Провадження № 2-о/760/77/20
Справа №760/26991/19
13 січня 2020 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, -
27.09.2019 р. до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 , заінтересована особа: Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, у якій заявники просять:
встановити факт, що дитина - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій, є сином громадян Іспанії - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 30.09.2019 р. зазначену цивільну справу було передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 15.10.2019 р., у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, - було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12.12.2019 р., ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15.10.2019 р., скасовано. Направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, 08.01.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Подана заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів поданої заяви, встановлено, що остання не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки заявниками не зазначено обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вони звертаються до суду та обґрунтовують заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаються на наступне.
Так, громадяни Королівства Іспанії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Солом'янського районного суду міста Києва з даною заявою, щоб встановити факт, що хлопчик - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій, є сином подружжя.
11.08.2005 р. Судом Віллабона (Королівство Іспанія) між заявниками було зареєстровано шлюб. Подружжя перебуває у зареєстрованому шлюбі і на даний час.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства у подружжя народився син ОСОБА_3, який має генетичну спорідненість із подружжям. Дитина народилася у Київському пологовому будинку АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується відповідним медичним свідоцтвом про народження.
24 вересня 2019 р. громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка надавала послуги сурогатного материнства та народила дитину, надала свою письмову згоду, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківською B.C., на запис подружжя батьками дитини. Відповідно до тексту нотаріально посвідченої заяви сурогатної матері, вона підтверджує, що не є матір'ю дитини та не має жодних батьківських та інших прав щодо дитини, зобов'язується не чинити подружжю перешкод в реалізації їх батьківських прав. Також, сурогатна мати зазначає в заяві, що відмовляється від будь-яких та всіх прав щодо дитини, що можуть виникати в неї в Королівстві Іспанія як в особи, яка народила дитину.
03 вересня 2019 р. Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , у якому подружжя записано батьками дитини, про що 03 вересня 2019 р. зроблено актовий запис № 3871.
Заявники посилаються на те, що країною громадянства та постійного місця проживання подружжя є Королівство Іспанія. По завершенню всіх формальних процедур, пов'язаних із реєстрацією народження дитини та оформлення паспорту для виїзду дитини за кордон, подружжя має намір залишити Україну та повернутися разом із дитиною до Іспанії.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, при зверненні до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, заявниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не надано відповідного висновку експертизи про підтвердження родинних відносин з дитиною - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій.
При цьому, заявниками надано суду копію довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом (Вих. № 188 від 02.09.2019 р.), виданою ТОВ «Родинне джерело».
Разом з тим, відповідно до п. 1.4 Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2013 р. №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2013 р. за № 1697/24229, допоміжні репродуктивні технології повинні застосовуватись в закладах охорони здоров'я, що мають ліцензію на впровадження господарської діяльності з медичної практики, відповідне оснащення та обладнання згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Для закладів охорони здоров'я, що здійснюють діяльність з медичної практики понад двох років, також необхідна наявність акредитаційного сертифіката.
При цьому, матеріали справи не містять відповідної ліцензії ТОВ «Родинне Джерело» на впровадження господарської діяльності з медичної практики та акредитаційного сертифіката, як визначено Порядком.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 496 ЦПК України, іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, заявниками не надано суду відповідний висновок експертизи про підтвердження родинних відносин з дитиною - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій (висновок про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову (заяви), є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов (заяву), оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 294, 315, 316 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, - залишити без руху.
Надати заявникам строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ними копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною і повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кушнір С.І.