29 січня 2020 року справа №200/12144/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 200/12144/19-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В., текст ухвали складено у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Комунального медичного закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
В жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального медичного закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі-відповідач) в якому просив:
- скасування рішення Обласної медико-соціальної експертизи від 18 липня 2018 року № 1 щодо відмови у встановленні ІІІ групи інвалідності з причин загального захворювання;
- зобов'язання відповідача провести повторний огляд з ціллю встановлення групи інвалідності (а.с. 4).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви відповідно до вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху (а.с. 44).
Позивач не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що на виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року повторно направив до суду першої інстанції довідку про не визначення позивача інвалідом від 18 липня 2019 року видану Обласною медико-соціальною експертною комісією № 1 та надано пояснення, що оскаржуване рішення існує у формі наданої суду довідки. Також зазначив, що він оскаржує рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1. Вважає, що ним не було пропущено шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки оскаржуване рішення Обласної МСЕК № 1 було прийнято 18 липня 2019 року (а.с. 46).
Від відповідача надійшла заява в якій ним надані пояснення по суті справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вже було зазначено, позивач в жовтні 2019 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального медичного закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про скасування рішення Обласної медико-соціальної експертизи від 18 липня 2018 року № 1 щодо відмови у встановленні інвалідності, зобов'язання провести повторний огляд з ціллю встановлення групи інвалідності.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в даній адміністративній справі (а.с.1).
Разом з тим, відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з ненаданням позивачем суду доказів які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснень щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду (а.с. 38-39).
Яке вбачається з п. 5. ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Приписами частин 1 та 2 статті 72 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що в позовній заяві позивачем заявлена вимога про скасування рішення Обласної медико-соціальної експертизи від 18 липня 2018 року № 1 щодо відмови у встановленні ІІІ групи інвалідності з причин загального захворювання, однак матеріалах справи відсутнє вказане рішення. Разом з тим, позивач зазначає, що вказане рішення існує в форму довідки від 18.07.2019 року, з якої не вбачається, результату огляду ОСОБА_1 , відсутнє взагалі посилання на рішення Обласної медико-соціальної експертизи від 18 липня 2018 року № 1. Уточнюючих позовних вимог позивачем не заявлялось. Тобто, позивачем не визначено доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується позов.
Щодо визначення причин пропуску строку звернення до суду, то позивачем взагалі не наведено часу, коли він дізнався про свої порушені права та не надано доказів які підтверджують вказані обставини.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов до висновку, про правомірність підстав у суду першої інстанції для залишення позовної заяви заявника без розгляду, оскільки позивачем належно не обґрунтовано та не надано підтверджуючих доказів заявлених позовних вимог та не наведені причини пропуску строку звернення до суду та докази на їх підтвердження, що унеможливило суд першої інстанції зробити висновок щодо поважності пропущення строку звернення до суду. Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 200/12144/19-а за позовом ОСОБА_1 до Комунального медичного закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 200/12144/19-а - залишити без змін.
Повний текст постанови складений та підписаний 29 січня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова