28.01.2020 Справа №607/26899/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Мотиль Б.І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Забразького відділення Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Забразького відділення Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенняу якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 660749 від 06 листопада 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1, 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити провадження у справі. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв і докази зворотного - відсутні. Зазначає, що 06 листопада 2019 року о 10 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки «Опель» ВО4420BЕ рухався по вулиці 22 січня у місті Збараж, здійснюючи правий поворот, на відстані біля 20 м. побачив знак «Рух заборонено». Маючи намір розвернутись з'їхав на узбіччя, в цей час під'їхав автомобіль працівників поліції, які почали складати спірну постанову про накладення адміністративного стягнення. Зазначив, що працівниками поліції не встановлено відстань на якій відстані знаходився його автомобіль від виїздів з прилеглих територій. Зазначив, що працівниками поліції не було надано йому відповідних доказів, які б підтверджували скоєння ним правопорушення. Також вважає, що надані працівником поліції фотографії не містять доказів, які б підтверджували вчинення ним правопорушення та із них не можливо встановити де саме та на якій відстані розташовувався його автомобіль.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Представник Збаразького відділення поліції Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, що, відповідно до частини 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи. У поданому відзиві на позов зазначив, що 06.11.2019 року близько 10.10 год. патрульним нарядом ГРПП Збаразького ВП у складі інспектора СРПП №2 капітана поліції Бутрина Ю.А. та поліцейського СРПП №4 22 Січня м.Збаража виявлено факт порушення ПДР України зі сторони водія автомобіля «Опель» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, чим порушив вимоги п.15.9 (и) ПДР, при цьому водій не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.9.9 (а) та скоїв правопорушення, передбачене ч.1, 2 ст.122 КУпАП. Зазначили, що відеозйомкою з місця події підтверджено, що транспортний засіб, яким керував позивач розташований ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Після перегляду зазначеної фотозйомки, позивач здійснивши вимушену зупинку на дорозі, маючи намір зорієнтуватися на місці і розвернутися, щоб продовжити рух, не порушуючи ПДР, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію. У задоволенні позову просять відмовити та справу слухати у відсутності представника відповідача.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 660749 від 06 листопада 2019 року, ОСОБА_1 06.11.2019 року о 10 год. 10 хв. в місті Збараж по вул.. 22 січня керуючи автомобілем марки «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місті виїзду, чим порушив вимоги п.п 15.9 (и), ПДР України, при цьому водій не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.9.9 (а) ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1, 2 статті 122 КУпАП. До постанови додається відеоматеріали вчиненого правопорушення.
Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1, 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із п.9.9 «а» ПДР України, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі.
Відповідно до п.15.9 «и» Правил дорожнього руху України, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Правилами дорожнього руху України визначено поняття «зупинка» - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора, тощо).
Як вбачається із досліджених в судовому засіданні даних із відеоматеріалу, який надав відповідач, а саме фотофіксації місця події, які додано до спірної постанови, де зафіксовано транспортний засіб позивача, ОСОБА_1 здійснив зупинку керованого ним транспортного засобу марки «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території та безпосередньо в місці виїзду, а тому суд вважає, що останній допустив порушення ПДР України, передбачене п.15.9 (и) ПДР України, відповідно до якого зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, порушення вимог зупинки, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 255 грн.
Проте, суд вважає, що позивача не правомірно притягнуто відповідачем до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, внаслідок допущеного ним порушення п.9.9 (а) ПДР України, відповідно до якого, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі. Так, як вбачається із наведених фото матеріалів, транспортний засіб, яким керував позивач зупинився та перебуває на узбіччі від проїжджої частини, відтак останній не повинен був вмикати аварійну світлову сигналізацію, оскільки не перебував на дорозі.
Таким чином, за даних обставин, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому спірну постанову у цій частині, слід скасувати та провадження у справі у цій частині, закрити.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Забаразького відділення поліції Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає до часткового задоволення, відтак вважає, що слід скасувати спірну постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП та закрити адміністративну справу у цій частині. В іншій частині, зазначену постанову слід залишити без змін.
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Забразького відділення Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 660749 від 06 листопада 2019 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП, скасувати та адміністративну справу у цій частині провадженням закрити.
В іншій частині зазначену постанову залишити без змін.
Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 , відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Повне рішення суду складено 28 січня 2020 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан