Єдиний унікальний номер справи 2605/11300/12
Провадження №22-ц/824/808/2020
16 січня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Тімуш Д.І.
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року у справі №2605/11300/12 за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення. Свою заяву обґрунтовував тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року позов ПАТ «ПроКредит Банк» задоволений частково, з нього була присуджена до стягнення заборгованість перед позивачем та понесені ним в ході розгляду справи судові витрати. Рішення суду набрало законної сили після його перегляду 23.12.2013 року Апеляційним судом м. Києва.
Заявник зазначає, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи з встановленням 70% втрати працездатності, єдиним його доходом є пенсія, з якої щомісячно відраховують 20% на виконання вищевказаного рішення. Такий розмір відрахувань ОСОБА_1 вважає завеликим, оскільки за станом здоров'я він потребує вартісних ліків та спеціального харчування. З цих підстав просив суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення з нього на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості, встановивши йому щомісячний платіж у розмірі, що не перевищує 5 % від розміру його пенсії.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви. Оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що постановлена судом при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають значення для вирішення поставленого питання, що у свою чергу призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:
Відповідно до положень ст. 435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим (тяжке захворювання боржника або членів його сім'ї, матеріальний стан, стихійне лихо, інші назвичайні події тощо). Таким чином суд може розстрочити виконання рішення суду виключно за наявності зазначених ст.435 ЦПК України підстав і лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що свідчать про ускладнення або унеможливлення виконання судового рішення. Розстрочка допускається лише у виключних випадках.
Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі №2605/11300/12, ОСОБА_1 як на підставу заявлених вимог посилався на те, що він є інвалідом 2 групи з втратою 70% працездатності, а його єдиним доходом є пенсія. В той же час саме для таких випадків законодавством встановлений максимальний розмір здійснення відрахувань з доходів таких осіб, що за твердженнями самого заявника в даному випадку дотримується, оскільки з нього, незважаючи на значну суму заборгованості, стягується 20 % місячного доходу. При цьому наявність обставин, які б свідчили про необхідність ухвалення судом до таких обмежень ще й рішення про розстрочення виконання судового рішення, заявником доведена не була.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини виконання остаточних обов'язкових рішень національних судів становить невід'ємну частину провадження справи. Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Крім того колегія суддів апеляційного суду зауважує, що розстрочка виконання рішення суду базується на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Тому фінансове становище боржника і його стан здоров'я, яким заявником обґрунтована винятковість обставин, не є безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення. Погоджується колегія суддів й з позицією стягувача стосовно того, що встановлення межі стягнення з ОСОБА_1 щомісячних платежів у розмірі 5% від розміру його пенсії унеможливить виконання рішення суду у розумні строки.
У зв'язку з наведеним, заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, що й було належним чином встановлено судом першої інстанції. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько