Номер провадження 22-ц/821/125/20Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/3224/19 Категорія: 307000000 Демчик Р. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
28 січня 2020 року
м.Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар: Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Черкаська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 листопада 2019 року у складі судді Демчика Р.В.,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ватутінської міської ради Черкаської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме: 21/50 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 на території Черкаської міської ради , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 березня 2011 року № 2-878.
Зазначає, що після смерті матері він звернувся до виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про надання йому роз'яснення про порядок прийняття спадщини.
Оскільки він не обізнаний про порядок прийняття спадщини та, довірившись наданим поясненням виконавчого комітету, вважав, що може подати заяву про прийняття спадщини в будь-який час після спливу 6-ти місяців з дня смерті матері, не пропустивши при цьому строк.
В подальшому позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте йому було усно відмовлено у її прийнятті, оскільки він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв'язку з чим змушений звернутись до суду з даним позовом.
Просив визначити йому додатковий строк в один місяць з дня набрання рішення законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій вказав, що про існування спадкового майна він дізнався нещодавно, а саме коли знайшов копію свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка є матір'ю ОСОБА_3 , а тому вчасно подати заяву про прийняття спадщини не міг.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 липня 2019 року замінено відповідача - Ватутінську міську раду Черкаської області на належного відповідача - Черкаську міську раду.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що під час розгляду справи позивачем та його представником не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами. Крім того, позивачем не надано доказів, які підтверджують те, що він звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на спадкове майно і йому було відмовлено у зв'язку з пропуском 6 - місячного строку, що стало б підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є необґрунтованим й таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що позивач є необізнаним про порядок прийняття спадщини, що є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Вказує, що із заявою про прийняття спадщини він звертався до нотаріуса, проте отримав усну відмову у відкритті спадкової справи і видачі свідоцтва про право на спадщину.
Про існування спадкового майна ОСОБА_1 стало відомо лише тоді, коли він знайшов копію Свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки він останнім часом не проживав з матір'ю і не знав про існування даного документа.
Вважає, що вказані ним обставини є поважними, адже вони є об'єктивними і істотними труднощами для спадкоємця для подання заяви про прийняття спадщини.
9 січня 2020 року представник Черкаської міської ради - Чернявський А.Л. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що вона є необґрунтованою та не відповідає фактичним обставинам справи, просив залишити її без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 листопада 2019 року - без змін.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення, виходячи із наступного.
По справі встановлено, що згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 про що Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області складено відповідний актовий запис за № 2817.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 21/50 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 березня 2011року (а.с.13-14).
ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.10).
Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 зазначав, що він не проживав постійно із спадкодавцем - ОСОБА_3 .
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.
Враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчується - ІНФОРМАЦІЯ_2. Саме до вказаної дати всі спадкоємці, які бажали прийняти спадщину мали подати заяву про прийняття спадщини у відповідності до закону.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом вказував, що він звертався до нотаріуса, проте отримав усну відмову у відкритті спадкової справи та у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги щодо оформлення спадкових справ судовому розглядові не підлягають.
Так, виходячи з положень підпункту 1.2. пункту 1, підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2, підпункту 3.1. пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Доказів того, що ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в матеріалах справи не міститься.
Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , як вбачається із матеріалів справи, нотаріусом не виносилась і в матеріалах справи відсутня.
Також, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 звертався до виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про надання йому роз'яснень у прийнятті спадщини та за результатами якого була надана йому відповідь, як він зазначає у своєму позові.
За таких обставин, суд правильно прийшов до висновку, що в даному випадку, позов є передчасним, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушення, невизнання або оспорювання цивільного права позивача.
Без попереднього звернення до нотаріальної контори неможливо вирішити питання про встановлення додаткового строку про прийняття спадщини, оскільки відсутні підстави вважати порушеними спадкові права позивача. Дані доводи узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 235/4294/17.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Також, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на те, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, як на підставу для задоволення позовних вимог вказував, що строк на прийняття спадщини ним був пропущений з тих підстав, що він не був обізнаний про порядок прийняття спадщини та про існування спадкового майна йому стало відомо лише тоді коли він знайшов копію Свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки він останнім часом не проживав з матір'ю і не знав про існування даного документа.
Проте, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини та необізнаність особи про наявність спадкового майна. Дані висновки зробив Верховний Суд у свій постанові від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим й таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 листопада 2019 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 29 січня 2020 року.
Судді: Н. І. Гончар
Ю. В. Сіренко
Т. Л. Фетісова
: