Справа № 761/1093/20
Провадження № 1-кс/761/1398/2020
Іменем України
15 січня 2020 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Офісу генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221090000120 від 15.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 15.01.2020 року надійшло вищевказане клопотання.
В своєму клопотанні слідчий просить слідчого суддю накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на документи та речі, які вилучені в ході проведення обшуку 10 грудня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2019 року з автомобілю марки «OPEL Zafira» р.н. НОМЕР_1 .
Разом з тим ч. 2 ст. 171 КПК України визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, та вимогам які ставляться до документів, оскільки в клопотанні не зазначені підстави накладення арешту, не додані документи, що підтверджують право власності на майно, або те, що майно яке належить арештовувати, набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення; відсутність достатніх доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлення розміру шкоди, питання щодо нявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, прокурор зазначив про відсутність даних щодо власника вказаного майна, однак не зазначив конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, що позбавляє суд можливості направити виклик такій особі та забезпечити її участь у розгляді клопотання про арешт вказаного майна.
Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам'ятати, що сторона кримінального провадження, як подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завданні шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.
Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпеченні цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним, правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна мас узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа,
Слід враховувати, що на майно не може бути накладено арешт з метою його конфіскацій, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержанні вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне повернути клопотання про накладення арешту на майно прокурору для усуненні зазначених недоліків та приведення клопотання у відповідність до ст. 171 КПК України, встановивши строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Офісу генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221090000120 від 15.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - повернути слідчому, для усунення недоліків, встановивши йому строк на їх усунення 72 (сімдесят дві) години з моменту отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1