15.01.2020 Справа №607/25832/19
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Єреван, Вірменія, громадянин України,
неодружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину,
працюючого директором «ЦПК», жителя
АДРЕСА_1 ,
зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Тернопільським відділом поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.184 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянин ОСОБА_1 перебуваючи у АДРЕСА_3 Білецька, вчинив домашнє насильство стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , чим порушив вимоги ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства».
ОСОБА_1 в судовому засіданні вини у вчиненні правопорушення не визнав, подав суду письмові пояснення, у яких вказує на те, що 03.11.2019 року він прибув у м.Тернопіль, попередньо по телефону повідомивши про свій приїзд колишню дружину ОСОБА_2 , з метою здійснення своїх батьківських обов'язків щодо їхнього неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виконуючи рішення Тернопільського міськрайонного суду яким зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_4 у спілкуванні з сином та відповідно за визначеними способами участі в спілкуванні з сином Марком, шляхом встановленого графіку побачень. Прибувши до м.Тернополя та узгодивши місце зустрічі із мамою дитини. Із незрозумілих йому причин, ОСОБА_2 відразу викликала працівників поліції, не давши йому в цей день, провести зі своїм сином час для побачень ( з 12:00 год. до 18:00 год.). Зокрема, при прибутті патрульної поліції, працівники поліції його пояснення проігнорували, копії складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не надали. Після таких дій, ОСОБА_1 самостійно відразу ж звернувся до ТМВ ГУНП в Тернопільській області, де надав пояснення. Також вважає, що жодного правопорушення він не вчиняв, його приїзди до м. Тернополя здійснюються лише з метою зустрічі із дитиною, так-як він проживаю постійно в м.Вишгород, Київської області. Зазначив, що мати дитини - ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні із нею. Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог законодавства, не відображає дійсних обставин справи, жодних доказів вчинення ним правопорушення, передбаченого 1 ст.184 КУпАП.
Оцінивши наявні у адміністративних матеріалах докази суддя вважає за необхідне зазначити наступне
Згідно частини 1 ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Статтею 252 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 184 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Дана правова норма по своїй юридичній структурі є бланкетною, охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а лише визначає відповідальність за певні дії. При цьому спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Як уже зазначалось вище, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 03.11.2019 року близько 12 год 40 хв. вчинив домашнє насильство стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , чим порушив вимоги ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства».
Суддя вважає за необхідне зазначити, що перелік базових та фундаментальних обов'язків батьків щодо виховання дітей визначений Сімейним кодексом України.
Так, статтею 150 цього кодексу встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Окрім цього, статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від: усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства. Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів. Розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється. Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, домашнє насильство та інші прояви жорстокого поводження з дитиною встановлюється законодавством.
Суд оцінивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, у тому числі відеофіксацію події наданими її учасниками, не вбачає порушення ОСОБА_1 вказаних обов'язків, що виключає в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 184 КУпАП та є підставою для закриття провадження на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 33, 40-1, 184 ч. 1, 221, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан