29 січня 2020 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
При секретарі ОСОБА_4
За участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 , на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2019 року,-
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2019 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання - відмовлено.
На вказану ухвалу суду першої інстанції засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу районного суду змінити та зарахувати йому строк покарання, відповідно до ч.5 ст.72 КК України.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу повністю та просив її задовольнити, думку прокурора, який просив суд залишити ухвалу районного суд без змін, а апеляційну скаргу засудженого як необґрунтовану - без задоволення, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, розглянувши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як встановлено апеляційним судом при перевірці матеріалів судового провадження та вірно зазначено в ухвалі місцевого суду, що ОСОБА_6 23.05.2019 р. був засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області
Провадження №11-кп/822/60/20 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_7
Категорія: ст.537 КПК України Суддя - доповідач: ОСОБА_8
за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді 10 років позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_6 було зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні з моменту затримання - 21.07.2014 р. до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, за виключенням періоду, з моменту винесення ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 11.12.2015 р. до моменту винесення ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 09.11.2016 р.
Даний період з 11.12.2015 р. по 09.11.2016 р. зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання з розрахунку один день ув'язнення за один день позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_6 з 15.11.2019 р. по даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Сокирянська виправна колонія № 67 ».
04.12.2019 року ОСОБА_6 з підстав, передбачених ч. 5 ст. 72 КК України звернувся до Сокирянського районного суду з клопотанням про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Ухвалою суду першої інстанції від.10.12.2019 р. засудженому ОСОБА_6 було відмолено в задоволенні клопотання про зарахування йому троку попереднього ув'язнення у строк покарання.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийняв законне та належним чином мотивоване рішення.
Так, відповідно до ч.5 ст. 72 КПК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року встановлено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
З 21.06.2017 року набрав чинності Закон України від 18.05.2017 року №2046-VIII, згідно якого ч.5 ст.72 КК України викладено в новій редакції, а саме попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.08.2018 року (справа №663/537/17), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII. У такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, що при увалені вироку Вінницьким міським судом Вінницької області від 23.05.2019 р. відносно засудженого ОСОБА_6 було враховано правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст.72 КК України, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року і зараховано останньому відповідно до ч.5 ст.72 КК України ( в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838- VIII) у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 21.07.2014 р. (протокол затримання його по даній справі) до набрання вироку законної сили 02.10.2019 р.(Ухвала Вінницького апеляційного суду) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Також апеляційним судом встановлено, що засудженому було вірно зараховано у строк його покарання строк перебування його під вартою за період винесення ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 11.12.2015 р. до моменту винесення ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 09.11.2016 р. по вказаному кримінальному провадженню, як один день ув'язнення за один день позбавлення волі.
Оскільки, за вказаний період вирок районного суду вже набрав законної сили і до останнього з 11.12.2015 р. по 09.11.2016 р. не застосовувалися заходи попереднього ув'язнення.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що питання про зарахування засудженому ОСОБА_6 строку попереднього ув'язнення у строк покарання на час звернення з даним клопотанням вже вирішено судом першої інстанції при розгляді його справи, а інших строків для зарахування строку попереднього ув'язнення апеляційним судом не встановлено.
Тому, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування вказаної ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі засудженого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис ОСОБА_8
Судді підпис ОСОБА_2
підпис ОСОБА_3 .
Згідно з оригіналом : суддя ОСОБА_8