єдиний унікальний номер справи 754/557/19
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/172/2020
16 січня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді доповідача - Білич І.М.
суддів - Музичко С.Г., Іванченка М.М.
при секретарі - Кемському В.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М.
по цивільній справі № 754/557/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила змінити визначений рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 квітня 2014 року спосіб стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання малолітньої дитини з ј частини від усіх видів доходу платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи з дати звернення до суду з даним позовом до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи позовні вимоги нестабільністю та мінливістю доходів відповідача, останній на виконання рішення суду про стягнення аліментів сплачує щомісячно 647,24 гривень, що є недостатнім для належного матеріального забезпечення сина. У той час як вона самостійно витрачає на утримання дитини близько 5000 гривень щомісячно.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року позов задоволено. Змінено визначений рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 квітня 2014 року спосіб стягнення аліментів з ј частини від всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи з 14.01.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково, стягнувши з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - сина
ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 060 гривень щомісячно, починаючи з 14 січня 2019 року і до досягнення сином повноліття. Вказуючи при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Та не взяття до уваги того, що він одружився вдруге та має двох неповнолітніх дітей на користь яких та дружини сплачує аліменти. Тривалий час не працював, так як втратив роботу. Працевлаштувавшись за своїми статками сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі визначеному позивачем не може.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду надано не було.
Позивач у судовому засіданні частково визнала подану апеляційну скаргу, вказавши на те, що вона не була обізнала про народження у відповідача другої дитини. Однак, вважала, що останнім невірно зазначено розмір статків які він отримує. Так як він проживає в іншій державі, а відтак має європейські статки, що дозволяють йому сплачувати аліменти в розмірі визначену нею при зверненні до суду.
Відповідач про день і час розгляду справи був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Подав до суду заяву за якою просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити апеляційну скаргу.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність в силу вимог ст. 372 ЦПК України
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Так судом при розгляді справи було встановлено що,сторони з 01.08.2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.10.2013 року.
Від шлюбу мають спільну дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24.04.2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.10.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з встановлених обставин справи та закріплених в ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, ст. 182 СК України та Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», зазначаючи, що розмір аліментів, попередньо стягнутий судом, не може належним чином забезпечити матеріальне забезпечення неповнолітньої дитини сторін.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
У випадку, якщо позивачем заявлені вимоги про зміну раніше встановленого судовим рішенням розміру аліментів, такі правовідносини регулюються положеннями ст. 192 СК України, за змістом положень якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,
погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у даному випадку, позивач мала довести наявність обставин, передбачених ст. 192 СК України.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року по справі №6-143цс13.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, враховуючи зміст ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судом, не вважається незмінним.
При цьому, зазначений в ст. 192 СК України підстав зміни раніше встановленого розміру аліментів не є вичерпним.
У той же час згідно роз'яснень, викладених у п.17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування окремими судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просила збільшити розмір аліментів посилаючись на зміни в її матеріальному стані; відповідач, не заперечуючи проти збільшення розміру шляхом визначення його в твердій грошовій сумі, не погодився з розміром аліментів визначеним за рішенням суду.
При збільшенні розміру аліментів та визначенні їх розміру необхідно враховувати положення ст. 182 СК України.
За змістом ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Колегія суддів вважає, що визначений судом в даному випадку розмір аліментів 2500 гривень є завищеним, оскільки не враховує факт зміни сімейного стану відповідача, зокрема:
25.02.2014 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . У шлюбі народились діти: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.08.2019 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дітей у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12.08.2019 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_7 у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісяця до досягнення молодшою дитиною трирічного віку.
Згідно довідки №2 від 17.09.2019 року, ОСОБА_2 працює в ФОП ОСОБА_8 на посаді інженера з організації експлуатації та ремонту з місячним окладом у розмірі 4200 гривень ( а.с. 84 ).
За таких обставин, на підставі встановлених судом обставин справи та керуючись засадами розумності і справедливості, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції шляхом зміни розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 2500 гривень щомісячно до 1500 гривень щомісячно.
Не можуть бути підставою для скасування судового рішення доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення відповідача ( скаржника) про розгляд справи. Виходячи з того, що судом першої інстанції розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення суми визначених до сплати аліментів з 2500 гривень до 1500 гривень щомісячно з зазначених вище підстав.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 372, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Змінити рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року, зменшивши розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі з 2500 грн. до 1500 грн. щомісячно, починаючи з 14.01.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 січня 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді: