Справа № 761/566/20
Провадження № 1-кс/761/1149/2020
22 січня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 19.10.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120 181 102 000 024 73 від 19.04.2018,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 19.10.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120 181 102 000 024 73 від 19.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Скарга обґрунтовується тим, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебували матеріали кримінального провадження № 120 181 102 000 024 73 від 19.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
19 жовтня 2019 року постановою слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 закрито кримінальне провадження № 120 181 102 000 024 73 від 19.04.2018, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Заявник вважає вказану постанову незаконною та передчасною, оскільки на його думку, слідчий перед закриттям кримінального провадження не вчинив ряд необхідних слідчих (розшукових) дій, всі проведені ним слідчі дії були лише внаслідок наполягання заявника.
Враховуючи викладене, заявник просить слідчого суддю скасувати вказану постанову в даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні представник заявника підтримав подану скаргу, просив її задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.
Слідчий за викликом в судове засіданн я не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, у зв'язка з чим розгляд скарги проводиться за відсутністю належним чином повідомленого слідчого у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
В ході судового розгляду скарги встановлено, що в провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебували матеріали кримінального провадження №120 181 102 000 024 73 від 19.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
19 жовтня 2019 року постановою слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Вказана постанова обґрунтована тим, що згідно ч.1 ст.219 КПК України закінчився строк досудового розслідування, у зв'язку з чим слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі абзацу 14 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим в даному кримінальному провадженні винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, встановлених статтею 219 КПК України у вигляді вісімнадцяти місяців для злочинів даного ступеню тяжкості, однак зазначена постанова не містить належного обґрунтування та оцінки зібраним доказам в ході розслідування провадження та є передчасною, оскільки досудове розслідування розпочато 19.04.2018, а постанова про закриття кримінального провадження винесена 19.10.2019, що не узгоджується з правилами обчислення процесуальних строків, визначених частиною п'ятою статті 115 КПК України, згідно яких при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертиз, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Othersv. Bulgaria), пп. 103 etseq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikuluv. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 etseq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gulv. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена слідчим постанова від 19.10.2019 року про закриття кримінального провадження носить в собі формальний характер процесуального рішення без дотримання вимог п.2 ч.5 ст.110 КПК України, у зв'язку з чим, дана скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючисьст.ст. 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 19.10.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120 181 102 000 024 73 від 19.04.2018.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1