з метою виявлення позаоблікового підключення до електричної мережі. Відповідно надані позивачем як доказ наявності позаоблікового приєднання фото, отримані під час самовільного проникнення працівників на територію домоволодіння відповідача, не можуть вважатися
- 3 -
допустимими доказами такої обставини.
Також, суд врахував, що при проведенні повторного огляду у присутності відповідача такі порушення ним Правил КЕЕН виявлені не були, а тому складені позивачемакти не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами обставин вчинення відповідачем такого порушення Правил.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, які є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (ч.1 ст.77). Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (ч.2 ст.77).
Спірні правовідносини регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМ України № 1357 від 26 липня 1999 року, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно п.9 Правил споживання електричної енергії без засобів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами.
Згідно п.48 Правил побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.
Відповідно до п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електроенергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем. У разі відмови побутового споживача від підпису у акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником, рішення якої оформляється протоколом. У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі в тому числі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 4 травня 2006 року Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.
Судом першої інстанції встановлено, що між ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 09 січня 2007 року укладено договір № 0450060 про користування електричною енергією побутовим споживачем, відповідно до якого ПрАТ «Київобленерго» здійснює постачання електричної енергії побутовому споживачу та ОСОБА_1 до належного йому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
03 березня 2018 рокублизько 11-00 години при проведенні працівниками ПрАТ «Київобленерго» обстеження будинку по АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач з родиною, працівники позивача самовільно, за відсутності мешканців будинку та їх дозволу проникли на подвір'я будинку, де як вказано в акті виявили самовільне підключення до електричної мережі прихованим способом поза засобом обліку шляхом приєднання безоблікового кабеля до вхідних клем вимикача, що встановлений перед електролічильником.
Оскільки працівники позивача зайшли на подвір'я і виявили порушення за відсутності відповідача та членів його родини, то вони вирішили його дочекатися для складання акту про виявлене порушення. Після прибуття відповідача останній із працівниками позивача
- 4 -
зайшли на подвір'я, проте при огляді електроустановки виявилося, що безоблікове приєднання демонтовано.
Про виявлене порушення близько 13-37 год. працівниками ПрАТ «Київобленерго» складенно акт про порушення № К 039531 від 03 березня 2018 року, в якому зазначено про порушення відповідачем вимог п.48 ПКЕЕН у виді самовільного підключення електричної проводки, вид порушення, відображена схема самовільного підключення та інші технічні дані (тип та стан лічильника електроенергії, стан пломб, переріз дротів тощо), а також зазначено, що на момент складання акту безоблікове приєднання демонтовано споживачем. Акт про порушення відповідачеим не підписаний.
29 березня 2018 року в Рокитнянському РП ПАТ «Київобленерго» відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення, де комісія прийняла рішення, оформлене протоколом № 098 від 29 березня 2018 року, про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією у зв'язку із самовільним підключенням будинку поза лічильником і нарахування збитків.
В цей же день 29 березня 2018 року відповідач отримав повідомлення про оплату за березень 2018 року по акту порушення ПКЕЕ № К 039531 від 03 березня 2018 року, в якому розраховано збитки (оплату за електроенергію) у розмірі 59695,10 грн. При розрахунку завданих постачальнику збитків, величину розрахованого добового споживання визначено за останні 3 роки згідно п.3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕЕ № 562 від 04 травня 2006 року.
Відповідач не погодився із рішенням комісії про що зазначив власноруч. Відповідачем оскаржувалися до суду рішення позивача та повідомлення про оплату, однак провадження у справі за його позовом закрито ухвалою суду від 06 травня 2019 року з огляду на неналежний спосіб захисту і як наслідок неможливість розгляду справи в порядку цивільного судочинства.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Відповідно до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням суду. Уневідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Аналогічні приписи містяться у ст.311 ЦК України, згідно якої житло фізичної особи є недоторканим. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбуватися лише за вмотивованим рішенням суду.
Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку про те, що проникнення до житла чи іншого володіння всупереч волі його мешканця має відбуватися виключно на підставі умотивованого судового рішення.
Проте у даній справі проникнення працівників позивача до володіння відповідача 03 березня 2018 року не грунтувалося ані на його згоді, бо було здійснене за відсутності будь-кого з мешканців, ані на попередньому судовому рішенні, а позивач не стверджує про застосування конкретного винятку із законодавства.
Отже, проникнення до володіння відповідача здійснене всупереч закону.
Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Оскільки, в даному випадку докази самовільного підключення одержані позивачем з
- 5 -
порушенням порядку, встановленого законом, то суд першої інстанції вірно не взяв їх до уваги та відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги подані позивачем докази, помилково пославшись на ст.30 Конституції України, яка забороняє проникнення до житла чи іншого володіння особи та проведення в них огляду не інакше як за мотивованим рішенням суду необгрунтовані з викладених вище підстав.
