Справа № 761/40372/18
Провадження № 2/761/684/2020
15 січня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Горюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,
23.10.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач - 1), ОСОБА_3 (далі відповідач - 2), ОСОБА_4 (далі відповідач - 3), ОСОБА_5 (далі відповідач - 4), малолітніх ОСОБА_6 (далі відповідач - 5), ОСОБА_7 (далі відповідач - 6), в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування ШРДА в м.Києві, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що рішенням Виконавчого комітету Радянської районної ради депутатів трудящих м.Києва № 274 від 14.08.1978 року, ОСОБА_1 разом із її сім'єю було відкрито особовий рахунок на окрему однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та виключено зазначену квартиру з числа службових житлових приміщень ЖЕК - 411. Відповідно до довідки за формою 3 №109-109/ОПП/П-4697 від 11.10.2018 року виданою Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією в спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дочка позивачки), ОСОБА_3 (зять позивачки), ОСОБА_4 (онук позивачки), ОСОБА_5 (онука позивачки), ОСОБА_6 (онука позивачки), ОСОБА_7 (онук позивачки). Відповідачі зареєстровані у зазначеній квартирі, проте вони фактично у вказаній квартирі не проживають, витрати за комунальні послуги не несуть. Відповідач ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 з 2010 року не проживає, а їх діти ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з самого народження були зареєстровані у вказаній квартирі, але ніколи там не проживали.
Тому позивачка просить суд визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 03.01.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
27.02.2019 року відповідачем - 1 було подано зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 . На момент отримання особового рахунку на зазначену квартиру та виведення квартири з службового житла, ОСОБА_2 постійно проживала у вказаній квартирі. Проте, з 22.12.2018 року ОСОБА_2 , її чоловік та їх діти не проживають в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки позивачка створюються перешкоди у користуванні квартирою, а саме позивачкою було замінено замки від вхідних дверей квартири, цього приводу неодноразово звертались до поліції. А тому, ОСОБА_2 просить зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
На адресу суду 27.02.2019 року надійшов відзив відповідачі - 1 на позовну заяву, в якому зазначає, що вона та її сім'я не має можливості вільно користуватися квартирою, в якій вони зареєстрована, у зв'язку з тим, що між сторонами виник конфлікт, внаслідок чого позивач умисно створює перешкоди у користуванні житлом. Тому, просить відмовити у задоволенні вимог позовної заяви ОСОБА_1
13.03.2019 року на адресу суду надійшла відповідь представника позивача на відзив, в якому зазначає, що відповідачі не проживає в спірній квартирі, а проживають в квартирі АДРЕСА_2 з 2008 року, що на праві власності належить відповідачу - 1. Тому, позивач вважає обставини викладені у відзиві безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою від 22.05.2019 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування ШРДА в м.Києві, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
05.06.2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на зустрічну позовну заяву, в якому остання виклала свої заперечення щодо задоволення вимог зустрічного позову.
Ухвалою від 23.09.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка та її представник в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі, при цьому проти позовних вимог за зустрічним позовом заперечили та просили відмовити у їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі, при цьому проти позовних вимог за первісним позовом заперечили та просили відмовити в їх задоволенні.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.
Представник Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні проти вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, при цьому проти позовних вимог за первісним позовом заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги за первісним та зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, стаття 9 ЖК України визначає, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Житлового кодексу УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Статтею 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Згідно з ч. 2 ст. 64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Радянської районної ради депутатів трудящих м.Києва № 274 від 14.08.1978 року, ОСОБА_1 разом із її сім'єю було відкрито особовий рахунок на окрему однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та виключено зазначену квартиру з числа службових житлових приміщень ЖЕК - 411.
У свою чергу, відповідно до довідки за формою 3 №109-109/ОПП/П-4697 від 11.10.2018 року виданою Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією в даній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дочка позивачки), ОСОБА_3 (зять позивачки), ОСОБА_4 (онук позивачки), ОСОБА_5 (онука позивачки), ОСОБА_6 (онука позивачки), ОСОБА_7 (онук позивачки).
Згідно ст. 71, 72 ЖК Української РСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках передбачених ч. 3 ст. 71 ЖК Української РСР. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 10 постанови "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" № 2 від 12 квітня 1985 року, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до акту № 54 від 20.07.2016 року складеного ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є мешканцями будинку АДРЕСА_3 та підписаний в присутності майстра технічної дільниці ОСОБА_10 , та акту № 158 від 08.10.2018 року складеного ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , які є мешканцями будинку АДРЕСА_3 та підписаний в присутності майстра технічної дільниці ОСОБА_12 , в яких зазначено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , починаючи з 2010 року та по теперішній час не проживають у квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно з актом обстеження умов проживання дитини Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.05.2019 року, квартира АДРЕСА_1 , складається з однієї кімнати, крім того, у квартирі діти не проживають, дитячих речей та іграшок не має.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі зареєстровані, але без поважних причин з 2010 року не проживає у даній квартирі, що підтверджується вище вказаними актами.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.10.2018 року, в якому вказано, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , і де остання зі своєю родиною постійно проживає з 2010 року, даний факт сторонами в судовому засіданні не заперечувався.
Відповідно до ч.1 ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Так, згідно з ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що відповідачі більше 8 років без поважних причин не проживають в квартирі АДРЕСА_1 , в якій вони зареєстровані, при цьому витрат на утримання вказаної квартири не несуть, суд приходить до висновку, що відповідачі втратили право користування вказаним жилим приміщенням, у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з повнолітніх відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 4228, 80 грн. у рівних частках, а саме по 1057, 20 грн. з кожного.
У той же час, щодо вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 , варто зазначити, що позивач за зустрічним позовом просить усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
Як вже встановлено судом, що рішенням Виконавчого комітету Радянської районної ради депутатів трудящих м.Києва № 274 від 14.08.1978 року, ОСОБА_1 разом із її сім'єю було відкрито особовий рахунок на окрему однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та виключено зазначену квартиру з числа службових житлових приміщень ЖЕК - 411.
Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 . На момент отримання особового рахунку на зазначену квартиру та виведення квартири з службового житла, ОСОБА_2 постійно проживала у вказаній квартирі. Проте, з 22.12.2018 року ОСОБА_2 , її чоловік та їх діти не проживають в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки позивачка створюються перешкоди у користуванні квартирою, а саме позивачкою було замінено замки від вхідних дверей квартири, цього приводу неодноразово звертались до поліції.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Однак, всупереч вищенаведених положень законодавства, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_1 вчиняє перешкоду у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та її сім'ї, що знаходиться по АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення вимог зустрічного позову.
Керуючись ст.ст. 317, 319, 405 ЦК України, ст.ст. 150, 155, 156 ЖК України, ст. 7ЗУ«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах яких діють їх батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 4228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 80 коп. у рівних частках, а саме по 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 20 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: