пр. № 2-з/759/29/20
ун. № 759/1447/20
29 січня 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в порядку ст.ст. 151-153 ЦПК України,
24.01.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, до подачі позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову до відкриття провадження у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири від 26.07.2019 року та 04.10.2019 року, шляхом:
накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,8 кв.м.; заборонити ОСОБА_2 відчужувати в будь-який спосіб, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом внесення до статутного фонду (капіталу) юридичних осіб, а також заборони ОСОБА_2 укладати будь-які угоди представництва, доручення (довіреності), комісії, управління з правом відчуження квартири АДРЕСА_1 загальною площею 58,8 кв.м.
В обгрунтування заяви посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.09.2007 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належала трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 58,8 кв.м. Наприкінці липня 2019 року позивач не зміг попасти до своєї квартири, оскільки невідомими особами було змінені замки у належній йому квартирі та квартира була під сигналізацією. Як з'ясувалось, 26.07.2019 року невідома особа, від імені позивача, продала належну йому квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , а відповідач - ОСОБА_3 згодом перепродав квартиру позивача вже ОСОБА_2 . Зауважує, що позивач жодного договору не укладав і не мав такого наміру, ніяких обтяжень на квартирі не було, повноважень на розпорядження своїм майном нікому не надавав. Обидва вказані договори купівлі-продажу квартири були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що підтверджується довідками з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №175931513 від 01.08.2019 року та №196295371 від 15.01.2020 року. Найближчим часом, в порядку ч. 4 ст. 152 ЦПК України позивач планує подати до суду позовну заяву про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка спочатку була відчужена 26.07.2019 року від його імені - ОСОБА_3 , а в подальшому 04.10.2019 року від ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.09.2007р. квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 26.07.2019р. на підставі договору купівлі-продажу квартира за адресою: АДРЕСА_2 була оформлена на ОСОБА_3 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 04.10.2019р. на підставі договору купівлі-продажу квартира АДРЕСА_2 була повторно продана та оформлена на ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем були надані належні та переконливі докази існування обставин для вжиття судом заходів забезпечення та що невжиття забезпечення позову може порушити майнові права та інтереси позивача до ухвалення судом рішення, а тому вважає задовольнити заяву про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в порядку ст.ст. 151-153 ЦПК України- задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову до відкриття провадження шляхом:
накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 58,8 кв.м.;
заборонити ОСОБА_2 відчужувати в будь-який спосіб, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом внесення до статутного фонду (капіталу) юридичних осіб, а також заборонити ОСОБА_2 укладати будь-які угоди представництва, доручення (довіреності), комісії, управління з правом відчуження квартири АДРЕСА_1 загальною площею 58,8 кв.м.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання її суддею.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Петренко