Відхиляючи дані доводи, колегія суддів відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч.4 ст.10 ЦПК Українизастосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї як джерело права.
Так згідно ст.8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч.1). Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб(ч.2).
Дана норма дозволяє втручатися у здійснення особою права на житло згідно із законом і в інтересах економічного добробуту країни, для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.
В даному випадку втручання у право відповідача на повагу до житла, яке здійснене ПрАТ «Київобленерго» шляхом самовіьного проникнення на територію домоволодіння, не було пропорційним переслідуваній меті, поскільки здійснене всупереч закону, а саме ст.30 Конституції України та ст.311 ЦК України, за відсутності будь-кого з мешканців таїх згоди на таке проникнення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що нормативно-правові акти, що регулюють діяльність у сфері електроенергетики, не передбачають отримання постачальником попереднього дозволу суду для проведення огляду електроустановок споживача, бо між сторонами існують договірні відносини, необгрунтовані та суперечать наведеним вище номам Конституції України, які незалежно від наявності чи відсутності договірних відносин між сторонами передбачають огляд домоволодіння, в тому числі розташованих там електроустановок, або за згодою особи, або без її згоди на підставі судового рішення.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 404/6263/18, де Верховний Суд вказав, що згідно з ч.1 ст.30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, а ст.124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. З аналізу наведених вище положень законодавства України вбачається, що національні суди повноважні надавати дозвіл на проведення огляду приміщення колишнього нотаріуса та виїмки документів та печатки нотаріуса у разі його відмови передати у встановленому порядку ці документи до архіву чи знищити печатку (п.п.17-20).
Доводи скаржника про неврахування судом того факту, що встановлений у відповідача лічильник перебуває на балансі позивача, який згідно п.37 Правил користування електричною енергією для населення має право проводити обстеження електроустановок споживачів, і такому праву кореспондується обов'язок споживача забезпечити безперешкодний доступ представників енергопостачальника до лічильника не спростовують висновків суду про необгрунтовність вимог.
- 6 -
Суд першої інстанції вірно врахував, що обов'язок споживача забезпечити безперешкодний доступ представників енергопостачальника до лічильника може бути виконаний ним лише за його фізичної присутності, а відсутність споживача і як наслідок відсутність його згоди на примусове проникнення унеможливлює такі дії енергопостачальника на території домоволодіння.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом дана невірна оцінка доказів наявності самовільного підключення, в тому числі невірна оцінка акту про порушення № К 039531 від 03 березня 2018 року та вказаному у акті факту демонтажу споживачем безоблікового приєднання колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.
З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2018 року близько 11-00 години працівники ПрАТ «Київобленерго» самовільно, за відсутності мешканців будинку та їх дозволу проникли на подвір'я будинку по АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач з родиною, де як вказано в акті виявили самовільне підключення до електричної мережі прихованим способом. Судом першої інстанції встановлено, що це були наступні працівники: заступник начальника Рокитнянського РП ОСОБА_2 , електромонтер ОСОБА_3 та діловод ОСОБА_4 .
Водночас акт про порушення № К 039531 від 03 березня 2018 року складено начальником Рокитнянського РП ОСОБА_5, його заступником ОСОБА_2 та електромонтером ОСОБА_3 .
Отже, по-перше, вказаний акт складено і підписано ОСОБА_5 , який не був присутній при первинному самовільному проникненні і як наслідок не бачив і не міг бачити самовільного підключення, про яке стверджують інші особи, що є порушеннм п.53 Правил.
По-друге, цього ж дня після приїзду відповідача і повторного огляду електроустановки працівниками позивача, в тому числі у присутності начальника Рокитнянського РП ОСОБА_5 , факту самовільного підключення електричної проводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку не виявлено, а відтак зазначення в акті про наявність лише слідів підключення є сумнівним, оскільки будь-яких висновків технічних експертиз щодо існування підключення позивачем щодо до суду не надано.
По-третє, посилання в п.7 акту про те, що безоблікове приєднання було демонтоване споживачем, є непереконливими, оскільки згідно показів свідка ОСОБА_2 після огляду електроустановки вони всі втрьох вийшли на вулицю, звідки можна було добре спостерігати за електричним щитком і де залишилися два працівники, а він поїхав за місцем роботи дружини відповідача до місцевого відділення банку «Аваль». При цьому жоден із працівників позивача не бачив хто саме і коли, як вказано в акті, демонтував підключення, при тому, що вони залишилися спостерігати за подвір'ям відповідача, який приїхав до будинку через незначний проміжок часу.
З урахуванням наведеного суд першої інстанії прийшов до вірного висновку про неналежність доказу у вигляді акту про порушення № К 039531 від 03 березня 2018 року.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справи «Серявін та інші проти України»,
- 7 -
«Трофимчук проти України»).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» залишити без задоволення.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: