29 січня 2020 року справа №200/6694/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.
за участю позивача - ОСОБА_1.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 200/6694/19-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу від 13.05.2019 року № Ф-115585-47 зі сплати єдиного внеску у сумі 8448 грн.; визнати протиправними дій щодо нарахування у інтегрованій картці єдиного соціального внеску у сумі 8448,00 грн. і зобов'язати вилучити зазначену суму з облікової картки позивача.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року позов задоволений:
- визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Донецькій області від 13.05.2019 року № Ф-115585-47 про стягнення єдиного внеску в розмірі 8448 грн. з ФОП ОСОБА_1 ;
- визнано протиправними дії ГУ ДФС у Донецькій області щодо нарахування в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску в розмірі 8448 грн.;
- зобов'язано ГУ ДФС у Донецькій області вилучити з інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 суму єдиного соціального внеску в розмірі 8448 грн. (а.с. 48-50).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів посилався на правомірність спірної вимоги (а.с. 78-79).
Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, вивчив доводи апеляційної скарги разом з відзивом на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 11).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ № 391920 від 23.04.2013 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності безстроково (а.с. 10).
17.01.2018 року ОСОБА_1 подано до Слов'янської ОДПІ звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, в якому позивачем самостійно визначена сума єдиного внеску 8448 грн. (а.с. 13-18).
22.10.2018 року позивач звернулась до ГУ ДФС у Донецькій області із заявою про скасування помилково поданого звіту за 2017 рік, оскільки вона є інвалідом дитинства ІІ групи (а.с. 20).
Листом ГУ ДФС у Донецькій області від 09.11.2018 року повідомило позивача про відсутність підстав для скасування звіту, оскільки позивачем самостійно нараховано єдиний внесок. Також, у листі зазначено, що згідно з даними реєстру страхувальників у позивача встановлена ознака інвалід з 10.09.1991 року (а.с. 21).
13.05.2019 року відповідачем відносно позивача складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-115585-47 в сумі 8448 грн. (а.с. 12).
Спірні відносини врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно частини 4 цієї статті особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач має статус інваліда дитинства і відповідачу про цей статус відомо. Це підтверджується витягом з реєстру страхувальників та відповіддю ГУ ДФС у Донецькій області від 09.11.2018 року.
Позивач належить до осіб, які приймають участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування виключно на добровільних засадах.
При цьому, порядок добровільної сплати єдиного внеску визначений статтею 10 Закону № 2464:
Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Податковим органом не надано жодних доказів звернення позивача з заявою про добровільну участь в системі соціального страхування, при цьому позивачем такий факт заперечується.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивач подав звітність про суму нарахованого єдиного внеску та самостійно визначив своє зобов'язання і має його сплатити, оскільки закон визначає форму волевиявлення особи на добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме - подання заяви. Крім того, на підставі поданої заяви між платником та податковим органом має бути підписаний договір, який визначає суттєві умови цих правовідносин.
Відповідно до ч. 4 статті 10 Закону № 2464 договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання, тобто лише після підписання договору у платника виникають зобов'язання по сплаті єдиного внеску.
Доказів укладення договору суду не надано, відсутність факту укладання договору сторонами не заперечується.
Суд зазначає, що помилкове визначення підприємцем зобов'язання зі сплати єдиного внеску не може бути підставою для його примусового стягнення.
Крім того, статтею 25 Закону № 2464 визначені заходи впливу та стягнення, зокрема частиною 1 статті встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
При цьому абзац другий цієї норми наголошує, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 2, 4 вищенаведеної статті встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, вищенаведені норми стосуються лише осіб, які зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, до яких позивач не належить.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області від 13.05.2019 року № Ф-115585-47 про стягнення єдиного внеску в розмірі 8448 грн.
Водночас, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій ГУ ДФС у Донецькій області щодо нарахування в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску в розмірі 8448 грн. та зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області вилучити з інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 суму єдиного соціального внеску - 8448 грн., з наступних підстав.
Відповідно до п. 61.1 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п. 61.2 ст. 62 ПК України).
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за наслідками податкового контролю (пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України).
Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів (п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України).
На виконання вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 цього кодексу, п.п. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 року № 375 та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням Міністерством фінансів України розроблено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422.
Вказаний порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Згідно пп. 1 п. 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Відповідно до пп. 1 п. 3 розділу V Порядку № 422 не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, який склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР.
Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДФС грошових зобов'язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від'ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).
За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу про внесення до інтегрованої картки платника інформації щодо боргу з єдиного внеску на підставі вимоги є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків щодо встановлення відповідного податкового контролю.
Таким чином, внесені дані до інтегрованої картки платника щодо нарахування єдиного внеску за вимогою само по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що внаслідок порушення норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача з нарахування в інтегрованій картці позивача єдиного внеску та зобов'язання вилучити з інтегрованої картки відповідача суму єдиного внеску - 8448 грн., в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зазначеній частині з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в цій частині, в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 200/6694/19-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування в інтегрованій картці Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 єдиного соціального внеску в розмірі 8448 грн. та зобов'язання Головного управління ДФС у Донецькій області вилучити з інтегрованої картки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму єдиного соціального внеску в розмірі 8448 грн.
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування в інтегрованій картці Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 єдиного соціального внеску в розмірі 8448 грн. та зобов'язання Головного управління ДФС у Донецькій області вилучити з інтегрованої картки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму єдиного соціального внеску в розмірі 8448 грн. - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Повний текст постанови складений 29 січня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова