Кримінальне провадження № 1-кп/760/215/20
Справа № 760/5293/17
29 січня 2020 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090001787 від 17 лютого 2016 р. за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Городище Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, дітей немає, із середньою освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз: 27 квітня 2018 р. Апеляційним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України до трьох років позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий, а саме: 1) 23.05.2008 року Городищенським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 104 КК України від відбування покарання звільнений на іспитовий строк на 2 роки; 2) 24.03.2010 року Городищенським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Звільнився 03 серпня 2012 р. на підставі постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської обл. згідно ст. 107 КК України умовно-достроково.
Вироком від 28 лютого 2018 р. Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі.
Вироком від 27 квітня 2018 р. Апеляційного суду м. Києва був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до трьох років позбавлення волі.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, 16.02.2016 року о 04 годин 12 хвилин, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, по раптово виниклому злочинному умислу направленому на повторне таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у службовому приміщені автомийки ФОП « ОСОБА_5 », що розташована по АДРЕСА_2 , переконався у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для потерпілого ОСОБА_6 , який на той час відпочивав, викрав:
- шкіряну куртку, чорного кольору, вартістю 1000 гривень;
- мобільний телефон марки «Samsung Duos S5222», чорного кольору, вартістю 1500 гривень, в якому знаходилося дві сім-картки мобільного оператора «МТС НОМЕР_1 », вартістю 10 гривень, на рахунку якої грошей не було та «Лайф НОМЕР_2 », вартістю 10 гривень, на рахунку якої було 4 гривні;
- зарядний пристрій, який входить в вартість мобільного телефону.
Продовжуючи свої злочинні дії направлені на повторне таємне викрадення майна, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому приміщені автомийки ФОП « ОСОБА_5 », що розташований по АДРЕСА_2 , непомітно повторно таємно викрав з каси гроші у сумі 400 гривень, що належить ОСОБА_5 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Злочинними діями ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 , було заподіяно майнову шкоду на загальну суму 2524 гривень та потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 400 гривень.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав, повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та щиро розкаявся у вчиненому. Вказав, що дійсно вкрав куртку та телефон (куртку повернув), а також 400,00 грн. при зазначених в обвинувальному акті обставинах.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження письмових доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснено йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає докази, надані прокурором у даному кримінальному провадженні, належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів доведеною.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше неодноразово судимого, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем відбування покарання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, .
Обставин, що обтяжують покарання в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, його перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки він являє собою небезпеку для оточуючих, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України та вважає, що виправлення обвинуваченого без відбування покарання є неможливим та вважає за необхідне призначити покарання за вчинені ним злочини у вигляді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлявся.
Доля речових доказів вирішується на підставі положень ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, виходячи із зазначеного, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком, вироком від 28 лютого 2018 р. Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та вироком від 27 квітня 2018 р. Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та шість місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 за даним вироком рахувати з моменту набрання ним законної сили, зарахувавши на підставі ч. 4 ст. 70 КК України в строк відбуття покарання за даним вироком покарання, відбуте частково за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2018 р. починаючи з 08 січня 2018 р.
Зарахувати йому ОСОБА_4 в строк відбування покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст.72 КК України та згідно з вироком Апеляційного суду м. Києва, строк його попереднього ув'язнення в період з 21 лютого 2017 року по 28 квітня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речовий доказ:
1. DVD+R диск «PHILIPS» 4.7 GB 120min 1-16Х speed з відеозаписом, що зроблений 16.02.2016 камерою відеоспостереження з автомийки, що за адресою АДРЕСА_2 - зберігати в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1