27.01.2020 Справа №607/760/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.01.2020 р. о 16 год. 10 хв. в м. Тернополі по вул. Монастирського, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген» номерний знак « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» та огляду в медичному закладі водій відмовився в категоричній формі в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Крім цього, 11.01.2020 р. о 16 год. 10 хв. в м. Тернополі по вул. Монастирського, 9, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Фольксваген» номерний знак « НОМЕР_1 », був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Мерседес» номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3(б), 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даних правопорушень визнав повністю та щиро розкаявся.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень доведена наступними доказами: даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 312150, 312149 від 11.01.2020 р.; оглянутимвідеозаписом з місця події, згідно якого на пропозицію працівника патрульної поліції, водій ОСОБА_1 категорично в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного пристрою та у медичному закладі; схемою місця ДТП, яка сталася 11.01.2020 р.; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 11.01.2020 р., згідно яких 11.01.2020 р. вони були свідками того, як водій ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер» та в медичному закладі; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу «Фольксваген» номерний знак « НОМЕР_1 » від 11.01.2020 р.
За таких обставин, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та ст.124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, атому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При обранні адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Також, при накладенні стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - це щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст. 33, 40-1, 124, ч.1 ст.130, ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. М. Вийванко