313/33/20
3/313/35/2020
28.01.2020 р. смт. Веселе
Суддя Веселівського районного суду Запорізької області Нагорний А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Веселівського відділення поліції МВП ГУНП України в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13.01.2020 р. за вхідним № 172/19 до Веселівського районного суду Запорізької області надійшов матеріал у відношенні гр. ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушений громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.№ 2899-1V).
Об'єктом захисту у ст. 173 КУпАП є громадський порядок.
Посадова особа, яка склала протокол серії ГР № 419609 від 07.01.2020 р., у графі склад адміністративного правопорушення зазначила, що 07.01.2020 р. о 00 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці біля будинку АДРЕСА_2 у АДРЕСА_1 висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
Однак, при вивченні долучених до протоколу пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що зазначені особи є братами, і події відбувалися під час розпивання спиртних напоїв у будинку АДРЕСА_2 , яке не є громадським місцем.
Названі обставини не дають змоги суду однозначно оцінити дії ОСОБА_2 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, так як відсутня об'єктивна сторона правопорушення, а саме: місце скоєння правопорушення, яке є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Суд позбавлений можливості збору доказів.
Зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності і ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У роз'ясненнях, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 р. зазначено, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 та ст.ст. 221, 283-284, 287 КУпАП, -
Провадження у справі № 313/33/20 про адміністративне правопорушення у відношенні гр. ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.
Копію постанови направити для відома ОСОБА_2 та начальнику Веселівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, на яку винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.
Суддя
Веселівського районного суду
Запорізької області А.О.Нагорний
28.01.20